Виконання зобов'язання

Виконання зобов'язання полягає у вчиненні його сторонами певних дій, які становлять зміст їх прав та обов'язків [20, с.274].

Здебільшого виконання зобов'язання полягає саме у вчиненні активних дій, хоча воно може полягати у діях пасивних - утриманні від вчинення певних дій (наприклад, автор не повинен передавати рукопис в інше видавництво).

У недоговірних зобов'язаннях виконання боржником своїх обов'язків полягає у відшкодуванні шкоди потерпілому, поверненні набутого без достатньої правової підстави майна тощо.

Виконання зобов'язання має здійснюватися за загальними правилами або принципами виконання зобов'язання.

До принципів виконання зобов'язання традиційно належать:

1) принцип належного виконання зобов'язання;

2) принцип реального виконання зобов'язання [23, с.216].

Принцип належного виконання зобов'язання полягає у тому, що зобов'язання має виконуватися боржником відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Вимоги й умови, які характеризують належне виконання зобов'язання, закріплюються в ЦК України, інших нормативних актах, договором сторін. Найважливішими з таких вимог і умов е ті, що висуваються до суб'єктів, предмета, способу, строку і місця виконання зобов'язання.

Принцип реального виконання зобов'язання полягає у тому, що боржник повинен виконати зобов'язання саме в натурі (тобто передати річ, виконати роботу, надати послуги тощо), а не замінити його виконання сплатою грошової компенсації.

Принцип реального виконання зобов'язання дістав своє закріплення у ст. 622 ЦК України, ч. 1 якої передбачає, що боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предмет, спосіб, час і місце виконання зобов'язання

Предметом виконання зобов'язання є вчинення певної дії або утримання від певних дій. Предметом виконання зобов'язання є те майно, робота, послуга, яку відповідно до зобов'язання боржник повинен передати, виконати чи надати кредитору.

Спосіб виконання зобов'язання - це порядок вчинення боржником дій на виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання визначають сторони при виникненні зобов'язання. За загальним правилом кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами [19, с.84].

Строки виконання зобов'язання можуть бути визначені законом (термін сплати за комунальні послуги), подією, яка неминуче настане (початок навігації), договором або моментом пред'явлення вимоги, у цьому випадку боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

У тому випадку, коли зобов'язання не передбачає строк його виконання і не містить умов, які дозволяють визначити цей строк, воно має бути виконане у розумний строк після виникнення зобов'язання, тобто протягом такого часу, який необхідний для виконання дій, передбачених зобов'язанням.

Дострокове виконання зобов'язання вважається належним виконанням, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає із сутності зобов'язання чи звичаїв ділового обігу.

Місце виконання зобов'язання - це місце, де боржник повинен вчинити певні дії, а кредитор - прийняти виконання [15, с.63].

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене договором, законом, звичаями ділового обігу і не випливає із сутності зобов'язання, виконання проводиться за зобов'язаннями:

- про передачу нерухомого майна - за місцем знаходження майна;

- про передання товару, що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару перевізникові;

- про передання товару, що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару, якщо це місце відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання;

- грошовими - за місцем проживання кредитора;

- за іншим - за місцем проживання боржника.