31. Основні складові інформаційного забезпечення процесу планування виробничої програми. Їх загальна характеристика

Розроблення завдань з випуску виробів в натуральному вираженні є важливою складовою роботи при складанні плану виробництва та реалізації продукції. Споживачу потрібна продукція не взагалі, а цілком певні її види, здатні задовольнити його потреби. Саме на основі виявлення цих потреб і формується програма виготовлення конкретних видів виробів. Натуральне вираження виробничої програми підприємства є відправним моментом встановлення виробничих зв’язків з іншими підприємствами як постачальниками, так 1 споживачами, а також базою для проведення різних техніко-економічних розрахунків.

Планування виробничої програми підприємства в натуральному вираженні передбачає визначення номенклатури та асортименту продукції.

Номенклатура - перелік найменувань виробів із зазначенням кодів, встановлених для відповідних видів продукції в загальної державному статистичному класифікаторі продукції.

Асортимент - перелік найменувань продукції з вказівкою обсягу випуску за видами, типами, марками, рівнем якості, зокрема за сортами. Розрізняють повний, груповий та внутрішньогруповий асортимент.

Повний асортимент - вичерпний перелік всіх виготовлю вальної продукції.

Груповий асортимент - перелік вироблюваних виробів, об’єднаних у певні групи.

Внутрішньогруповий асортимент - перелік виробів, що входять в певну групу.

Номенклатура і товарний асортимент включають стару продукцію, попит на яку зберігається, а також нову продукцію, дослідні зразки принципово нових виробів.

В умовах переходу до ринкової економіки ніхто самостійним підприємствам завдань з номенклатури і асортименту не встановлює. Але для самих підприємств ця проблема стає актуальною, тому що, по суті, вона тісно пов’язана з їх виживанням у гострій конкурентній боротьбі. і природно, головна мета - одержання прибутку, тому що підприємство, не орієнтоване на одержання зростаючого прибутку, в /мовах конкуренції приречене на загибель. Очевидно, що в міру налагодження нормальних товарогрошових відносин, властивих ринковому господарству, інтерес до проблеми вибору оптимального асортименту з метою одержання максимального прибутку буде зростати.

Асортимент продукції можна оцінити за його структурою у вигляді питомої ваги найважливіших видів продукції у загальному обсязі випуску.

Важливим показником виробничої діяльності підприємства є якість вироблюваної продукції. ЇЇ підвищення - одна із форм конкурентної боротьби, завоювання та утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію та збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продаж, але й за рахунок вищих цін на неї.

32. Особливості процесу розроблення виробничої програми у випадку: 1) наявності державного контракту; 2) наявності державного замовлення; 3) розподілу річних завдань по місяцях

За принципом формування виробничої програми можна виділити 3 групи номенклатурних позицій:

1. номенклатура продукції, встановлена в державному кон- тракті та замовленні;

2. номенклатура продукції, яка визначається на основі ринкового попиту, замовлень споживачів, торгових і посередницьких організацій;

3. номенклатура виробів і послуг, які використовуються підприємством на внутрішні виробничі потреби і визначаються планом виробництва продукції та послуг, які будуть реалізовані у плановому періоді.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливос­тей підприємства і за згодою дирекції.

Державний контракт і державне замовлення формуються на основі пропозицій міністерств і відомств — державних замовників. Фінансування державного контракту проводиться за рахунок державного бюджету, а державного замовлення — за рахунок власних коштів підприємств та організацій і наявних кредитних ресурсів. Відповідальність замовників (споживачів) і виконавців за виконання державного контракту і державного замовлення визначається укладеними договорами (контрактами) та законодавст­вом України.

Виконавці державного контракту і замовлення забезпечують себе матеріально-технічними ресурсами самостійно шляхом укла­дення прямих договорів із підприємствами-постачальниками та посередницькими організаціями.

Виробнича програма є важливим розділом, на основі якого проводиться планування потреби матеріально-технічних, трудових, енергетичних ресурсів, розраховується собівартість, прибуток та інші фінансові показники.

Важливо усвідомити, що продукція, яка виробляється на підприємствах, відтворюється у натуральній і вартісній формах. Тому при плануванні виробничої програми підприємства розраховується обсяг виробництва у натуральних вимірниках і вартість обсягу виробництва продукції. Вимірниками обсягу продукції у натуральному вираженні є конкретні фізичні одиниці — штуки, метри, кг, тонни та ін.

33. Економічний зміст основних показників виробничої програми: “валовий оборот”, “валова продукція”, “товарна продукція”, “реалізована продукція”, “внутрішньогосподарський оборот”, “незавершене виробництво”, “коефіцієнт наростання витрат”, “чиста продукція”, “умовно-чиста продукція”

Реалізована продукція — це продукція, яка відвантажена споживачам і за яку надійшли кошти на рахунки підприємства-виробника, або мають надійти у встановлений термін: де Q_Р  — обсяг реалізованої продукції, грн.;

Q_Т  — обсяг товарної продукції, грн.;

Q_Г^о, Q_Г′ — залишки готової нереалізованої продукції, відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

Q_В^о, Q_В′ — залишки готової продукції відвантаженої споживачам, за яку термін оплати не настав і продукція на відповідальному зберіганні у покупців, відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Товарна продукція — загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації (готова продукція, послуги, капітальний ремонт свого підприємства, ремонтні роботи, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств власного підприємства, роботи, пов’язані з освоєнням нової техніки, тара, що не входять до гуртової ціни виробу):

де Q_і  — виробництва і-го виду продукції, робіт, послуг в натуральному вираженні;

п  — кількість найменувань продукції, робіт, послуг, що підлягають виготовленню в плановому періоді;

Р_і  — ціна за одиницю і-го виду продукції, робіт, послуг, грн.

До складу товарної та реалізованої продукції відносять:

— готові вироби та надані послуги;

— запасні частини, що реалізовані на сторону;

— напівфабрикати власного виробництва, реалізовані на сторону;

— продукція допоміжного виробництва, що поставлена споживачам;

— роботи промислового характеру, виконані на сторону або для невиробничих підрозділів підприємства (капітальне будівництво, житлово-комунальне господарство тощо);

— капітальний ремонт та модернізація обладнання, виконані працівниками підприємства;

— роботи, пов’язані з освоєнням нової техніки;

— тара, якщо вона не включена в ціну продукції.

Примітки: 1. При проведенні розрахунків оперують гуртовою ціною продукції підприємства;

2. Товарна і реалізована продукція за своїм речовим складом однорідні. Кількісно вони відрізняються на величину зміни залишку нереалізованої готової продукції на початок і кінець планового періоду. Якщо ці залишки не змінилися, то обсяг товарної і реалізованої продукції однакові;

3. Роботи та послуги непромислового характеру — капітальний ремонт будівель і споруд; послуги власного транспорту; науково-дослідницькі роботи на сторону; продукція непромислових підрозділів (житлово-комунальне господарство, сільськогосподарські підприємства); реалізація відходів — не включаються в товарну та реалізовану продукцію.

Валова продукція — уся продукція представлена у вартісному вираженні, незалежно від ступеня її готовності (включаючи комплектуючі вироби, напівфабрикати, продукцію, виготовлення якої тільки розпочато). Це найбільш узагальнюючий показник обсягу виробництва у вартісному вираженні.

Валовий оборот — це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана, в межах підприємства, чи поза ним. До валового обороту відносять всі готові вироби, деталі та напівфабрикати, виготовлені основними, допоміжними та підсобними цехами, а також послуги, що надані цехами один одному незалежно від того чи буде вся ця продукція або її частина реалізована на сторону, чи використана в межах даного підприємства.

Внутрішньогосподарський оборот — обсяг усіх виробів, деталей та напівфабрикатів, виготовлених цехами та використаних на даному підприємстві, а також послуги, які цехи надають один одному в межах даного підприємства.

Примітка: Показники валового обороту та внутрішньогосподарського обороту характеризують не тільки загальний обсяг продукції підприємства та його структуру, але й обсяг кооперування даного підприємства з підприємствами-суміжниками.

Незавершене виробництво — вартість “неготової” продукції (“незакінченої шляхом її виготовленням продукції”) на всіх стадіях виробничого процесу: від першої технологічної операції і до приймання готового продукту службою технічного контролю.

Обсяг незавершеного виробництва — в цілому по і-му виробу — за виробничою собівартістю розраховується:

де Ō_Ді — середньоденний випуск і-го виробу у натуральному вираженні;

N  — кількість виробів у натуральних одиницях;

С_і  — виробнича собівартість і-го виробу;

t_і  — тривалість виробничого циклу виготовлення і-го виробу, днів;

k_НВі — коефіцієнт наростання витрат у виробництві і-го виробу.

Коефіцієнт наростання витрат — відношення середньої собівартості виробу в незавершеному виробництві до собівартості готового виробу. Розрізняють (залежно від конкретних виробничих умов):

1. Рівномірне наростання витрат — для простих виробів з невеликою тривалістю виробничого циклу (при цьому на початку циклу витрачається певна початкова величина основних матеріалів, а всі наступні витрати наростають рівномірно):

або      

де М  — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.;

С’  — собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.;

С_П — повна собівартість одиниці виробу, грн.;

С₀  — одноразові витрати на початку циклу виготовлення виробу, грн.;

С_ПТ — поточні витрати на виготовлення виробу, грн.;

2. Нерівномірне наростання витрат — для складних виробів з тривалим циклом виготовлення. В цьому випадку, тривалість виробничого циклу розбивають на часові інтервали, впродовж яких витрати будуть наростати рівномірно, і розрахунок ведуть за середньозваженою.

Обсяг незавершеного виробництва для підприємства загалом дорівнює:

Чиста продукція — це вартість створена на підприємстві. Її обсяг розраховується:

або

де М  — матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А  — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.;

ΣЗП  — сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи, за відповідний період, грн.;

Р  — прибуток підприємства, за відповідний період, грн.;

Q_УЧП — умовно-чиста продукція — це сума обсягів чистої продукції та амортизаційних відрахувань, грн.