- •Глава II. Основи вчення про конституцію
- •Глава III. Основи конституційного ладу україни
- •Глава IV. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в україні
- •Глава V. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина в україні
- •Глава vі. Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя)
- •Глава VII. Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в україні
- •Глава VIII. Законодавча влада в україні
- •Передмова до другого видання
- •Глава і. Конституційне право -провідна галузь національного права україни
- •1. Предмет та метод конституційного права
- •2. Система конституційного права
- •2) Принципи, що мають чітку юридичну форму вираження і безпосередньо застосовуються в державній діяльності: незалежність депутатів від виборців, судовий захист конституційних прав тощо1.
- •3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •4. Реалізація та тлумачення норм конституційного права
- •5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •9. Колізії в конституційному праві
- •Глава II. Основи вчення про конституцію
- •1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •4. Прийняття та зміна конституцій
- •5. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим
- •6. Правова охорона Конституції України
- •Глава III. Основи конституційного ладу україни
- •1. Поняття, суть, ознаки та гарантії конституційного ладу України
- •2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Глава IV. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в україні
- •1. Поняття, структура, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •2. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •3. Принципи громадянства України
- •4. Порядок набуття та припинення громадянства України. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства
- •Глава V. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина в україні
- •1. Поняття і види конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні
- •6. Конституційні обов'язки : людини і громадянина в Україні
- •7. Механізм реалізації, гарантії та захист прав та свобод людини та громадянина в Україні. Обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •Глава VII. Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в україні
- •1. Державна влада як інститут конституційного права
- •2. Конституційні загальні засади організації і здійснення державної влади в Україні
- •3. Поняття, система і види органів державної влади
- •2. Конституційно-правовий статус парламенту України - Верховної Ради України
- •3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •7. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •Глава IX. Конституційно-правовий статус президента україни
- •1. Загальна характеристика інституту президента. Становлення інституту президента в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •3. Конституційно-правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
- •4. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій
- •Глава XI. Судова влада та прокуратура в україні. Конституційний суд україни
- •1. Судова влада та прокуратура в Україні: загальна характеристика
- •2. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •2. Основи конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим
2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
Конституціоналізм - це політико-правова категорія, яка опосередковує місце і роль конституції у правовій системі, суспільстві і державі, що знаходять вияв у її верховенстві та характері впливу на суспільні відносини.
За своєю суттю конституціоналізм опосередковує місце і роль конституції у правовій системі держави, тобто її верховенство та статус як Основного Закону держави.
За змістом конституціоналізм - це конституційне будівництво, реалізація конституції та її охорона, гарантування.
За формою конституціоналізм опосередковує конституційний лад, тобто державний і суспільний лад, форми безпосереднього народовладдя, держави тощо.
Розрізняють такі загальні принципи українського конституціоналізму:
o верховенства конституції у правовій системі;
o верховенства права у суспільстві та державі;
o поділу та обмеження державної влади;
o суверенітету Українського народу;
o взаємної відповідальності держави і особи;
o реальності прав і свобод, їх охорони, непорушності, гарантованості;
o відкритого громадянського суспільства;
o наступності конституційних ідей.
Систему українського конституціоналізму утворюють:
1) чинна Конституція України як нормативно-правовий акт;
2) теорія, історія, ідеологія Конституції України;
3) існуючий конституційний лад.
У своїй сукупності ці елементи формують нормативно-правові, наукові, історичні, ідеологічні та організаційні засади конституціоналізму.
Нормативно-правові основи конституціоналізму перш за все визначаються конституцією як нормативним актом найвищої юридичної сили, Основним Законом держави, що регулює найважливіші суспільні відносини і має власну структуру, особливий порядок прийняття та внесення змін.
Наукові основи формує теорія конституціоналізму, що охоплює: досягнення зарубіжної наукової думки, вчення вітчизняних мислителів минулого, сучасні ідеї і концепції українського конституціоналізму.
Історичні основи конституціоналізму утворені такими складовими, як: передумови, витоки, основні етапи, тенденції, напрями і форми, результати й досягнення становлення і розвитку українського конституціоналізму.
Ідеологічні основи конституціоналізму визначає система правових ідей, поглядів, понять, теорій, заснованих на певних наукових і політичних знаннях та уявленнях, яка має за мету вплив на формування і розвиток правової, політичної і моральної культури.
Організаційні основи опосередковує конституційний лад (як система суспільних відносин, установлених відповідно до конституції), основними складовими якого є державний і суспільний лад.
Сучасний український конституціоналізм найповніше виявляється у конституційних правах, свободах і обов'язках людини і громадянина, в якісно новій організації державної влади, в реалізації чинної Конституції України і в системі її охорони1.
Як слушно зауважує Ю. М. Тодика, слід брати до уваги, що наявність конституції ще не означає існування конституціоналізму як масового політичного руху, зацікавленого у забезпеченні в країні демократичного конституційного ладу. Стосовно України можна сказати, що за певними параметрами він є (наявність Основного Закону, актів та таких демократичних інституцій, як парламент, Президент, Конституційний Суд, Уповноважений з прав людини тощо). Але навряд чи масова конституційна свідомість громадян, населення в цілому, його прошарків і, найголовніше, - конституційний порядок як процес та стан реалізації конституційних норм відповідають високим стандартам конституціоналізму. Можна говорити, що в країні відбувається процес становлення конституціоналізму, заснованого на нормах Конституції України 1996 р., напрацюваннях вітчизняних державознавців та політичних діячів, у тому числі й минулого (М. Драгоманова, М. Грушевського, І. Франка, Б. Хмельницького тощо), а також через засвоєння і впровадження в конституційну структуру України західних моделей конституціоналізму.
Співвідношення конституції і конституціоналізму тісно пов'язане з проблемою коиституційності самої конституції, тобто з тим, якою мірою конституційний текст відповідає принципам гуманізму, справедливості, демократизму, забезпечення прав і свобод особистості.
Проблема конституційності конституції пов'язана із проблемою конституційності держави. Значення цього поняття розглядається із застосуванням двох підходів.
1) позитивістський підхід, за яким конституційною визнається та держава, в якій є конституція як основний закон (закони), що закріплює певний державний лад, структуру і повноваження органів державної влади, наділені реальною практичною дією, і має вищу юридичну силу та змінюється шляхом особливої (ускладненої порівняно із звичайним законодавчим процесом) процедури;
2) природно-правовий підхід, за яким конституційною визнається держава, в якій забезпечені гарантії прав людини та поділ влади.
Отже, поєднуючи наведені підходи, можна дійти висновку, що конституція - це не просто основний закон держави, прийнятий шляхом належної процедури, а й закон, що забезпечує в державі панування права, тобто такий закон, який установлює та гарантує мінімальну та невідчужувану міру свободи і формальну рівність учасників соціального спілкування.
У проблемі співвідношення конституції та конституційності є один важливий аспект: чи може народ вийти за межі конституційного поля, якщо, на його думку, чинна конституція не відповідає принципам справедливості, гуманізму? Стаття 5 Конституції України встановлює, що тільки народ має право визначати та змінювати конституційний лад в Україні. І це може відбуватися через прийняття нової конституції. Але поки діє нині чинний Основний Закон України, ніхто не має права виходити за межі конституційно-правового поля. В тому числі і народ.