
- •21. Економічний зміст категорії “маркетинг” (в контексті процесу планування збуту продукції): основне завдання, аспекти. Характерні відмінності між концепцією збуту та концепцією маркетингу
- •22. Головний принцип маркетингу та умови його реалізації (в контексті планування діяльності підприємства)
- •Економічний зміст поняття “планування збуту продукції”: основна мета, завдання, особливості
- •Процес обґрунтування рішень з обсягів продаж: визначення, характеристика основних етапів, класифікація факторів, що впливають на обґрунтування рішень з обсягів продаж.
- •Економічний зміст поняття “бюджетування”. Види бюджетів. Розрахунок загальної місткості ринку та планового обсягу продаж
- •26. Загальні характеристики поняття “реклама” (в контексті планування діяльності підприємства): основне завдання, вимоги, види та особливості
- •27. Основні засоби поширення реклами (в контексті планування діяльності підприємства). Їх загальна характеристика
- •28. Основні етапи процесу планування реклами. Їх загальна характеристика
- •Економічний зміст поняття “виробничої програми”: основне завдання, вимоги, розділи, особливості
- •31. Основні складові інформаційного забезпечення процесу планування виробничої програми. Їх загальна характеристика
- •32. Особливості процесу розроблення виробничої програми у випадку: 1) наявності державного контракту; 2) наявності державного замовлення; 3) розподілу річних завдань по місяцях
- •34. Взаємозв’язок і взаємозалежності між такими економічними показниками: “валовий оборот”, “валова продукція”, “товарна продукція”, реалізована продукція”, “продукція”, “роботи”, “виробничі послуги”
- •35. Економічний зміст категорії “оперативно-календарне планування”: визначення, основні характеристики, мета, основні завдання
- •36. Класифікація оперативно-календарного планування (по горизонталі (за обсягом і змістом робіт); по вертикалі (за об’єктами))
- •1) За обсягом і змістом робіт, що виконуються (По горизонталі):
- •2) За об’єктами планування ( По вертикалі):
- •37. Особливості оперативно-календарного планування: 1) в одиничному виробництві; 2) в серійному виробництві; 3) в масовому виробництві
- •1. Окп в одиничному виробництві
- •2. Окп в серійному виробництві
- •3. Окп в масовому виробництві
- •38. План матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства: основне завдання плану та загальна характеристика його складових
- •39. Загальний порядок розроблення плану матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства
- •40. Особливості матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства в ринкових умовах
2. Окп в серійному виробництві
Серійне виробництво — це виробництво достатньо обмеженої номенклатури виробів, серіями, що періодично повторюються.
Партія деталей — це кількість деталей, що одноразово запускаються в обробку, з одноразовою втратою підготовчо-завершального часу.
Визначення нормативного розміру партії деталей служить виконанням наступних завдань:
— регламентації періодичності переналадок устаткування і виготовлення однойменних деталей протягом планового періоду по окремих виробничих ланках (ділянках, цехах);
— розрахунку нормативної тривалості виробничих циклів і календарних випереджень в роботі послідовних виробничих ланок;
— побудові календарних планів, що визначають терміни запуску деталей в обробку, їх випуску і комплектування для забезпечення зборки;
— визначенню нормативного середнього рівня незавершеного виробництва і величини перехідних заділів на кінець планового періоду.
4. Для серійного (для масового) виробництва характерним є використання заділів;
5. Заділ — це кількість деталей в незавершеному виробництві, яка знаходиться на потоковій лінії в процесі обробки;
6. У серійному виробництві розрізняють 2 види заділів (по місцю їх виникнення:
— циклові (внутрішньоцехові) заділи, які включають партії вузлів, деталей або заготовок, що знаходяться на ділянках на різній стадії обробки (технологічні, транспортні, страхові, оборотні);
— складські (міжцехові) заділи, які підготовлені або для обробки на подальшій стадії виробництва, або для комплектування вузлової та монтажної зборки (страхові і оборотні).
7. Побудова календарних планів-графіків роботи дільниць серійного виробництва здійснюється різними методами залежно від таких умов (ці умови визначають основні характеристики роботи різних виробничих дільниць):
— від кількості деталооперацій, закріплених в середньому за одним верстатом;
— від ступеня стійкості номенклатури деталей, що виготовляються, і періодичності їх обробки, яка визначається, в першу чергу, характером організації складальних процесів (– безперервна зборка і випуск виробів; – строго періодична збірка і випуск виробів партіями; – випуск партій виробів, що повторюється з нерегулярною періодичністю).
3. Окп в масовому виробництві
Масове виробництво — це виробництво, яке характеризується стійким випуском обмеженої номенклатури виробів, великими обсягами випуску, високим рівнем безперервності та ритмічності виробничого процесу, з широким застосуванням потокового методу.
Основною формою масового виробництва є потокове виробництво.
Потокове виробництво — це виробництво, в якому виробничий процес заснований на ритмічній повторюваності основних і допоміжних операцій, при цьому робочі місця розташовуються по ходу технологічного процесу виготовлення виробу, утворюючи потокову лінію.
Це найбільш довершена форма організації виробничих процесів, що забезпечує мінімальну тривалість виробничих циклів, а отже безперервність і ритмічність усього виробництва.
Основні типи однопредметних ліній:
— безперервно-потоковою, для якої обов’язковою умовою є рівність (кратність) операційних циклів і тривалість окремих операцій (тобто повинна виконуватися умова синхронізації операцій):
де tm — норми часу по операціях технологічного процесу, хв.;
Cm — кількість паралельно працюючих верстатів на операції, шт.;
r — такт безперервно-потокової лінії, хв. / шт.
— переривчасто-потоковою (прямоточною), на якій тривалість окремих операцій не рівна і не кратна такту випуску виробів (тобто умова синхронізації операцій не виконується. В цьому випадку синхронізація забезпечується різноманітними технічними і організаційними заходами. Синхронізація операцій забезпечується на стадії проектування шляхом комбінування (розділення або з’єднання) переходів; підвищення режимів обробки, застосування високопродуктивного устаткування, оснащення тощо).