23. Економічний зміст поняття “бюджетування”. Види бюджетів. Розрахунок загальної місткості ринку та планового обсягу продаж

Бюджетування – кількісне відображення плану продажу, а також інструмент координування і контролю за його виконанням. Бюджетування - це, з одного боку, процес складання фінансових планів і кошторисів, а з іншого боку - управлінська технологія, призначена для вироблення і підвищення фінансової обгрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Бюджет продаж показує, який обсяг даного виду продукції підприємство може реалізувати певній групі покупці протягом визначеного терміну.

Примітки: 1. Реальний бюджет продажу – це план продажу , який розробляють з урахуванням виробничих потужностей підприємства. 2. Реальність бюджетування забезпечується “якістю інформації”, яка включає в себе зовнішню і внутрішню оперативну інформацію. 3. Бюджет продажу складається на рік з розбивкою по кварталах. 4. Бюджет продаж складається як для підприємства, та і для його окремих структурних одиниць. Форма і структура даного бюджету, обсяг і ступінь деталізації розділів бюджету визначається специфікою діяльності кожної окремої структурної одиниці.

Види бюджетів. Операційний бюджет використовується для розрахунку витрат на вироблену продукцію чи послуги, які надаються. Він аналізує виробничі й операційні аспекти бізнесу. Фінансовий бюджет використовується для аналізу фінансових умов проекту за допомогою аналізу співвідношення активів і зобов’язань, грошового потоку, оборотного капіталу, прибутковості. Бюджет коштів використовується для планування і управління грошовим потоком. Він розглядає очікувані надходження і платежі коштів за встановлений часовий період. У бюджеті капіталовкладень описуються ключові довгострокові плани й основні засоби, що мають бути придбані (постійні активи, як наприклад, завод, обладнання і устаткування). Додатковий бюджет передбачає фінансування тем, не включених в основний бюджет. Прирісний бюджет формується шляхом індексації (відсотках чи у грошових одиницях) попереднього бюджету без перегляду його основ. Додатковий бюджет аналізує бюджети попередніх років і узгоджує їх під поточні параметри, такі, як інфляція і зміни в штаті. Рамковий бюджет – це план, у якому витрати передбачаються на більшому і меншому рівні базових даних. Модифікований бюджет є оптимістичним і використовується у випадку проектування продажів на високому рівні. Поопераційне бюджетування передбачає проектування витрат на виконання окремих функцій і робіт. Стратегічний бюджет інтегрує елементи стратегічного планування і бюджетного контролю. Він корисний у періоди існування невизначеностей і нестабільності. Цільовий бюджет представляє собою план, що класифікує головні напрямки витрат коштів і пов’язує їх з завданнями підрозділів.

Види бюджетів, які застосовуються у фінансовому плануванні, можна розділити на чотири основні групи:

• основні бюджети (бюджет доходів і витрат, бюджет руху коштів, розрахунковий баланс);

• операційні бюджети (бюджет продажів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет управлінських витрат та ін.);

• допоміжні бюджети (бюджети податків, план капітальних (первісних) витрат, кредитний план та ін.);

• додаткові (спеціальні) бюджети (бюджети розподілу прибутку, бюджети окремих проектів і програм).

Усі ці бюджети потрібні для складання, так званого, зведеного виробничого або основного бюджету (майстер-бюджету)

Розрахунок обсягу збуту продукції.

В загальному випадку розрахунок обсягу збуту продукції зводиться до визначення таких основних показників:

— загальна місткість ринку;

— плановий обсяг продажу продукції;

— обсяг збуту (реалізації) продукції.

1. Загальна місткість ринку протягом планового періоду:

N — кількість покупців продукції;

m — середня кількість покупок зроблених одним покупцем протягом планового періоду;

p — середня ціна товару;

2. Плановий обсяг продажу продукції на певний термін (при рівномірних поставках):

q_дв — середньодобовий випуск (продаж) товарів;

Т_пл — плановий період продажу (рік, квартал, місяць, дні).

Примітка: Представлена формула визначення обсягів продаж на плановий термін є загальною. Вона не враховує:

— особливості планування продажу продукції при нерівномірному виробництві;

— залишки нереалізованої продукції в минулому періоду;

— обсяги продукції, яка перебуває в дорозі до споживача;

— зміну величини запасів;

— особливості розрахунків за реалізовану продукцію (передоплата чи післяоплата).

3. Обсяг збуту (реалізації) продукції в загальному випадку описується формулою:

Q_пл — обсяг випуску продукції за визначений період при нерівномірних поставках;

Q_з.н.п.  — обсяг залишків нереалізованої продукції в минулому періоду;

Z_тр.  — транспортний запас продукції;

Z_п.п., Z_к.п.  — запас готової продукції, яка перебуває на складі, на початок і на кінець планового періоду.

Примітки: 1. Річний план збуту продукції підприємства включає такі види товарів і робіт:

— обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку;

— об’єми напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва;

— величина експортних поставок товарів;

— нормативи запасів готової продукції;

— кількість робіт і послуг виробничого призначення.

2. План продаж визначає план виробництва — планування обсягів виробництва товарів і послуг (рис. 3.1.2):