Розділ 2.

ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ РОБОТИ ТОВ «ШРЕДЕР»

2.1 Характеристика підприємства його організаційної структури управління

Успішна діяльність фірми «Schreder» на ринку розпочалася у п’ятдесятих роках минулого століття, коли виробництво освітлювальних приладів стало основною спеціалізацією підприємства. Відтоді іде відлік успіху підприємства у галузі освітлення і розпочинається міжнародна експансія – перше підприємство поза межами Бельгії розташувалося в передмісті Парижа, пізніше – Нідерланди, Італія, Німеччина, Іспанія, Португалія, Колумбія. Ціла група підприємств, що застосовують однакові підходи та техніку освітлення, яка дуже швидко знайшла визнання на міжнародних ринках[55, с. 2].

З 1978 року група «Schreder» присвячує себе винятково освітлювальним приладам.

У 80-х роках виникла ідея створення спільного підприємства на теренах Радянського Союзу. Серед потенційних партнерів були обрані три виробники освітлювальної техніки – НВО «Ватра» та двоє російських підприємств. Вибір зупинили на НВО «Ватра». Протягом двох років проводилися переговори, підготовка документів, узгодження у відповідних інстанціях і у серпні 1990 року відбулося підписання засновницьких документів підприємства та проведена його реєстрація. Спільне підприємство «Ватра-Шредер» стало одним із перших у колишньому Радянському Союзі спільних підприємств, утворених із залученням іноземного капіталу.

При створенні підприємства планувалося поставляти на ринок Радянського Союзу близько 200 тис. шт. світильників на рік. Однак з розпадом СРСР, потенційний ринок підприємства зменшився в 10 раз.

Пізніше, на підставі перетворення спільного підприємства «Ватра-Шредер», було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Шредер».

Підприємство – ТОВ «Шредер» (юридична адреса: 46005, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46б.) було засновано у серпні 1990 р. з української сторони – науково-виробничим об’єднанням «Ватра», а з бельгійської сторони – світовим лідером у зовнішньому освітленні фірмою «Schreder».

При створенні спільного підприємства, внески робилися з української сторони та з іноземної як в грошовій, так і натуральній формі. Грошовий внесок підприємства “Ватра” склав $ 406 тис. (або 247 тис. руб. станом на 1990 рік), а фірми “Шредер” - $1886 тис. Що стосується інших форм внесків, то тернопільська “Ватра” менше ніж за рік побудувала виробничий корпус, а бельгійський “Шредер” надав необхідне обладнання та технічну документацію на випуск виробів для зовнішнього освітлення[61, с. 24].

Згідно Статуту підприємство буде діяти до 2019 року включно, після чого буде вирішуватися його доля в залежності від досягнутих результатів.

Виробнича програма передбачає цілу сукупність застосувань високоякісного технічного освітлення для різних джерел світла, а саме:

– вуличне функціональне та декоративне освітлення;

– внутрішнє та зовнішнє промислове освітлення;

– освітлення тунелів, пішохідних переходів;

– освітлення мостів безперервними світловими естакадами;

– освітлення спортивних комплексів, автодорожніх розв’язок, інших великих площ за допомогою прожекторів;

– зовнішнє декоративне освітлення;

– спеціалізоване освітлення теплиць, оранжерей, станцій метрополітену тощо [55, с. 4].

Основними напрямками діяльності ТОВ «Шредер» є:

- виробництво високоефективних світильників для освітлення вулиць, доріг, автомагістралей, мостів, тунелів, перехресть, пішохідних переходів, авто заправок, спортивних центрів та споруд (включаючи промислове, декоративне та аварійне освітлення);

- розробка та впровадження проектів реконструкції зовнішнього освітлення міст;

- виконання архітектурних під світок;

- проведення НДДКР в галузі світлотехніки надання послуг промислового характеру, а також комерційних та посередницьких –підприємствам, організаціям та громадянам;

- реалізацію названої вище продукції як на території України, так і за її межами, підприємство здійснює самостійно або через треті особи.

Основною характеристикою вуличних світильників ТОВ «Шредер» є оптимізований фотометричний розподіл, висока світловіддача, спрощене обслуговування та зменшення експлуатаційних витрат. Використання міцних конструкційних матеріалів та герметично закритого оптичного блоку, дозволяє забезпечити надзвичайно тривалий термін служби світлотехнічної продукції. До освітлювальних приладів вуличного призначення відносять: “ОНІКС-2” – призначений для освітлення головних автомагістралей та центральних вулиць міста, забезпечує мінімальні витрати електроенергії при високій надійності та рівномірності освітлення протягом тривалого часу; “ОПАЛО-1” – для освітлення вулиць та доріг з невисокою інтенсивністю руху, розроблений під джерела світла малої потужності та можливості монтажу на невисоких опорах; серія світильників “Z-1”, “Z-2” – призначені для освітлення вулиць та доріг відповідно з високою та невисокою інтенсивністю руху; “МЕДІО” – підвісний тросовий світильник з герметично закритим оптичним блоком, під лампи потужністю 150 Вт; серія світильників “Сінтра” – для освітлення доріг міст та сіл; “Сапфір” – для освітлення автомагістралей та доріг, має нову систему герметично закритого оптичного блоку[55, с. 6].

До освітлювальних приладів декоративного освітлення, які пропонує підприємство відносять: “К-Люкс” – декоративний світильник, який поєднує в собі простоту форм, економічність та довговічність конструкції; “Джемма” – для освітлення площ, скверів та доріг; “Атлантіс” – освітлювальні стовпці є елементом декоративного та паркового освітлення, ефективним методом для позначення напрямку руху водіїв та пішоходів; серія світильників “Калі”, “Фульгора”, “Сатурн”, “Каліпсо”, “Алюра”, “Албані”, “Валенсай”, “Темпора” – декоративні світильники із широким спектром форм, контурів та кольорів задля досягнення архітектурної гармонії та збалансованості міських забудов.

Не залежно від категорії об’єкту – чи то футбольне поле, чи тенісний корт, чи будівлі та споруди, ТОВ «Шредер» зможе задовольнити найвибагливішого покупця. Для цього підприємство пропонує архітектурну підсвітку та освітлення спортивних споруд: “RT-3” – прожектор призначений для освітлення великих територій (складів, автостоянок, спортивних майданчиків та спортзалів) і для архітектурної підсвітки споруд, пам’ятників, має антивібраційний пристрій, що дозволяє уникнути руйнування ламп навіть при високому рівні вібрації; “Радіал” – прожектор призначений для декоративної підсвітки споруд та пам’ятників і для освітлення великих територій (складів, спортивних майданчиків та спортзалів); “Корус” – компактний прожектор для архітектурно-декоративної підсвітки; “ТЕРРА” – вмонтований прожектор для архітектурно-декоративної підсвітки, що витримує навантаження до 3 т.[49, с. 16]

До приладів промислового освітлення, які пропонує ТОВ «Шредер» відносять: “Керма” та “Доміно” – світильники, здатні витримати агресивне промислове середовище, це комплексні промислові світильники із змінною фотометрією.

В асортименті продукції ТОВ «Шредер» є певна кількість виробів спеціального призначення: для освітлення платформ залізничних станцій з поєднанням світла та акустики, освітлення великих територій, таких як вантажні термінали портів. Одним із таких світильників є “BS” – спеціальний освітлювальний прилад призначений для загального освітлення зон зовнішніх технологічних установок авто заправок, промислових приміщень, спортивних залів, залізничних станцій.

ТОВ «Шредер» має великий практичний досвід участі у світлотехнічних програмах реконструкції зовнішнього освітлення міст, починаючи ще з моменту проектування. За результатами проведених досліджень спеціалісти ТОВ “Шредер” готують рекомендації щодо вибору типу освітлювальних приладів, необхідної потужності ламп, розраховують економічний ефект від впровадження проекту. Комплексна розробка проектів освітлення дозволяє найбільш раціонально використовувати світильники власного виробництва. Серед прикладів можна назвати енергозберігаючі проекти реконструкції зовнішнього освітлення міст Рівного, Одеси, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська, Житомира, Львова, Сімферополя. Втілення даних проектів дало змогу за рахунок використання високоефективних оптичних систем забезпечити необхідний рівень та рівномірність освітлення, скоротити витрати на споживання електроенергії та утримання мережі зовнішнього освітлення. Аналогічні енергозберігаючі проекти розроблені для цілого ряду міст України[55, с. 8].

Іншим прикладом є програма внутрішньо квартального зовнішнього освітлення «Подвір’я» (м.Київ). Протягом чотирьох років у столицю було доставлено близько 40 тис. світильників виробництва ТОВ «Шредер» для освітлення житлових районів, шкільних подвір’їв, дитячих садків.

Іншим напрямком діяльності підприємства є архітектурна підсвітка будівель та споруд.

 ТОВ “Шредер” здійснив підсвітку:

- Дніпровських ГЕС;

- міжнародних тенісних кортів “Наука”;

- Луцького та Кам’янець-Подільського замків;

- Львівського оперного театру;

- Волинського університету та ряду інших об’єктів;

- Залізничний вокзал м. Одеса.

Проекти освітлення у м. Києві :

- освітлення та архітектурна під світка вулиці Хрещатик, майдану Незалежності та Європейської площі, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України;

- освітлення вулиці Банкової;

- освітлення Солом’янської площі, парку Слави, площі Слави та Наддніпрянського шосе;

- освітлення проспектів: перемоги, Лесі Українки, Дружби народів, Глушкова, Правди, 40-річчя Жовтня, вулиць Хмельницького, Заболотного, Олени Теліги, Грушевського;

- освітлення Привокзальної площі та Бессарабки;

- освітлення автомагістралі Київ-Бориспіль[44, с. 126].

Підприємство має повний технологічний цикл виробництва: ливарну дільницю; дільницю механічної обробки та штампування; дільницю порошкового покриття; складальню дільницю, що дозволяє впровадження передових західних технологій у виробництві освітлювальних приладів, а саме:

1. Лиття під тиском з чистого алюмінію великогабаритних корпусних деталей (ливарна машина «IДРА1100», Італія).

2. Дробеструменева обробка деталей світильників перед порошковим покриттям («ШОМЕКС», Швейцарія).

3. Покриття корпусних деталей порошковими емалями на лінії електростатичного напилення («ТРIБО КОЛЬОР», Угорщина).

4. Виробництво високоточних i герметичних СIЛ-СЕЙФ (Sealsafe) оптичних систем, що дозволяє гарантувати ККД світильників на протязі всього періоду експлуатації на рiвнi не нижче 80%.

Багато в чому продукція підприємства стала новаторською для внутрішнього ринку України, зокрема: використання герметично закритого оптичного блоку світильника, створення на основі стандартного модуля світильника моделей з широким спектром форм, контурів та кольорів.

Уся продукція підлягає ретельній перевірці у спеціальній сертифікованій лабораторії Центру розвитку та досліджень групи «Шредер» у Бельгії та в лабораторіях Українського світлотехнічного інституту. Жоден виріб не може вийти на ринок без проходження сертифікаційних випробовувань на відповідність вимогам українських (УкрСЕПРО) та міжнародних стандартів (СІЕ або СEN).

Як показано на рис. 2.1., загальна організаційна структура ТОВ «Шредер» має типовий вигляд лінійно-функціональної організаційної структури.

Рис. 2.1. Загальна структура ТОВ «Шредер»[55, с. 9]

Щоб оцінити її відповідність обраній стратегії потрібно проаналізувати також і організаційну структуру управління та виробництва. Основним критерієм їхньої відповідності чи невідповідності можна обрати наявність відділів, котрі відповідали б за впровадження основних завдань та пунктів стратегії та повнота обміну інформацією між підрозділами підприємства, що впливає а якість та швидкість виконання завдань. Як бачимо засновниками ТОВ обирається правління на чолі з головою правління, яке здійснює керівництво діяльністю. До його компетенції відносяться наступні функції:

• визначення режиму формування та використання фондів, включаючи амортизаційний фонд і подання пропозицій Генеральній Асамблеї щодо розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

• затвердження структури дирекції і функціональних обов’язків її членів, призначення та звільнення Генерального директора, його першого заступника, директорів, а також головного бухгалтера;

• делегування повноважень прийняття рішень з питань, що знаходяться в компетенції Правління, окремим членам Правління або уповноваженим.

• визначення структури підприємства, затвердження посадового розпису, розподіл посад між представниками учасників і порядок їх заміщення;

• визначення спеціальності, кваліфікації, кількості та умов залучення до роботи на підприємстві іноземних спеціалістів;

• прийняття рішень про надання послуг і реалізацію продукції в країнах учасників, а також в третіх країнах;

• питання про створення та припинення діяльності філіалів та представництв;

• створення інших органів, необхідних для виконання завдань та функцій підприємства;

• розгляд питань, пов’язаних з вибуттям учасників та ліквідацією підприємства;

• затвердження нормативних документів, включаючи положення про персонал;

• прийняття рішень про одержання довгострокових кредитів;

• затвердження правил процедури правління[19, с. 212].

Керівництво поточною діяльністю ТОВ здійснюється дирекцією, члени якої не можуть бути членами правління. Дирекція обирається на засіданні правління, яке повинно збиратись не рідше одного разу на рік. Вона підзвітна правлінню. Генеральний директор несе персональну відповідальність за керівництво дирекцією підприємства. Генеральний директор виконує наступні функції:

• в межах влади, наданої йому Правлінням, діє без доручення від імені підприємства, презентує його в усіх закладах, організаціях і підприємствах як на Україні, так і за її межами, укладає угоди та інші юридичні акти, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки підприємства;

• приймає на роботу та звільняє з роботи працівників, за винятком тих, призначення котрих входить у виключну компетенцію Правління;

• розпоряджається майном підприємства, включаючи грошові засоби, в межах повноважень, наданих йому Правлінням;

• приймає до працівників міри заохочення та накладає на них стягнення;

• організовує щоденне виробництво та реалізацію продукції підприємства;

• забезпечує виконання поточних та перспективних планів підприємства;

• організовує виконання рішень Правління;

• керує діяльністю підприємства;

• виконує інші функції згідно зі статутом ТОВ «Шредер»[33, с. 58].

Генеральному директору підпорядковані три підрозділи підприємства, а саме: служба управління підприємством, комерційна служба та завод. Детальніше організаційна структура даних підрозділів підприємства показана на рис. 2.2 та 2.3.

Завод складається з таких підрозділів: виробничих дільниць, служби постачання, енергомеханічної служби, ливарного виробництва та складського господарства. До виробничих дільниць входять ливарний, механічний, штампувальний, фарбувальний та складальний цехи. Кожний цех підпорядковується безпосередньо бригадиру, який одержує завдання на кожний день від комплектувальника, який одержує матеріали зі складу по спеціальній вимозі і на кожний вид матеріалу заводить картку складського обліку.

Основною функцією складського господарства є ведення картотеки складського обліку. Поступлення матеріалів на склад супроводжується накладною, де вказується постачальник, кількість та повна назва матеріалу. Дані з накладної переносяться в прихідний ордер, який зберігається на складі. Накладна складається в трьох екземплярах: перший – залишається на складі, другий – подається в бухгалтерію, а третій – залишається у постачальника.

Рис. 2.2. Організаційна структура ТОВ «Шредер»[55, с. 12]

При поступленні готової продукції з цеху на склад оформляється накладна на здачу готової продукції в чотирьох екземплярах: перший екземпляр залишається на складі, другий – в цеху, два останніх по одному прямують в бухгалтерію та комерційну службу. В кінці кожного місяця завідуючий складом складає звіт про витрачання матеріалів за місяць, в якому вказується залишок на початок місяця, фактичні витрати та залишок на кінець місяця. Копія цього звіту подається в бухгалтерію.

Наступний організаційний елемент – служба постачання постійно отримує інформацію про наявність матеріалів на складі. Також економічною службою їй подається приблизний план випуску-продаж на рік, розбитий щоквартально. І виходячи з наявних коштів, служба постачання повинна забезпечити виробництво всіма необхідними матеріалами та комплектуючими. На основі даного плану службою постачання укладаються договори з постачальниками. Рахунки для оплати подаються в бухгалтерію. До завдань енергомеханічної служби входить установка та обслуговування обладнання. Керує роботою служби начальник енергомеханічної служби, в підпорядкуванні якого інженер-технолог, інженер з техніки безпеки та обслуговуючий персонал.

Рис. 2.3. Організаційна структура управління ТОВ «Шредер»[55, с. 14]

Стосовно виробничого процесу можна виділити наступну інформаційну інфраструктуру:

• до економічної служби подаються: табель робочого часу (подається кожні десять днів); дані про наряди (подається кожні десять днів); дані про зміни технологічного процесу; накладні на випуск готової продукції (щоденно); листки тимчасової непрацездатності; інформація про бюджетні потреби в грошових засобах;

• наступна інформація подається в бухгалтерію: дані по складу готової продукції (готуються два рази на тиждень); матеріальний звіт по складах; зміни норм розходу матеріалів; акти про незавершене виробництво; звіт про списання малоцінних та швидкозношуваних предметів та спецодягу; матеріальний звіт основного виробництва; подача прихідних ордерів з вказанням цільового списання матеріалів; звіти про використання транспорту; накладні на випуск виготовлених деталей.

Як показано на рис. 2.3 до служби управління відносяться: служба розвитку, бухгалтерія, економічна служба та служба якості. Службою розвитку керує технічний директор, в підпорядкуванні якого знаходяться інженер-технолог та інженер-конструктор. До завдань цієї служби входить: розробка конструкторської документації на нову продукцію, проведення її сертифікації, здійснення авторського нагляду за серійним виробництвом. Крім того завданням служби розвитку є підготовка до виробництва нових виробів (технологічне спрацювання деталей і вузлів). Також ця служба займається пошуком та впровадженням новинок у галузі зовнішнього освітлення на підприємстві[39, с. 234].

Найтісніший зв’язок служба розвитку має із службою економіки та із заводом. Економічній службі необхідно вчасно отримувати (тобто за місяць до впровадження у виробництво) інформацію про нормативні потреби в матеріалах на нові вироби. Також до економічної служби щомісячно і щоквартально подається інформація про бюджетні потреби в грошових коштах, що необхідно для нормального забезпечення поточної діяльності служби розвитку. Заводу ж необхідно підтримувати зв’язок із службою розвитку через необхідність отримання інформації про хід підготовчої діяльності по впровадженню нових виробів, графіки підготовки виробництва, забезпечення конструкторською документацією, нормативною технологією, нормами розходу матеріалів. Значення належної діяльності даного відділу переоцінити важко, тому що головною метою керівництва спільним підприємством є відповідність потребам ринку (і не тільки українського), а це означає – постійно покращувати продукцію, зменшувати собівартість її виготовлення за рахунок економії матеріалу та часу, одночасно повинна дотримуватись висока якість виробів[36, с. 98].

Наступним важливим підрозділом в управлінні спільним підприємством є економічна служба. Її завдання відзначаються різноманітністю. До функцій, які виконуються даним підрозділом відносяться наступні:

• складання місячних, квартальних і річних планів випуску продукції, які подаються до служби розвитку. Термін представлення місячного плану виробництва становить 25 число поточного місяця, для квартального цей строк складає 20 число останнього місяця в кварталі, а для річного плану випуску продукції 25 грудня звітного року. Аналогічні дані подаються також на завод;

• ціноутворення, що включає в себе розрахунок цін на продукцію, розрахунок нормативної собівартості, контроль цін по імпортних операціях та розрахунок експортних цін. Дана інформація подається до бухгалтерії;

• нормування праці та заробітної плати організація статистичної інформації стосовно персоналу;

• обробка статистичної інформації, а саме складання звітів згідно стандартів групи «Шредер», розрахунок роялті, подання поточної статистичної інформації бельгійським партнерам;

• оформлення документів про заснування ТОВ, ведення протоколів засідань, і т.ін. Ці дані щомісячно подаються генеральному директору.

Крім того економічною службою робиться аналіз використання людських ресурсів та детальний аналіз ефективності використання кредитних засобів, які також подаються генеральному директору.

Наступним підрозділом служби управління є бухгалтерія, очолювана головним бухгалтером. Основним її завданням є ведення бухгалтерського обліку, а детальніше до повноважень бухгалтерії відноситься виконання наступних функцій:

• калькуляція собівартості, яка подається до економічної служби;

• складання балансу, який також подається для аналітичної обробки до економічної служби;

• ведення бюджету кредиторської заборгованості, який також передається в економічну службу;

• подання комерційній службі інформації про поступлення платежів на розрахунковий рахунок;

• поточна передача інформації про попередню оплату до комерційної служби;

• збирання інформації про залишки матеріалів на складах, яка передається на завод;

• надання інформації про собівартість продукції генеральному директору строком до п’ятнадцятого числа наступного місяця за звітним[11, с. 91].

Отже, діяльність бухгалтерії не обмежується лише веденням фінансового та управлінського обліку, а включає ще і сортування та розподіл по відділах відповідної інформації. Крім того слід зазначити, що бухгалтерський облік на ТОВ «Шредер» ведеться за подвійною системою, тобто як за українськими так і за бельгійськими стандартами.

Останнім елементом служби управління є служба якості, до якої входять інженер-технолог, контролер за якістю та обслуговуючий персонал. Головним завданням цього підрозділу є проведення контролю за дотриманням якості продукції на усіх стадіях виробництва.

Як показано на рис. 2.3, комерційна служба не входить до служби управління підприємством і є окремою його складовою. Даний підрозділ складається з трьох відділів: відділу підготовки проектів, відділу продаж та відділу маркетингу. Завданнями першого відділу є розробка енергозберігаючих програм, робота з проектними організаціями, розробка освітлювальних проектів, реклама продукції. Відділ продаж організовує відвантаження готової продукції, проводить контроль дебіторської та кредиторської заборгованості. Маркетинговий відділ займається дослідженням ринків збуту та постачальників. Також до його компетенції входить організація експортно-імпортних операцій та участь у переговорах. Комерційний відділ здійснює також і зовнішньоекономічну діяльність. Остання функція належить до повноважень даного відділу, оскільки спеціального відділу для цього на підприємстві не існує. Не дивлячись на те, що комерційна служба не входить до служби управління, вона не є відокремленим підрозділом підприємства, а навпаки активно співпрацює зі всіма іншими відділами.

Комерційна служба повинна подавати до економічного відділу складені пакети замовлень, які передбачають інформацію про кількість угод та інші їхні параметри. Складаються вони на місяць та на квартал. Також робляться пакети коректувань, що пов’язано з непередбачуваними обставинами ринкового середовища. Інформація про ціни подається до економічної служби та до служби розвитку. До економічної служби двічі на місяць подається також інформація про стан дебіторської та кредиторської заборгованості. Оскільки за наявних економічних умов підприємство проводить бартерну торгівлю, то й ця інформація щомісячно подається комерційною службою до економічного відділу. Крім того подається інформація про бюджетну потребу в грошових коштах на місяць та на квартал. Дана потреба в основному передбачає кошти на сплату мита і транспортні витрати. Оскільки комерційний відділ найтісніше співпрацює безпосередньо з споживачами, то саме він надає економічній службі інформацію про заявки на розміщення світлотехнічних проектів[29, с. 78].

Важливою також є співпраця із службою якості. Відгуки і відомості про експлуатаційні якості світильників, одержані від клієнтів передаються до служби якості для подальшого опрацювання. Оскільки працівники служби якості обізнаніші в галузі фізичних властивостей ніж працівники комерційної служби, то вони надають їм необхідні поради щодо консультацій, які надаються комерційною службою споживачам продукції ТОВ. До наступних функцій комерційної служби відносяться:

• представлення бухгалтерії та економічній службі даних про випуск готової продукції;

• ведення і представлення бухгалтерії звітності про використання автотранспорту;

• представлення генеральному директору інформації існуючий стан ринку та конкурентів;

• подання генеральному директору кожних три місяці інформації про реалізацію готової продукції.

Оскільки ТОВ «Шредер» робить ставку на новітні технології, то взаємодія служби розвитку з будь-якими функціональними підрозділами привертає увагу з огляду на важливість своїх результатів. Зв’язок із службою розвитку здійсняється наступним чином. Комерційна служба представляє службі розвитку замовлення на модифікацію існуючих видів продукції та на розробку нової продукції, яка б повніше відповідала потребам споживачів, а служба розвитку, зі свого боку, забезпечує комерційну службу інформацією та необхідними документами по експлуатації вже існуючих виробів[60, с. 35].

Зв’язок з заводом репрезентується наступним обміном інформацією: комерційна служба подає прогноз плану продаж, замовлення на виготовлення продукції, а завод постійно надає комерційній службі інформацію про обсяг випуску продукції, таким чином забезпечується координація зусиль двох функціональних одиниць. Так як комерційна служба виконує функцію контролю оплати та слідкує за станом дебіторської та кредиторської заборгованості, то бухгалтерія звісно ж зобов’язана постійно інформувати комерційну службу стосовно цієї проблеми, а вона, в свою чергу, надає бухгалтерії необхідну для ведення бухгалтерського обліку інформацію про обсяги реалізації та передає всі необхідні документи. Таким чином, було розглянуто організаційну структуру спільного українсько-бельгійського підприємства «Шредер». Слід відмітити, що як для підприємства, що було створене не так давно, його структура є досить раціональною та ефективною.

Пристосування організаційної структури до стратегії підприємства не є аж ніяк самоціллю, а має велике значення для успішності діяльності фірми. Така практика ґрунтується на емпіричному досвіді і є недавнім досягненням менеджменту. Проведені дослідження показали, що зміни в стратегії фірми викликають адміністративні проблеми, які в свою чергу вимагають нової чи зміненої організаційної структури для досягнення успіху. Вони також показали, що структура прямує за розвитком стратегії, але це відбувається лише тоді, коли виникають внутрішні проблеми та виявляється неефективність діяльності. Дослідження показали, що вибір організаційної структури має значення для продуктивності організації. Без відповідної організації діяльності результатом може бути відсутність порядку та неефективність. Як видно з проведеного аналізу організаційної структури ТОВ «Шредер» вона має характеристики типової функціональної організаційної структури[40, с. 225].

Даний тип організації є ефективним для середніх фірм. В таких випадках глибинна спеціалізація та концентрація на виконанні певних завдань можуть як збільшити ефективність так і розвинути конкурентну перевагу фірми. Така організаційна структура сприяє повному використанню найновіших технічних досягнень та допомагає отримувати максимальну користь від ефективності використання ресурсів. А це стратегічно важливо для фірми. Стратегічними перевагами даної організаційної структури є:

• структура тісно пов’язана з стратегією шляхом оформлення основних видів діяльності в якості основних видів діяльності як функціональних підрозділів;

• дозволяє використовувати криву досвіду, пов’язану із функціональною спеціалізацією

• дає можливість централізованого контролю за стратегічними результатами;

• підвищує ефективність виконання часто повторюваних завдань;

• дуже добре підходить для структурування самостійної фірми;

• сприяє поглибленню досвіду.

Дана організаційна структура має також і деякі недоліки: деколи більша увага та значення надається тому, що краще для окремого відділу, а не для фірми в цілому; функціональна «близькорукість» часто перешкоджає прогресивному веденню справ; може привести до конкуренції між підрозділами; може привести до надмірної спеціалізації; порушує проблеми координації відділів. Таким чином можна сказати, що як для існуючої стратегії, наявна організаційна структура володіє достатньою відповідністю і, як видно є досить ефективною. Але для покращення виробничої чи управлінської діяльності «Шредер», керівництву підприємства не завадило б подбати про тісніший взаємозв’язок функціональних підрозділів[10, с. 116].