- •1.Основні поняття, терміни та визначення в охороні праці
- •Небезпечні та шкідливі фактори
- •3.Законодавство України в галузі оп.
- •4.Закон України «Про охорону праці»
- •Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •6. Міжнародне співробітництво в галузі оп.
- •7.Нормативно – правові акти з охорони праці
- •8.Загальні гарантії прав громадян на охорону праці
- •9.Пільги та компенсації за важку роботу та роботу в шкідливих умовах
- •10. Охорона праці жінок, молоді, інвалідів та осіб похилого віку.
- •12. Відшкодування збитків у разі ушкодження здоров’я працівників або їх смерті.
- •13. Основні положення державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання.
- •14. Організація охорони праці на виробництві, обов’язки роботодавця.
- •15. Обов’язки працівників щодо виконання вимог оп.
- •16. Управління охороною праці.
- •17. Навчання та інструктажі з оп.
- •18. Державний нагляд та громадський контроль за оп.
- •19. Відповідальність за порушення вимог оп.
- •20. Санітарно-гігієнічний аналіз умов праці на виробництві.
- •21. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві.
- •22. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •23. Методи аналізу виробничого травматизму та його причини.
- •24. Стимулювання оп.
- •25. Облік і звітність при виробничому травматизмі.
- •26. Фінансування оп. (див. Питання 24)
- •27. Економічні методи управління оп.
- •28. Економічні значення і економічні проблеми оп.
- •29. Оцінка затрат на оп.
- •30. Трудова діяльність людини з точки зору фізіології, гігієни праці і виробничої санітарії.
- •31. Санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств і виробничих приміщень.
- •32. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць і організацій праці.
- •35. Гігієнічне нормування шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
- •36. Виробнича вентиляція та кондиціювання повітря.
- •37. Види та вимоги до виробничого освітлення, захист очей.
- •38. Вимірювання освітлюваності на робочих поверхнях та експлуатація освітлювальних установок.
- •39. Гігієнічна оцінка, нормування параметрів та методи захисту від виробничої вібрації.
- •40. Гігієнічна опіка, нормування параметрів та методи захисту від виробничого шуму.
- •41. Гігієнічна характеристика та захист від ультра- та інфразвуку.
- •42. Вплив на людину, нормування та захист від інфрачервоного випромінювання.
- •43. Вплив на людину, нормування та захист від ультрачервоного випромінювання.
- •44. Вплив на людину, нормування та захист від електромагнітного випромінювання радіо часткового діапазону.
- •45. Нормування та захист від іонізуючого випромінювання.
- •46. Оп користувачів пеом: шкідливі чинники та їх дія.
- •47. Методи нормалізації умов праці користувачів пеом.
- •48. Лазерне випромінювання – своєрідний шкідливий чинник виробничого середовища.
- •49. Загальне положення виробничої безпеки на підприємстві.
- •50. Безпека посудин, що працюють під тиском.
- •51. Вимога безпеки до вантажна-розвантажувальних робіт та переміщення вантажів в ручну.
- •52. Безпека експлуатації вантажопіднімальних засобів.
- •53. Безпека експлуатації транспортних засобів та пересування по території підприємства
- •54. Загальні положення небезпеки під час експлутвції електроустановок
- •55. Небезпека дотику до струмопровідних частин електроустановок
- •56. Захисні засоби та заходи в електроустановках.
- •57. Процес горіння, основні показники пожежної і вибухової небезпеки.
- •58.Основні причини пожеж, класи пожеж.
- •59. Аналіз та класифікація виробничих будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •60. Основні способи пожежогасіння та вогнегасні речовини.
44. Вплив на людину, нормування та захист від електромагнітного випромінювання радіо часткового діапазону.
45. Нормування та захист від іонізуючого випромінювання.
Основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства є Норми радіаційної безпеки України. Норми радіаційної безпеки України" встановлюють два принципово відмінні підходи до забезпечення протирадіаційного захисту: - перший - передбачається для усіх видів практичної діяльності за умов нормальної експлуатації індустріальних та медичних джерел іонізуючого випромінювання, до якої належать: виробництво джерел випромінювання, використання джерел випромінювання і радіоактивних речовин у медицині, дослідженнях, промисловості, сільському господарстві, освіті, виробництві ядерної енергії, включаючи всі елементи паливно-енергетичного циклу, збереження та транспортування джерел іонізуючого випромінювання, поводження з радіоактивними відходами; - другий - при втручанні, що пов'язано з опромінюванням населення за умов аварійного опромінення, а також під час хронічного опромінювання за рахунок техногенно-підсилених джерел природного походження.
Протирадіаційний захист та радіаційна безпека у ситуаціях втручань грунтуються на наступних основних принципах: - повинен бути виправданим будь-який контрзахід, тобто отримана користь для суспільства та окремої особи від відвернутої цим контрзаходом дози повинна бути більша, ніж сумарний збиток (медичний, економічний, соціально-психологічний) від втручання, пов'язаного з його проведенням (принцип виправданості); - всі можливі заходи щодо обмеження індивідуальних доз опромінення повинні бути застосовані на рівні, нижчому, ніж поріг детерміністичних радіаційних ефектів, особливо порогів гострих клінічних радіаційних проявів (принцип не перевищення); Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97) встановлюються три категорії осіб, які зазнають опромінення:
- категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
- категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, але через розташування робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення.
- категорія В - все населення.
Ліміти доз для осіб категорій А і Б встановлюються упродовж індивідуальної річної ефективної та еквівалентної доз зовнішнього опромінення (ліміти річної ефективної та еквівалентної доз). Обмеження опромінення осіб категорії В (населення) здійснюється уведенням лімітів річної ефективної та еквівалентної доз для критичних груп осіб категорії В. Останнє означає, що величина річної дози опромінення осіб, які входять до критичної групи, не повинна перевищувати ЛД, встановлених для категорії В. До лімітів доз порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не включають:
- дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;
- дозу опромінення від природних джерел випромінювання;
- дозу, що пов'язана з аварійним опроміненням населення;
- дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження.
До ліміту річної ефективної дози додатково встановлюються ліміти річної еквівалентної дози зовнішнього опромінення для таких окремих органів і тканин як: кришталик ока; шкіра; кості та ступні.