101. Нормативна база планування, підготовки та освоєння нової продукції: основні види нормативів підготовки та освоєння нової продукції на підприємстві та їх загальна характеристика.

Основні види нормативів підготовки та освоєння нової продукції (залежно від призначення):

1. Об’ємні нормативи — це нормативи обсягу робіт, що виконуються, у натуральному вираженні (кількість технологічних процесів, що підлягають розробленню, на одну оригінальну деталь, коефіцієнти оснащеності тощо. Ці нормативи дають змогу визначити такі показники: кількість деталей та виробів; кількість технологічних карт на одну оригінальну деталь за видами оброблення; типовий розподіл деталей та спецоснастки за групами складності);

2. Трудові нормативи:

— укрупнені нормативи трудомісткості: застосовуються при укрупнених розрахунках на всіх етапах технічної підготовки виробництва та освоєння нової продукції в процесі складання календарних графіків технічної підготовки на тривалі терміни (рік, квартал);

— диференційовані нормативи трудомісткості: використовуються при оперативному плануванні робіт з технічної підготовки та освоєння випуску нової продукції для розроблення планів на короткі відрізки часу (місяць, декаду).

Примітки: 1. Основною умовою розроблення нормативів підготовки та освоєння нової продукції виступає класифікація виробів залежно від їх конструктивно-технологічної спільності, масштабів випуску та кількості деталей, що містить виріб;

2. Створення системи нормативів ґрунтується на відборі виробів, які є найбільш типовими для кожної класифікаційної групи. При цьому основними ознаками, за якими відбирається типовий представник, як правило є: – масштаб випуску (серійність) виробу; – питома вага оригінальних деталей в загальній кількості деталей, що складають виріб; – відповідність деталей різному ступеню складності; – співвідношення деталей, що обробляються на різних переділах (заготовлення, металообробка тощо);

3. Важливим додатковим інструментом формування системи нормативів з підготовки та освоєння нових видів продукції є раніше створена інформаційна база даних для розроблення нормативів трудомісткості.

Середня трудомісткість підготовки виробництва одного нового виробу на основі інформаційної бази даних (систематизованих звітних даних) визначається:

,

де Σt₀ — сумарні фактичні витрати часу на всі вироби, для яких проводилась підготовка виробництва у звітному періоді, год.;

n_в — кількість виробів, для яких у звітному періоді проводилась підготовка виробництва;

k_п — плановане підвищення продуктивності праці працівників служб технічної підготовки виробництва, %;

Планово-розрахунковою (нормованою) одиницею, як правило, виступає виріб або будь-яка його конструктивна частина (вузол, деталь тощо), на яку встановлюється норма часу (трудомісткість).

Примітка: На практиці найчастіше такою одиницею є умовна деталь, оскільки саме вона і є первинним конструктивним елементом.

Вихідними даними для розроблення укрупнених нормативів є узагальнені матеріали про фактичні трудові витрати на роботи з технічної підготовки виробництва на певному конкретному підприємстві.

Вихідними даними для розроблення диференційованих нормативів є результати систематизації та відповідного оброблення звітних даних з технічної підготовки виробництва.

Примітки: 1. Для розроблених укрупнених нормативів використовують метод аналогії за технічними параметрами, що впливають на трудомісткість проектних робіт;

2. Для створення диференційованих нормативів потрібно провести деякі додаткові заходи, зокрема розподіл деталей або вузлів виробу за групами їх конструктивно-технологічної складності. Це стосується і самих виробів, і технології їх виготовлення, і технологічної оснастки.

Нормативи трудомісткості на конструкторські роботи. Процес розроблення нормативів для планування конструкторських робіт має певні особливості, що пов’язані із труднощами визначення одиниць вимірювання витрат праці та обліку виконаних робіт. Труднощі викликає вибір одиниць вимірювання, які давали б можливість найбільш правильно враховувати всю різноманітність нових конструкцій за цілим рядом чинників, що впливають на трудомісткість конструкторських робіт (новизна, складність, вага конструкції, серійність випуску і т.п.). Одиницями вимірювання витрат праці на конструкторські роботи можуть бути: деталь (умовна деталь), кількість листів проектної документації, вартість проектних робіт тощо. Основними нормованими етапами конструкторських робіт ними можуть бути: – технічне завдання; – технічна пропозиція; – ескізний проект; – технічний проект; – робочий проект.

Нормативи трудомісткості робіт і проектування технологічних процесів. Розроблення нормативів трудомісткості проектування технологічних процесів характеризується досить великою різноманітністю методичних підходів та структури побудови цих нормативів. Загалом вона охоплює такі види робіт: – доведення технологічності виробу до заданого рівня; – проектування технологічних процесів; – конструювання та виготовлення засобів оснащення; розрахунок витратних норм; – організацію та управління самою технологічною підготовкою виробництва. Кожний із названих видів робіт є об’єктом нормування.

При розробленні технологічних процесів завжди є можливість широко використовувати готові типові технологічні процеси (вони охоплюють типові комплекти описів багатоопераційної обробки групи схожих виробів та карти типових окремих операцій при схожій обробці деталей).

Нормативи на проектування та виготовлення технологічної оснастки. Особливістю їх розроблення є правильність вибору таких основних чинників: – об’єктів та одиниць нормування; – ступеня диференціації робіт, що підлягають нормуванню; – класифікація об’єктів нормування за групами складності. Об’єктами нормування можуть виступати: – пристрої для механічної обробки; – контрольні пристрої; – штампи; – різальний та допоміжний інструмент; – монтажні пристрої тощо. Одиницями вимірювання зазвичай виступають: – креслення загального виду; – загальний вид та деталювання; – пристрій; – інструмент. Диференціація робіт може проявлятися в контролі загальних видів та окремих деталей, нормалізованому контролі, підрахунку ваги. Відповідно до диференціації робіт можна говорити і про диференціацію об’єктів нормування.