- •2. Базова процентна ставка як основний інструмент регулювання грошово-кредитної сфери. Досвід застосування політики високих та низьких процентних ставок в країнах світу.
- •3. Платіжний баланс: сутність, стан, вплив на грошовий оборот в країні. Платіжний баланс України.
- •5. Сутність та причини появи грошей. Еволюція форм вартості та грошей.
- •6. Фондові індекси: сутність, порядок розрахунку, вплив на фінансові ринки.
- •8. Функції грошей, їх реалізація в Україні.
- •10. Сутність та економічний зміст грошового обороту, його основні форми.
- •13. Безготівковий грошовий оборот. Організація безготівкових розрахунків. Несерійні цінні папери, що використовуються для безготівкових розрахунків.
- •14. Закон грошового обороту. Способи визначення необхідної кількості грошей в обороті. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
- •15. Основні типи спекулятивних операцій на валютному ринку. Сутність маржинальної та опціонної торгівлі на валютному ринку, їх організація.
- •16. Фундаментальний аналіз валютних курсів. Вплив часу та новин на біржову ціну валюти.
- •22. Організація підготовки та проведення грошової реформи. Способи оцінки її результатів.
- •25. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика держави.
- •27. Сутність та структура фінансового ринку, взаємозв’язок його сегментів. Роль фінансового ринку в грошовому оброті країни.
- •29. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів. Роль та поведінка банків на ньому.
- •31. Фондова біржа: сутність, принципи організації та управління, механізм діяльності, роль у ринковій економіці.
- •33. Фінансовий ринок України: досвід функціонування, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи. Особливості розвитку банківської системи України.
- •35. Сутність, призначення, класифікація та механізм діяльності комерційних банків. Основні типи банківських операцій та порядок їх здійснення.
- •36. Кредитны рейтенги
- •37. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус. Походження та розвиток центральних банків.
- •39. Вплив економічної циклічності на грошово-кредитну сферу. Причини та наслідки світової фінансової кризи.(не до конца)
- •40. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики держави.
- •41. Небанківські фінансово-кредитні установи: сутність, класифікація, досвід функціонування в Україні.
- •43. Валютний курс: сутність, зміст, види, вплив на параметри грошової системи та макроекономічні показники.
- •44. Методи державного регулювання валютних курсів. Валютна політика і валютне регулювання в Україні.
- •45. Основні типи і порядок здійснення реальних валютних операцій, їх роль у функціонуванні валютного ринку. Валютні ризики і методи їх зниження.
- •48. Форми та види кредиту, їх порівняльна ефективність для позичальника та кредитора.
- •49. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •50. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів.
3. Платіжний баланс: сутність, стан, вплив на грошовий оборот в країні. Платіжний баланс України.
Платiжний баланс - балансовий рах-к мiжнар. операцiй - це вартiсне вираж. усього комплекса мiжнародн. зв'язкiв країни у формi спiвввiдн. надходжень i видаткiв. Баланс. рах-к мiжнар. операцiй являє собою кiлькiсне i якiсне вартiсне вираження масштабiв, структури i характеру зовнiшньоекон. опер. країни, її участi в свiтовому господарствi. В останнiй час в доповнення до платiжного баланса, який мiстить данi про рух потокiв цiнностей мiж країнами, складається баланс мiжнар. активiв та пасивiв країни, вiдображ.її мiжнар. фiн. стан в категорiях запасу. Платiжний баланс має таку стр-ру: 1) торгiвельний баланс; 2) баланс послуг та некомерц. платежiв; 3)баланс руху капiталiв та кредитiв.
Iсторично зовнiшня торгiвля виступає начальною формою мiжнар. екон. вiдносин, зв'язуюче нацiональнi госп-ва в свiтове, тому показники зовнiшньої торгiвлi традицiйно займають важне мiсце в плат. балансi. Спiввiднош. експорту та iмпорту складає торгiв. баланс. Взагалi велику увагу придiляють аналiзу актива чи дефiцита торгiвельного баланса. При цьому, звiсно, активне торгове сальдо є бiльш вигiдним для країни.
Баланс послуг включає в себе платежi та надходження по трансп. перевозкам, страх., електронн., телефгр. i др. видам зв'язку, мiжнар. туризму i т.п.
Баланс руху капiталiв i кредитiв виражає спiввiдн. ввозу та вивозу державних та приватних капiталiв, наданнi та отриманнi кредитiв. За економiч. змiстом цi операцiї дiляться на двi категорiї: мiжнародний руч пiдприємню та ссудного капiталу. Пiдприємн. капiтал - прямi закордоннi iнвест. та портфельнi iнвест. Мiжнар. рух ссудного капiталу роздiл. по принципу строковостi: на довго- та середньостроковi займи та кредити; на короткостроковi (менше року). Оскiльки облiк короткосторк. капiталу особливо важко здiйснювати включається стаття "Помилки та пропуски", що слугує для коректировки балансу.
Заключнi статтi плат. балансу вiдобр. операцiї з лiквiдн. вал. активами, в яких беруть участь держ. вал. органи, в рез-ту чого змiнюється величини та складу централiз. офiцiйних золотовал. резервiв. Платіжний баланс україни протягом останніх років має негативне сальдо, яке обумовлене дефіцитом торговельного балансу та балансу рухів капіталів і кредитів Дефіцит платіжного балансу свідчить про неконкурентноздатність вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку і активне втручання імпортної продукції, про недосконалість та низьку привабливість неризидентів до внутрішнього ринку капіталів. Існують, звичайно, і зовнішні причини незбалансованості
5. Сутність та причини появи грошей. Еволюція форм вартості та грошей.
Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку. Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом. Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин.
Поступово, з плином часу, у когось краще виходило вирощування хліба, у другого — ловля риби, у третього — виробництво горнят, а хтось був неабияким мисливцем. Тому в різних виробників починає нагромаджуватися надлишок продукту, у виготовленні якого вони були вправнішими. Саме це спричинило виникнення обміну. Наприклад, гончар хотів обмінювати глечики на м'ясо, рибу і хліб, а рибалка свою рибу— на посуд, хліб тощо. Най ранішню формою обміну продуктами був, по-сучасному кажучи, бартер. Бартер — це безпосередній обмін одних продуктів чи послуг на інші.
З розвитком суспільних відносин стало очевидним, що безпосередній обмін незручний, він потребує багато часу і зробити це було досить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися. Наприклад, власник шкур овець котів виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в шкурах овець, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами. Отже, стає потрібним загальний еквівалент, яким можна було б виміряти вартість будь-якого товару. Ним виявилися гроші — особливий, специфічний товар, який почав виконувати роль такого еквівалента. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові функції — засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Ці функції були першими в історії розвитку грошей. їх одночасне виконання перетворило звичайний товар в якісно інше явище — гроші. Гроші настільки міцно увійшли в наше повсякденне життя, що ми не бачимо в них нічого незвичного. А між тим це одне з найчудовіших винаходів людини. В живій природі їх аналогу не знайти. Вся структура сучасної економіки зумовлена існуванням грошей. Грошова форма вартості характеризується виділенням в результаті подальшого обміну одного товару на роль всезагального еквівалента. Вимогам міжнародної торгівлі не відповідали різноманітні місцеві еквіваленти. В результаті виділився один - визнаний всіма народами - всезагальний еквівалент: гроші. Розвиток ремесел і особливо плавки металів дещо спростили справу. Роль посередників в обміні закріпляється за злитками металів. Спочатку це були мідь, бронза, залізо. Ці обмінні еквіваленти розширяють сферу дії і стабілізуються, перетворюючись тим самим в гроші в сучасному розумінні. Для виконання ролі грошей найбільш підійшло золото - благородний метал, що має високу збереженість. Золото має і інші якості, необхідні для всезагального еквівалента: подільність, портативність (завдяки великій питомій вазі золота потрібно було менша в порівнянні, наприклад, з міддю), наявність в достатній кількості для обміну (більш благородний метал - платина зустрічається в природі рідше), велику вартість (добування одного граму золота вимагає більших зусиль).
