
- •21. Економічний зміст категорії “маркетинг” (в контексті процесу планування збуту продукції): основне завдання, аспекти. Характерні відмінності між концепцією збуту та концепцією маркетингу
- •22. Головний принцип маркетингу та умови його реалізації (в контексті планування діяльності підприємства)
- •Економічний зміст поняття “планування збуту продукції”: основна мета, завдання, особливості
- •Процес обґрунтування рішень з обсягів продаж: визначення, характеристика основних етапів, класифікація факторів, що впливають на обґрунтування рішень з обсягів продаж.
- •Економічний зміст поняття “бюджетування”. Види бюджетів. Розрахунок загальної місткості ринку та планового обсягу продаж
- •26. Загальні характеристики поняття “реклама” (в контексті планування діяльності підприємства): основне завдання, вимоги, види та особливості
- •27. Основні засоби поширення реклами (в контексті планування діяльності підприємства). Їх загальна характеристика
- •28. Основні етапи процесу планування реклами. Їх загальна характеристика
- •Економічний зміст поняття “виробничої програми”: основне завдання, вимоги, розділи, особливості
- •31. Основні складові інформаційного забезпечення процесу планування виробничої програми. Їх загальна характеристика
- •32. Особливості процесу розроблення виробничої програми у випадку: 1) наявності державного контракту; 2) наявності державного замовлення; 3) розподілу річних завдань по місяцях
- •34. Взаємозв’язок і взаємозалежності між такими економічними показниками: “валовий оборот”, “валова продукція”, “товарна продукція”, реалізована продукція”, “продукція”, “роботи”, “виробничі послуги”
- •35. Економічний зміст категорії “оперативно-календарне планування”: визначення, основні характеристики, мета, основні завдання
- •36. Класифікація оперативно-календарного планування (по горизонталі (за обсягом і змістом робіт); по вертикалі (за об’єктами))
- •1) За обсягом і змістом робіт, що виконуються (По горизонталі):
- •2) За об’єктами планування ( По вертикалі):
- •37. Особливості оперативно-календарного планування: 1) в одиничному виробництві; 2) в серійному виробництві; 3) в масовому виробництві
- •1. Окп в одиничному виробництві
- •2. Окп в серійному виробництві
- •3. Окп в масовому виробництві
- •38. План матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства: основне завдання плану та загальна характеристика його складових
- •39. Загальний порядок розроблення плану матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства
- •40. Особливості матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства в ринкових умовах
Економічний зміст поняття “виробничої програми”: основне завдання, вимоги, розділи, особливості
Виробнича програма — це система визначених адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та в установлені терміни згідно з договорами поставки. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо.
Примітки: 1. В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена реальна потреба в конкретній продукції;
2. На основі розробленої виробничої програми проводиться планування усіх ресурсів, необхідних для її реалізації, розраховується кількісний та якісний склад персоналу, визначаються собівартість, прибуток та інші фінансові показники.
Основне завдання виробничої програми — максимальне задоволення потреб споживачів продукцією визначеної якості, яка випускається підприємством при оптимальному (найбільш вигідному) співвідношенні “витрати підприємства — прибутковість підприємства”.
Умови (або основні вимоги) для досягнення основного завдання виробничої програми:
— правильне визначення потреби в продукції, що випускається, обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів;
— повне ув’язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;
— обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами та виробничою потужністю.
Оптимальна виробнича програма — це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.
Мета оптимізації виробничої програми:
— планування оптимальної структури номенклатури продукції;
— визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та “економічної межі” (граничної корисності) нарощування виробництва.
Виробнича програма відображає такі основні характеристики виробництва продукції:
1.1. Обсяг виробництва продукції (з урахуванням її призначення та ступеня готовності);
1.2. Номенклатура і асортимент продукції;
1.3. Якість продукції;
2. Обсяг виробництва продукції (з урахуванням її розподілу по календарних періодах року);
3. Обґрунтування планованих обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.
Примітки: 1. На основі визначених обсягів виробництва продукції у натуральних вимірниках, розраховується загальний обсяг продукції у вартісному вираженні: обсяг товарно, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції. Загалом це складає 2 розділи:
1) план виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вираженні;
2) план виробництва у вартісному вираженні;
2. Вихідна інформація, необхідна для планування виробничої програми, а також основні етапи (послідовність етапів або “схема планування виробничої програми”) представлені відповідно в табл. 3.2.1 і рис. 3.2.1;
3. Класифікація продукції промислових підприємств за призначенням та ступенем готовності наведена в табл. 3.2.2.
Обсяг виробництва продукції з урахуванням її розподілу по календарних періодах року визначають на основі:
— встановлених договорами строків поставки продукції споживачам;
— даних про збільшення випуску продукції за рахунок інтенсивних та екстенсивних факторів використання виробничих потужностей;
— забезпечення умови рівномірності завантаження всіх виробничих підрозділів;
— підвищення серійності (масовості) виробництва;
— кількості робочих днів у кожному кварталі;
— можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, дільниць та цехів для ремонту обладнання;
— зняття з виробництва застарілих видів продукції;
— сезонності та змінності роботи (надходження сировини);
— сезонності збуту продукції.
Примітки: 1. Обґрунтування планованих обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними ресурсами, кількісним і якісним складом промислово-виробничого персоналу здійснюється на основі методу прямого розрахунку відповідно до питомих норм витрат.
На основі отриманих результатів розраховується витрати на капітальне будівництво, формування резервів тощо;
2. Планові обсяги випуску продукції узгоджуються з можливостями її виробництва: головним інструментом “ув’язування” потреби і ресурсів є розробка матеріальних балансів;
3. На підставі плану випуску продукції підприємством розробляються річні, квартальні і місячні виробничі програми цехів;
4. На основі виробничих програм основних цехів складаються плани виробництва для допоміжних, обслуговуючих підрозділів підприємства;
5. Заключним етапом планування виробництва є доведення завдань із виконання окремих виробничих процесів та виготовлення продукції безпосередньо до бригад і робочих місць.