- •1. Особливості сільськогосподарського підприємства
- •2. Предмет, завдання науки та методи її вивчення
- •3. Поняття підприємства як первинної ланки виробничої сфери.
- •4. Організаційно-виробнича структура аграрних підприємств та вплив оточуючого середовища на їх діяльність.
- •5. Основні виробничі та економічні показники діяльності аграрних підприємств.
- •6. Реструктуризація підприємств
- •7. Поняття про трудові ресурси, їх склад, структуру і особливості використання.
- •8. Показники працездатності і використання трудових ресурсів.
- •10. Планування чисельності персоналу.
- •11. Оплата праці, її форми і система.
- •12. Тарифна система – основа організації заробітної плати.
- •13. Доплата, надбавка до заробітної плати.
- •14. Визначення фонду заробітної плати підприємства.
- •15. Земельний фонд Укр. І його структура.
- •16. Земельний кадастр і економічна оцінка землі.
- •17. Земельна реформа та її етапи.
- •18. Показники ефективного використ. Земельних угідь
- •19. Особливості і стан мтб аграрних підприємств
- •21. Машинно-тракторний парк та ефективність його використання
- •25. Економічна суть інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •26. Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності.
- •27. Класифікація інвестицій
- •28. Оцінка економічної ефективності інвестицій.
- •29. Залучення іноземних інвестицій.
- •30. Процес інтенсифікації – закономірними шляхами розвитку с./г.
- •37. Зміст бізнес плану
- •38. Суть витрат і собівартості продукції
- •39. Види собівартості продукції
- •40. Класифікація витрат і структура с/в
- •41. Методика розрахунку с/в рослинництва
- •42. Методика розрахунку с/в тваринництва
- •43 Значення і шляхи зниження собівартості.
- •44 Спеціалізація як форма суспільного поділу праці. Рівень спеціалізації.
- •45. Галузі та галузева структура у с/г.
- •47. Агропромислова інтеграція
- •49 Валова продукція
- •50 Товарна продукція
- •52. Види ефективності
- •53. Показники економічної ефективності с/г виробництва.
- •54.Ступінь рентабельності с/г виробництва. Показники і методика визначення рівня рентабельності і норми прибутку.
47. Агропромислова інтеграція
Агропромислова інтеграція — це форма господарювання, за якої відбувається процес зближення і поєднання галузей сільського господарства та промисловості для стрімкого зростання обсягів виробництва і забезпечення ефективної кооперації праці робітників міста й села.
Нині склались різні форми агропромислової інтеграції. У великих регіонах формуються регіональні АПК (агропромислові комплекси), що забезпечують реалізацію міжгалузевих зв'язків, збалансованість діяльності сільського господарства і суміжних галузей на цій території. На рівні районів і підприємств утворюються різні агропромислові формування: агрофірми, агропромислові комбінати й об'єднання, науково-виробничі та виробничі системи.
Переваги таких форм інтеграції землеробства з промисловістю та управління агропромисловим виробництвом такі:
• забезпечується єдиний процес виробництва, закупівлі, зберігання, переробки сільськогосподарської продукції та реалізації готових продуктів;
• створюються умови для гармонійного поєднання інтересів усіх учасників агропромислового комплексу, їх відносин і належної відповідальності за спільну роботу;
• складаються сприятливіші умови для широкого впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу;
• виникає можливість організації виробництва на принципах ефективної економії всіх ресурсів;
• досягається скорочення управлінського апарату, він стає мобільнішим, дешевшим та ефективнішим;
• забезпечується оптимальна форма поєднання територіального і галузевого принципів управління.
База агропромислової інтеграції – розвиток продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва.
Агропромислова інтеграція необхідна для забезпечення єдності сільського господарства та промисловості.
Агропромислова інтеграція розвивається у двох основних розрізах:
вертикальному
горизонтальному.
Вертикальна інтеграція означає міжгалузеві кооперування підприємств і виробництв різних галузей народного господарства, технологічно й організаційно взаємопов'язаних між собою. Вона забезпечує єдність і безперервність виробничого й технологічного процесів, тобто оптимальне проходження товарної маси від виробництва сировини до випуску і доставки споживачеві готової продукції, а також зниження витрат, підвищення ефективності виробництва та якості продукції. Основними організаційно-господарськими формами повної вертикальної інтеграції, в яких відбувається технологічне, економічне й організаційне злиття промисловості й сільського господарства, є агропромислові підприємства, об'єднання, комбінати, агрофірми.
Горизонтальна інтеграція – це система взаємозв'язків між підприємствами однієї галузі. Забезпечує поглиблення спеціалізації окремих ланок єдиного технологічного процесу, зниження витрат виробництва.
Отже, розвиток агропромислової інтеграції дає змогу оптимізувати пропорції між сільським господарством і промисловістю, створює передумови для поступового скорочення витрат на міжгалузевих стиках, скорочення витрат на управління агропромисловим виробництвом, сприяє вирішенню соціальних завдань. Результат розвитку агропромислової інтеграції – формування агропромислового комплексу.