- •2. Базова процентна ставка як основний інструмент регулювання грошово-кредитної сфери. Досвід застосування політики високих та низьких процентних ставок в країнах світу.
- •3. Платіжний баланс: сутність, стан, вплив на грошовий оборот в країні. Платіжний баланс України.
- •5. Сутність та причини появи грошей. Еволюція форм вартості та грошей.
- •6. Фондові індекси: сутність, порядок розрахунку, вплив на фінансові ринки.
- •8. Функції грошей, їх реалізація в Україні.
- •10. Сутність та економічний зміст грошового обороту, його основні форми.
- •13. Безготівковий грошовий оборот. Організація безготівкових розрахунків. Несерійні цінні папери, що використовуються для безготівкових розрахунків.
- •14. Закон грошового обороту. Способи визначення необхідної кількості грошей в обороті. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
- •15. Основні типи спекулятивних операцій на валютному ринку. Сутність маржинальної та опціонної торгівлі на валютному ринку, їх організація.
- •16. Фундаментальний аналіз валютних курсів. Вплив часу та новин на біржову ціну валюти.
- •22. Організація підготовки та проведення грошової реформи. Способи оцінки її результатів.
- •25. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика держави.
- •27. Сутність та структура фінансового ринку, взаємозв’язок його сегментів. Роль фінансового ринку в грошовому оброті країни.
- •29. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів. Роль та поведінка банків на ньому.
- •31. Фондова біржа: сутність, принципи організації та управління, механізм діяльності, роль у ринковій економіці.
- •33. Фінансовий ринок України: досвід функціонування, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи. Особливості розвитку банківської системи України.
- •35. Сутність, призначення, класифікація та механізм діяльності комерційних банків. Основні типи банківських операцій та порядок їх здійснення.
- •36. Кредитны рейтенги
- •37. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус. Походження та розвиток центральних банків.
- •39. Вплив економічної циклічності на грошово-кредитну сферу. Причини та наслідки світової фінансової кризи.(не до конца)
- •40. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики держави.
- •41. Небанківські фінансово-кредитні установи: сутність, класифікація, досвід функціонування в Україні.
- •43. Валютний курс: сутність, зміст, види, вплив на параметри грошової системи та макроекономічні показники.
- •44. Методи державного регулювання валютних курсів. Валютна політика і валютне регулювання в Україні.
- •45. Основні типи і порядок здійснення реальних валютних операцій, їх роль у функціонуванні валютного ринку. Валютні ризики і методи їх зниження.
- •48. Форми та види кредиту, їх порівняльна ефективність для позичальника та кредитора.
- •49. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •50. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів.
2. Базова процентна ставка як основний інструмент регулювання грошово-кредитної сфери. Досвід застосування політики високих та низьких процентних ставок в країнах світу.
Базова процентна ставка – це кредитна ставка, під яку центральний банк кредитує комерційні банки та погашає надані ними векселі.
Базова процентна ставка є основним інструментом регулювання усіх економічних процесів в будь-якій країні. Визначаючи вартість кредитів центрального банку для комерційних банків, вона також безпосередньо впливає на:
Кількість грошей в обороті (і відповідно на інфляцію та валютний курс).
Чим нижче базова процентна ставка, тим більше емітованих грошей надходить в економіку. Тому в умовах економічного зростання базова процентна ставка поступово підвищується центральним банком для стримування інфляції (так звана рестрикційна грошово-кредитна політика), а в умовах спаду різко знижується, щоб наситити економіку дешевими грошима (експансіоністська грошово-кредитна політика).
Відсотки за кредитами і депозитами комерційних банків.
Чим вище відсотки за банківськими кредитами, тим нижче попит на них, і відповідно тим менше сукупний попит в країні (який в свою чергу визначає розмір ВВП, рівень безробіття), та прибутковість комерційних банків.
Механізм грошового обороту країни з низькою ставкою (на прикладі Японії). Низька базова процентна ставка Банку Японії дозволяє японським підприємствам отримувати дешеві кредити, а також забезпечує низький курс ієни відносно інших світових валют. Завдяки дешевій валюті Японія має позитивний торговельний баланс, який однак не створює інфляційного навантаження, оскільки зайві гроші використовуються японськими компаніями для купівлі іноземних активів, а також видаються іноземним позичальникам, яких приваблює низька процентна ставка, в межах угод Carry Trade. Отримавши кредити, іноземні позичальники одразу купують за них високодохідні валюти, що сприяє зниженню курсу ієни і замикає коло. Завдяки такій грошовій системі під час економічного зростання японська економіка є найнадійнішою в світі, і відповідно ієна – найнадійнішою валютою. Однак в умовах світової кризи обсяг експорту різко знижується, кредити в ієні повертаються в Японію, однак великі інвестори не знижують попит на ієну, оскільки відмовляються від ризикованих валют і переводять свої капітали в резервні валюти (якими як раз і є валюти країн з низькою базовою процентною ставкою). За таких умов курс ієни різко зростає, що призводить до ще сильнішого падіння експорту, однак дешеві кредити захищають японську економіку від значного зниження ВВП.
Механізм грошового обороту країни з високою ставкою (на прикладі Австралії). Австралія є одним з ключових світових експортерів сировинних ресурсів, і окрім цього має визнану в світі валюту, дохідність якої вище, ніж у інших провідних світових валют. Це збільшує попит на австралійський долар, в тому числі завдяки угодам Carry Trade. Покупці австралійської сировини бачать зростання курсу австралійського долара, і також купують його заздалегідь, до моменту розрахунку за австралійські товари (доки він ще дешевий). Це приводить за нормальних економічних умов до постійного зростання курсу австралійського долара, і відповідно до зростання попиту на нього в світі. Тобто, крім сировинних товарів, Австралія ще продає і власну валюту.
В умовах кризи ціна сировинних товарів різко падає, водночас інвестори різко звільняються від високодохідних валют. Це створює певну інфляцію, яка утримує центральний банк від різкого зниження базової процентної ставки. Водночас національну економіку підтримує експорт, який падає не так сильно в умовах здешевлення австралійського долара. Підводячи підсумок, слід зазначити, що емісія грошей в Україні, як і в більшості розвинених країн, здійснюється в безготівковій формі і має кредитну природу. Базова процентна ставка в Україні є досить високою порівняно із провідними світовими країнами, що заважає економічному зростанню (слід зауважити, що на відміну від інших країн базова відсоткова ставка в Україні не була знижена навіть під час світової кризи, від якої Україна постраждала більше за всі країни світу). Водночас висока ставка не створює попит на гривню в світі, оскілки довіри до неї (як і до економіки України в цілому) у світових інвесторі немає. Хоча під час економічного зростання висока ставка призвела до активізації угод Carry Trade, в межах яких в Україні в 2006-2008 рр. був виданий величезний обсяг валютних кредитів, однак зараз під час кризи це створює величезний попит на іноземну валюту, що суттєво погіршує макроекономічну ситуацію.