6. Реструктуризація підприємств

Кризові явища в економіці, викликані зниженням купівельної спроможності населення і падінням виробництва, зумовлюють необхідність докорінної перебудови існуючої системи виробництва. Вона може бути практично реалізована шляхом проведення реструктуризації і санації підприємств, які потенційно є конкурентноспроможними.

У ЗУ «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його боржником» процес реструктуризації підприємства визначено, як здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів спрямованих на реалізацію підприємства, сприятиме його фінансовому оздоровленню.

Метою проведення реструктуризації є створення таких господарських суб’єктів, які здатні виготовляти конкурентноспроможну продукцію, бути фінансово-дієздатними.

Реструктуризація на рівні підприємства стосується перебудови всіх сфер його діяльності.

Реструктуризацію можна проводити і на макрорівні.

Будь-яка реструктуризація в кінцевому підсумку має забезпечувати платоспроможність підприємств.

Види реструктуризації:

1. повнота розв’язуваних проблем – часткова. Комплексна.

2. мета змін – санаційна, адаптаційна, випереджаюча.

3. об’єкт змін – управлінська, технічна, економічна. Фінансова. Реструктуризація власності.

4. тривалість періоду – оперативна, стратегічна.

Етапи процесу реструктуризації:

1. усвідомлення необхідності змін.

2. формування команди

3. діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем.

4. визначення цілей

5. розробка бізнес-плану реструктуризації.

6. реалізація бізнес-плану.

7. моніторинг реалізації бізнес-плану.

8. коригуючи дії.

Найважливішим етапом є розробка бізнес-плану.

Результати реструктуризації оцінюються такими показниками:

• прибутковість

• наявність позитивних грошових коштів від основної діяльності.

• зростання продуктивності праці

• зростання продуктивності всіх видів ресурсів.

• Зростання обсягів експорту.

7. Поняття про трудові ресурси, їх склад, структуру і особливості використання.

Важливе значення в роботі с\г підприємства має питання забезпечення підприємства трудовими ресурсами і їх ефективне використання. Трудові ресурси – це працездатне населення країни. Трудові ресурси с\г – це це працездатне населення, яке приймає участь у виробництві с\г продукції. Включають в себе такі групи людей: 1. Люди працездатного віку: жінки і чоловіки віком 16-60 років. 2. Люди старшого віку і молодшого віку. У с\г господ. труд. ресурси мають певні особливості: 1. у с\г трудові ресурси поділ. на такі категорії: - працівники зайняті в господарському секторі виробництва, тобто це люди, які працюють в агрофірмах, господ. тов., фермерських господ. – люди, які зайняті виробництвом прод. в особистому підсобному господ. І ті і інші займаються виробн. прод. для задоволення потреб сусп. 2. у с\г спостерігається постійне зменшення чисельності трудових ресурсів (внаслідок того, що трудове населення старіє). З метою підвищення рівня зайнятості сільського населення передбачаються: - збільш. кількості працюючих у с\г підпр. різних організаційно-правових форм за рахунок нарощування обсягів виробництва; - сприяння розвитку особистих підсобних господарств, власники яких приєднали до присадибних ділянок землі, отримані внаслідок розпаювання с\г угідь; - створення мережі підпр. і організацій агросервісну, передусім у сфері матер. постачання та збуту продукції; - розвиток малого підприємництва у сферах діяльності, не пов’язаних з с\г виробництвом, зокрема побутового та комунального обслуговування населення, туризму тощо; - законодавче врегулювання питань зайнятості сільських громадян, які одержали у приватну властість земельні ділянки у процесі реформування с\г підпр., та питань, пов’язаних із наданням таким громадянам статусу безробітних у разі втрати ними роботи.