
- •1. Суть та місце процесу “планування” в умовах ринкового господарювання
- •2. Зв’язок функції планування з іншими функціями процесу управління
- •3. Основні завдання, які вирішуються в процесі планування. Їх характеристика
- •4. Ключові параметри планування діяльності підприємства. Їх характеристика
- •5. Поняття “планованих функціональних процесів”. Їх характеристика
- •6. Економічний зміст поняття “результати планування” (плани підприємства; планова та очікувана інформація; дані про відхилення фактичних показників від планових)
- •7. Поняття “альтернативного” та “раціонального” вибору управлінського рішення
- •8. Поняття “горизонт планування”. Основні чинники горизонту планування
- •9. Основні філософські концепції планування. Формальне, інкрементальне та системне планування
- •10. Поняття “середовище планування”. Основні критерії формування цілей
- •11. Поняття “декомпозиція цілей”. “Дерево цілей”. Основні вимоги методу
- •12. Головні принципи планування, їх загальна характеристика
- •13. Поняття “економічного прогнозу”. Класифікація економічних прогнозів
- •14. Поняття “економічного плану”. Класифікація планів (за часовою та просторовою ознакою)
- •15. Поняття “інформаційного забезпечення” планування діяльності підприємства: зміст, призначення та характер використання інформації
- •16. Загальна характеристика умовно-постійної інформації та її складових (в контексті планування діяльності підприємства)
- •17. Загальна характеристика умовно-змінної інформації та її складових (в контексті планування діяльності підприємства)
- •Основні вимоги до інформаційного забезпечення (в контексті планування діяльності підприємства)
- •19. Внутрішньофірмове планування: основні методи, аспекти координації елементів процесу планування. Переваги і недоліки різних підходів інтерактивного аспекту планування
- •2 0. Основні складові організації процесу планування
17. Загальна характеристика умовно-змінної інформації та її складових (в контексті планування діяльності підприємства)
Завдання інформаційного забезпечення планування — поліпшення набору планово-оцінювальних показників. Вся інформація повинна бути максимально уніфікованою.
2. Умовно-змінна інформація:
Облікова інформація — інформація, яка формується і використовується в результаті систематичного спостереження за чинниками та явищами виробництва, їх вимірювання та реєстрації. В цьому проявляється одна із функцій управління — функція обліку.
Примітки: 1. Залежно від характеру даних, методів їх одержання та способів групування господарський облік поділяють на оперативний, бухгалтерський та статистичний. Кожний вид обліку має своє певне значення в управлінні господарською діяльністю, при складанні планів розвитку господарської системи та контролю за їх виконанням;
2. Оперативний облік полягає у систематичній реєстрації фактів, як під час господарської операції, так і після її здійснення. Використовується для контролю господарської операції на основних дільницях виробництва з метою оперативного управління їх діяльністю, та вводиться в тих випадках, коли потрібно встановити контроль за такими показниками, які не знаходять відображення в бухгалтерському та статистичному обліку (облік та контроль змінних завдань випуску продукції за встановленою номенклатурою, договорів поставки продукції);
3. Бухгалтерський облік забезпечує групування, аналіз та контроль матеріальних ресурсів та персоналу підприємства в узагальненому грошовому вимірі Він складає систему суцільного, безперервного, документального відображення всіх господарських операцій у процесі розширеного відтворення;
4. Статистичний облік реєструє, групує та узагальнює масові економічні явища та процеси за якісно однорідними ознаками, вивчає та аналізує кількісні та якісні їх зміни, а також виявляє закономірності та темпи економічного розвитку. Статистичний облік — це систематизація оперативного та бухгалтерського обліку з наступним обчисленням абсолютних та відносних величин, їх структури, а також показників динаміки, що дає змогу отримати узагальнюючу характеристику економічних явищ і процесів (статистичний облік забезпечує спостереження за виконанням планів виробництва, випуском продукції за номенклатурою, основними виробничими та економічними показниками діяльності підприємства. Саме статистичний облік дозволяє виявити внутрішні резерви підприємства).
Звітна інформація — частина облікової інформації, котра оформляється у вигляді певних звітних документів, які охоплюють систему показників, що характеризують результати (підсумки) діяльності підприємства за встановлений звітний період.
Примітки: 1. За періодичністю формування (подання) звітну інформацію (звітність) розрізняють: – річна; – піврічна; – квартальна; – місячна; – десятиденна;
2. Структура (формування) форм звітності максимально уніфікована і типізована, а їх зміст використовується і для контролю за ходом виробництва, і для планування;
3. В практиці господарювання виокремлюють статистичну і бухгалтерську звітність:
– звітність бухгалтерська — система узагальнюючих показників, що характеризують за певний період господарські (матеріальні та грошові) кошти підприємств, їх джерела та операції, що з ними проводяться. Бухгалтерська звітність повинна забезпечувати співставимість звітних даних, їх верифікацію та логічний зв’язок;
– звітність статистична — система статистичних показників, що характеризують всі сторони розвитку підприємства. Вона ґрунтується на даних оперативного та бухгалтерського обліку, а також на даних, отриманих в результаті спеціальних статистичних обслідувань — суцільних та вибіркових.
Зовнішня інформація — це різноманітні дані, що характеризують (описують) стан зовнішнього середовища (інформація про попит на продукцію, напрями удосконалення конструкції машин, оновлення асортименту виробів, про стан та результати діяльності однорідних підприємств за межами країни, інформація про напрями розвитку регіону).
Примітка: При роботі з зовнішньою інформацією доцільно виокремлювати економічну, політичну, соціально-демографічну, географічну інформація та інформацію про конкурентів (“місцевих”, регіональних, вітчизняних та зарубіжних).
Залежно від того, який саме вид плану розробляється на підприємстві, необхідну для їх складання інформацію умовно поділяють на такі види:
1. Перспективна інформація — інформація, що характеризує напрями і тенденції розвитку виробництва, порядок запровадження нових виробів, техніки та технології, зміни соціального складу працівників, форми зв’язків підприємства з постачальниками матеріалів і споживачами готової продукції. (Важливими джерелами отримання такої інформації є результати науково-технічних і соціальних прогнозів, а також прогнози з розвитку галузей, регіонів);
2. Поточна інформація — інформація, яка всебічно характеризує діяльність (поточну діяльність) підприємства. Вона формується на базі обробки даних статистичної звітності, бухгалтерського та оперативно-виробничого обліку;
3. Оперативна інформація — інформація, що висвітлює хід виконання планових завдань, оперативні зміни у виробництві продукції. Вона формується на основі обробки даних оперативного обліку виробництва.
Примітки: 1. Перспективна, поточна та оперативна інформація представляє собою єдиний масив даних для планування діяльності підприємства та ефективного контролю за цією діяльністю;
2. Перспективна інформація має загальний характер і використовується групою однорідних підприємств при розробленні планів. (В цьому контексті стає очевидним доцільність її певним чином “централізації”);
3. Поточна інформація має менший рівень централізації (централізується в системі державного сектора за галузевою ознакою, а в приватному сектор на рівні фірм та об’єднань підприємств. Це сприяє узагальненню досвіду передових підприємств, забезпеченню єдиної методичної основи при розробленні планів, формуванню єдиної нормативної бази);
4. Оперативна інформація представляє собою найбільш розгалужений потік даних.