- •1.Основні поняття, терміни та визначення в охороні праці
- •Небезпечні та шкідливі фактори
- •3.Законодавство України в галузі оп.
- •4.Закон України «Про охорону праці»
- •Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •6. Міжнародне співробітництво в галузі оп.
- •7.Нормативно – правові акти з охорони праці
- •8.Загальні гарантії прав громадян на охорону праці
- •9.Пільги та компенсації за важку роботу та роботу в шкідливих умовах
- •10. Охорона праці жінок, молоді, інвалідів та осіб похилого віку.
- •12. Відшкодування збитків у разі ушкодження здоров’я працівників або їх смерті.
- •13. Основні положення державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання.
- •14. Організація охорони праці на виробництві, обов’язки роботодавця.
- •15. Обов’язки працівників щодо виконання вимог оп.
- •16. Управління охороною праці.
- •17. Навчання та інструктажі з оп.
- •18. Державний нагляд та громадський контроль за оп.
- •19. Відповідальність за порушення вимог оп.
- •20. Санітарно-гігієнічний аналіз умов праці на виробництві.
- •21. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •22. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •23. Методи аналізу виробничого травматизму та його причини.
- •24. Стимулювання оп.
- •25. Облік і звітність при виробничому травматизмі.
- •26. Фінансування оп. (див. Питання 24)
- •27. Економічні методи управління оп.
- •28. Економічні значення і економічні проблеми оп.
- •29. Оцінка затрат на оп.
- •30. Трудова діяльність людини з точки зору фізіології, гігієни праці і виробничої санітарії.
- •31. Санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств і виробничих приміщень.
- •32. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць і організацій праці.
- •35. Гігієнічне нормування шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
- •36. Виробнича вентиляція та кондиціювання повітря.
- •37. Види та вимоги до виробничого освітлення, захист очей.
- •38. Вимірювання освітлюваності на робочих поверхнях та експлуатація освітлювальних установок.
- •39. Гігієнічна оцінка, нормування параметрів та методи захисту від виробничої вібрації.
- •40. Гігієнічна опіка, нормування параметрів та методи захисту від виробничого шуму.
- •41. Гігієнічна характеристика та захист від ультра- та інфразвуку.
- •42. Вплив на людину, нормування та захист від інфрачервоного випромінювання.
- •43. Вплив на людину, нормування та захист від ультрачервоного випромінювання.
- •44. Вплив на людину, нормування та захист від електромагнітного випромінювання радіо часткового діапазону.
- •45. Нормування та захист від іонізуючого випромінювання.
- •46. Оп користувачів пеом: шкідливі чинники та їх дія.
- •47. Методи нормалізації умов праці користувачів пеом.
- •48. Лазерне випромінювання – своєрідний шкідливий чинник виробничого середовища.
- •49. Загальне положення виробничої безпеки на підприємстві.
- •50. Безпека посудин, що працюють під тиском.
- •51. Вимога безпеки до вантажна-розвантажувальних робіт та переміщення вантажів в ручну.
- •52. Безпека експлуатації вантажопіднімальних засобів.
- •53. Безпека експлуатації транспортних засобів та пересування по території підприємства
- •54. Загальні положення небезпеки під час експлутвції електроустановок
- •55. Небезпека дотику до струмопровідних частин електроустановок
- •56. Захисні засоби та заходи в електроустановках.
- •57. Процес горіння, основні показники пожежної і вибухової небезпеки.
- •58.Основні причини пожеж, класи пожеж.
- •59. Аналіз та класифікація виробничих будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •60. Основні способи пожежогасіння та вогнегасні речовини.
59. Аналіз та класифікація виробничих будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.
Відповідно до ОНТП24-86 (НАПБ Б 07-005-86) приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначання категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.
Категорія А (вибухонебезпечна)
Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)
Вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа.
Категорія В (пожежонебезпечна)
Горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г
Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д
Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень, як зазначалось вище, покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим.
60. Основні способи пожежогасіння та вогнегасні речовини.
Основні способи припинення горіння:
Охолодження зони горіння або речовин, що горять, до певного рівня температури;
Ізоляція осередку горіння від кисню;
Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення його не горючими газами;
Хімічне гальмування (інгібування) швидкості реакцій окиснення (горіння) в полум'ї;
Механічне придушення полум'я сильним струменем води, порошку чи газу;
Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я не має можливості поширюватися.
Практична реалізація способів припинення горіння може бути досягнута за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів.
До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовуються також для запобігання, обмеження поширення пожежі, захисту людей і матеріальних цінностей.
Використовуються такі основні види вогнегасних речовин:
вода;
вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;
піна;
газові вогнегасні суміші;
вогнегасні порошки;
комбіновані вогнегасні суміші.
Вибір вогнегасної речовини та способу її подачі визначається умовами виникнення й розвитку пожежі.
Кожному способові припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:
охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);
розбавлювальні (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);
ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);
засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).
