1. Особливості сільськогосподарського підприємства

Життєво важливою галуззю народного господарства любої країни є с/г, яке на 80 % сприяє задоволенню потреб людей. С/г постачає населенню продукти харчування, а переробній та легкій промисловості сировину.

С/г як галузь економіки у порівнянні з іншими галузями має специфічні особливості, які підприємствам і підприємцям треба знати і враховувати при організації виробництва с/г-ї продукції.

Особливості с\г як галузі економіки:

1. У с/г основним засобом виробництва є земля. Без неї не можливе виробництво с/г-ї продукції, від родючості землі залежить урожайність с/г-х культур.

2. У с/г економічні процеси переплітаються з природними і тому результати діяльності залежать не тільки від особистих здібностей і зусиль підприємця, що виготовляє с\г-ку продукцію, але й від природнокліматичних умов.

3. У с/г період виробництва не співпадає з робочим періодом і це викликає сезонність с/г виробництва.

Період виробництва – час від початку виробництва продукції і до завершення.

Робочий період є складовою частиною періода виробництва, але він менший у часі.

Робочий період – час на протязі якого до продукції прикладувалась праця людини.

4. У с/г людина має справу з живими організмами і теба знати їх біологічні особливості, щоб правильно використовувати в процесі виробництва.

5. У с/г спостерігається велика територіальна розосередженість виробництва, і тому висока енергоємність с/г виробництва.

6. Частина продукції що виробляється в с/г-х підприємствах використовується на цьому ж підприємстві, у складі засобів виробництва.

Отже, ми бачимо, що с/г важлива і особлива галузь економіки країни.

2. Предмет, завдання науки та методи її вивчення

Економіка є найважливішою сферою суспільних відносин і розглядається у декількох значеннях: - по-перше як сукупність відносин, що визначається характером власності на засоби виробництва; - по-друге, як господарство окремого району, країни; - по-третє, як наукова дисципліна, що займається вивченням народного господарства, його галузей, окремих елементів виробництва(праця, фонди, капітал).

У першому значенні економіка виступає об’єктом вивчення політекономії, у другому – вивчення територіального розміщення продуктивних сил, в третьому – економіка окремо взятого підприємства.

Економіка – сукупність галузей народного господарства у їх взаємозв’язку.

Економіка підприємства – наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Предметом вивчення економіки підприємства є методи і способи раціонального поєднання й ефективного використання всіх елементів виробничого процесу на рівні підприємства.

Завдання економіки підприємства:

1. обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та використання засобів виробництва, робочої сили.

2. обґрунтування шляхів інтенсивного і екологічно безпечного розвитку підприємств; визначення ефективності впровадження у виробництво нових машин і їх систем.

3. впровадження і використання антикризової системи господарювання.

Економіка підприємства подібна до інших наук передбачає оволодіння спеціальними методами досліджень.

Метод – шлях до чогось, спосіб досягнення чогось.

Найбільш широкого практичного використання набули такі, як економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, балансовий, нормативний, економіко-математичний, експериментальний, абстрактно-логічний методи досліджень процесів, факторів і виявленні тенденцій і закономірностей їх розвитку.

Монографічний метод використовується для всебічного вивчення окремих явищ, процесів, та виявлення причинно-наслідкових зв’язків їхнього розвитку.

Розрахунково-конструктивний метод широко застосовують при прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку.

Балансовий метод використовується при плануванні і аналізі економіки на різних рівнях з метою встановлення пропорційності в її розвитку.

Економіко-статистичний використовується при вивченні масових явищ, поставленої мети. За його допомогою оцінюються темпи відтворення на підприємствах, галузях.

Нормативний метод передбачає розробку різних економічних нормативів витрат матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень, що використовуються при плануванні і прогнозуванні виробництва.

Економіко-математичний застосовується при оптимізації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегованих систем при прогнозуванні важливих параметрів економічного розвитку і кількісній оцінці впливу тих або інших факторів на результат за наявності кореляційних зв’язків.

Економіст повинен пам’ятати, що економіка – це складна система і щоб зрозуміти її природу, запропонувати ефективне вирішення проблем, які виникають у процесі виробництва, потрібний системний підхід до її вивчення.