Висновки

Таким чином, у роботі теоретично узагальнено існуючі і запропоновано нові підходи, які полягають у формуванні та обгрунтуванні організаційних аспектів зовнішньоекономічної діяльності підприємств, практичне застосування яких забезпечить підвищення ефективності експортно-імпортних операцій підприємства.

Проведено дослідження економічної сутності поняття “зовнішньоекономічна діяльність” на основі аналізу нормативно-правової та довідкової літератури. В ході дослідження виявлено, що в законодавчих документах України існує невідповідність трактування даної категорії. Запропоновано внести зміни до Господарського кодексу в частині приведення його у відповідність із спеціальним законом “Про ЗЕД” щодо розуміння досліджуваного поняття. В довідковій літературі також не існує єдиного розуміння зовнішньоекономічної діяльності. На підставі проведеного аналізу узагальнено та систематизовано різні підходи до розуміння поняття “зовнішньоекономічна діяльність” і запропоновано під даною категорією розуміти діяльність суб'єктів зовнішньоекономічних відносин, яка пов'язана із здійсненням різноманітних видів даної господарської діяльності та має місце як на території України, так і за її межами.

Політика державного регулювання ЗЕД України повинна бути спрямована безпосередньо на покращення системи методів її здійснення і вдосконалення забезпечуючи формування сприятливих умов на світовому ринку для вітчизняного експорту й активізації інших зовнішньоекономічних зв'язків, а також змінюючи структуру експорту від продажу сировини до пропозиції на світових ринках готової продукції.

Найбільш прийнятною політикою в галузі зовнішньоекономічної діяльності в Україні повинна бути змішана політика протекціонізму і вільної торгівлі з перевагою першої.

Вихід на зовнішній ринок самостійно господарюючих суб'єктів повинен сприяти пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Ринкова стратегія фірми повинна передбачати співставлення всіх альтер­нативних варіантів у сфері зовнішньоекономічної діяльності та обґрунтування прийняття оптимального рішення.

Аналіз показує, що зовнішньоекономічна діяльність фірми на сучасному етапі повинна включати такі основні напрямки: вихід на зовнішній ринок; експортно-імпортні поставки товарів, послуг і капіталу чи валютно-фінансові та кредитні операції; створення й участь у діяльності спільних підприємств; міжнародний маркетинг; моніторинг національної економічної політики та економічних світогосподарських зв'язків.

Вибір методів зміцнення конкурентного положення підприємств на ринку, поліпшення їх стратегічних позицій залежить від зовнішніх перспектив, умов, переважаючих в галузі, стани конкурентів, внутрішніх можливостей організації.

В ході проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Шредер» було виявлено, що в цілому спостерігається поліпшення більшості ключових показників ефективності діяльності, але при цьому спостерігаються і негативні моменти, зокрема підприємство має надмірні запаси сировини і готової продукції, і як наслідок – випробовує брак грошових коштів. В зв'язку з цим слід переглянути механізм організації виробничого процесу з тим, щоб уникати виникнення надмірних запасів сировини, а також ефективніше здійснювати маркетингову діяльність.

За підсумками проведеного аналізу для підприємства ТОВ «Шредер» сформулюємо наступні рекомендації по управлінню конкурентоспроможністю стратегічного потенціалу:

• реорганізувати систему управління: виділити з відділу продажів в окрему організаційну одиницю відділ маркетингу;

• проводити подальше поліпшення якості і збільшення асортименту вироблюваної продукції;

• розширити власну торгову мережу;

• понизити витрати виробництва за рахунок модернізації технологічного устаткування;

Особливе значення для зростання ефективності ТОВ «Шредер» є оптимізація структури затрат на виробництво експортної продукції, що включає в себе вартість матеріальних витрат, амортизацію, оплату праці та ін. На підприємстві не розрізняють собівартості продукції в залежності від каналу реалізації, тобто показник собівартості є агрегованим вимірником виробленої продукції як для українських споживачів, так і для експорту. Усі витрати на перевезення, зберігання, митні збори відповідно до зазначених в контрактах умов постачання є відповідальністю покупця.

Таким чином, лише на основі всебічного вивчення кон’юнктури світових ринків, підвищення конкурентоздатності продукції, застосування сучасних технологій можна досягти ефект у зовнішньоекономічній діяльності як на мікрорівні, так і на макрорівні.

Серед основних можливих заходів по удосконаленню організації ЗЕД на підприємстві можна виділити наступні:

- створення окремого структурного підрозділу, що відповідав би за успішність ведення ЗЕД на підприємстві

- маркетингові дослідження нових ринків за умови виходу на них, вибір партнерів для ведення зовнішньоекономічної діяльності шляхом збору необхідної інформації про них

- проведення SWOT-аналізу для розробки стратегії розвитку підприємства та удосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності підприємства на основі відповідних законодавчих актів.

Втілення в життя вище запропонованих заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства ТОВ «Шредер», безперечно значно покращить якість його роботи.