
- •Тема 1. Ознайомлення і дослідження структури управління бази практики. Ознайомлення з технікою безпеки.
- •Тема 2. Дослідження передового досвіду працівників бази практики.
- •Тема 3. Аналіз можливої тематики робіт.
- •Тема 4. Ознайомлення з апаратними засобами і системним програмним забезпеченням.
- •Внутрішні пристрої персонального комп’ютера.
- •Тема 5. Аналіз наявного прикладного програмного забезпечення.
- •Тема 6. Дослідження інформаційного і програмного забезпечення конкретної задачі.
- •Тема 7. Розробка програм для удосконалення або модифікації конкретної задачі.
- •Упорядкування тексту програми
- •Синтаксическая налагодження програми
- •Тестування і семантична налагодження
- •Тема 8. Тестування створеного (вдосконаленого) програмного продукту. Підготовка документації.
Тема 3. Аналіз можливої тематики робіт.
Програмне забезпечення як товар. Створення програмного забезпечення для персональних комп'ютерів за якийсь десяток років перетворилося із заняття програмістів-одинаків на важливу та потужну сферу промисловості. Тільки в США понад 50 фірм - виробників програмного забезпечення мають обсяги продажів більше 10 млн. дол., А у десяти з них (зокрема, Microsoft, Lotus, Novell, Borland, Autodesk, Symantec і Computer Associates) обсяги продажів перевищують 100 млн. дол. Тому розвиток програмного забезпечення, призначеного для широкого кола користувачів, відбувається вже не в змаганні індивідуальних програмістів, а в процесі запеклої конкурентної боротьби між фірмами-виробниками програмного забезпечення. Частка некомерційного програмного забезпечення постійно знижується і все більше обмежується програмами, що створюються в процесі наукових досліджень або для власного задоволення.
Найважливіші властивості програм. При розробці комерційних програм основним завданням фірм-розробників є, забезпечення їхнього успіху на ринку. Для цього необхідно, щоб програми мали наступними якостями:
функціональність програми, тобто повнота задоволення нею потреб користувача;
наочний, зручний, інтуїтивно зрозумілий і звичний користувачеві інтерфейс (тобто спосіб взаємодії програми з користувачем);
простота освоєння програми навіть початківцями користувачами, для чого використовуються інформативні підказки, вбудовані довідники та детальна документація;
надійність програми, тобто стійкість її до помилок користувача, відмов обладнання і т.д., і розумні її дії в цих ситуаціях.
Стандартизація. У багатьох областях спільна робота різних виробників програмного забезпечення призводить до стандартизації окремих елементів інтерфейсу програм, форматів даних і т.д., що дуже зручно для користувачів. Це відбувається насамперед тому, що розробники програм переймають один у одного вдалі знахідки і прийоми та прагнуть забезпечити сумісність з іншими найбільш популярними програмами. У результаті використання спадаючих (pull-down) меню або вид таблиці табличного процесора будуть приблизно однаковими в усіх програмах, хоча вони створені різними розробниками, подібно до того, як схожі кнопки в ліфтах, виготовлених різними заводами.
Зручність для користувача інтерфейсу програм є найважливішим чинником, що визначає прийнятність програми для користувачів, а значить, і її успіху на ринку. Більшість що випускаються на ринок програм використовують досить стандартні методи організації інтерфейсу: спадаюче меню, панелі для вибору відповіді, вбудовані діалогові довідники і т.д. Як правило, користувач може працювати не тільки з клавіатурою, але і з мишею. Останнім часом все більша кількість програм використовують графічний користувальницький інтерфейс (graphical user interface, GUI), в якому, зокрема, для спрощення роботи користувача замість написів на екрані вживаються малюнки (піктограми). При цьому графічний інтерфейс використовується не тільки в таких програмах, як графічні редактори або видавничі системи, але і в табличних процесорах, текстових редакторів і т.д. Багато з програм з графічним інтерфейсом працюють під управлінням системи Windows.
Збільшення потужності програм. Найважливішою тенденцією розвитку програмного забезпечення є неухильне збільшення їх потужності - програми можуть обробляти великі кількості даних, робити це швидше, надають користувачеві більше виконуваних функцій і т.д. Таким чином, розробники програмного забезпечення використовують можливості, що з'являються з-за збільшення потужності комп'ютерів. Дуже помітно і прагнення до інтеграції функцій програмного забезпечення. Наприклад, в табличний процесор включаються функції бази даних, у видавничу систему - функції текстового редактора і т.д.
Зворотним боком збільшення потужності програм є підвищення їх вимог до апаратури. Наприклад, програми, що працюють під управлінням Windows, не можна використовувати на 486, потрібен комп'ютер не нижче класу Pentium, для стерпного швидкодії при цьому необхідний комп'ютер з мікропроцесором 100 Mhz і 16 Мбайта пам'яті, а для комфортної роботи - 200 Mhz і 32 Мбайт оперативної пам'яті. Для багатьох програм необхідні оперативна пам'ять не менше 16 Мбайт, графічний монітор класу не нижче VGA, хороша графічна плата і т.д.
Комерційні різновиди програм
В даний час більшість програм поширюється на комерційній основі. Для придбання таких програм необхідно спочатку заплатити за них певну суму грошей. Такі програми називаються комерційними.
Існують і такі програми, які розповсюджуються безкоштовно. Найчастіше ці програми написані яким-небудь досвідченим програмістом для себе, потім передані для загального користування. Такі програми називаються безкоштовними (freeware). Іноді розробники програми вказують, що їхня програма є безкоштовною для індивідуальних користувачів, але для використання в організаціях повинна купуватися відповідна ліцензія.
Проміжне становище між безкоштовними і комерційними програмами займають умовно-безкоштовні програми (shareware). Ці програми можна отримати і випробувати безкоштовно, але для систематичного їх використання необхідно сплатити розробникам або розповсюджувачам програми певну суму.