Банки-лідери за кількістю капіталу на початку 2014 року

№	Банк	Усього власного капіталу, тис. грн.	Усього зобов'язань і капіталу	Уставний капітал	Нерозподілений прибуток
1	ОЩАДБАНК	20 455 511	103 568 090	15 829 632	1 400 743
2	ПРИВАТБАНК	20 311 621	214 490 857	16 352 079	1 926 082
3	УКРЕКСІМБАНК	18 083 276	94 349 057	16 514 051	401 901
4	БРОКБІЗНЕСБАНК	14 477 755	28 914 109	2 524 140	-40 501
5	УКРСОЦБАНК	8 667 738	43 056 668	1 813 727	125 957
6	РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	7 236 738	43 460 101	3 002 775	-88 032
7	ПРОМІНВЕСТБАНК	5 384 190	39 737 492	8 199 297	-4 918 305
8	ПЕРШИЙ УКР.МІЖНАРОДНИЙ БАНК	4 652 300	33 207 416	3 294 492	-93 018
9	УКРГАЗБАНК	4 522 482	23 793 944	9 662 758	-5 610 175
10	АЛЬФА-БАНК	4 198 756	29 293 387	4 639 121	-903 631
11	"НАДРА"	4 032 299	31 115 869	3 890 363	-686 531
12	СБЕРБАНК РОСІЇ	3 666 785	35 094 686	3 392 461	-905 880
13	РОДОВІД БАНК	3 618 351	8 835 631	12 359 299	-9 960 114
14	ОТП БАНК	3 359 401	18 722 348	2 868 191	117 293
15	ДЕЛЬТА БАНК	3 325 344	55 298 418	2 327 000	302 701
16	ВТБ БАНК	3 206 944	25 285 690	5 415 784	-2 376 070
17	УКРСИББАНК	2 650 275	24 111 742	1 774 333	24 976
18	ФІДОБАНК	2 522 060	11 425 092	2 316 189	-1 513 530
19	БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ	2 108 622	25 722 051	2 300 000	-243 907
20	VAB БАНК	2 101 868	21 061 120	3 048 619	-1 657 506

Виходячи із даних результатів на 01.01.2014 рік, банк «Фінанси і Кредит» не зміг вийти у прибуток. Більшість банків не змогло вийти у прибуток, це свідчить про зміни в банківській системі і законодавстві, які було прийнято за 2013 рік.

Як банки і гривня реагують на конфлікт

Думки банкірів та економістів щодо зниження готівкового курсу гривні і стану банківської системи

У понеділок, 27 січня, на міжбанківському валютному ринку було позначено новий горизонт валютного курсу. У п'ятницю, 24 січня, курс на міжбанку сягав 8,5 грн/$. У понеділок, 27 січня, курс на міжбанку доходив уже до 8,6 грн/$. Деякі банки були готові купувати валюту на міжбанку за курсом, дорожчим ніж 8,6 грн/$, а на ринку панувало пожвавлення. 28-30 січня фінансисти очікують виходу НБУ на міжбанк із новими інтервенціями. За прогнозами, їхній обсяг може досягти $1 млрд.

У бесіді з Forbes фінансисти зазначають, що мова може також іти про зниження курсу гривні в межах 8,4 грн/$. Разом із тим у понеділок офіційний курс НБУ становив 7,99 грн/$.

Forbes дізнався в банкірів та економістів, як фінансова система реагує на політичну кризу і з чим пов'язані їхні основні очікування на валютному ринку.

Василь Горбаль, член ради Національного банку України

Основний фактор, який сьогодні впливає на банківську систему, – це ситуація в політиці. Банківська система показала свою стійкість у перші дні політичної кризи, коли відбувався ажіотаж навколо банків. На початку грудня була короткочасна тенденція щодо зняття вкладів, але вона втихла за кілька днів.

Наразі ми спостерігаємо стрибки долара. Зміну курсу я частково пов'язую з подіями на вулиці. Загострення ситуації відбулося 19 січня. Дехто запанікував. Захоплення адміністративних будівель, події на вулиці впливають і на населення, і на бізнес. Тенденцією останнього тижня стало зростання курсу. Разом із тим ми бачимо, що банківська система працює нормально, мораторію на дострокове зняття вкладів не введено. Поки що підстав для застосування якихось заходів щодо стабілізації банківської системи немає.

Жорсткі заходи зі стабілізації фінансової системи, у вигляді мораторію на зняття вкладів, є сенс вводити при збереженні тенденції щодо зняття вкладів протягом місяця. Разом із тим Україна ніколи не проходила такої політичної кризи, як зараз. Політики мають показати людям, які перебувають по обидва боки барикад, куди рухається країна. Я думаю, що питання сьогодні вже не в компетенції НБУ. Будь-якими діями НБУ може тільки посилити ажіотаж з боку населення і бізнесу. Введення мораторію та інші заходи лише побічно випливатимуть із теперішньої кризи. Хай які геніальні були б менеджери в НБУ, вони нічого не зможуть зробити в ситуації, яка склалася. Варіант її розв’язання – у Верховній Раді.

Олександр Жолудь, аналітик МЦПД

Весь період від закінчення різдвяних свят тривало зростання курсу. Спочатку – за рахунок імпортерів. Завершуються різдвяні розпродажі, зокрема й імпортної техніки, плюс у січні проходить чергова закупівля. Більшість закупівель відбувається за 100-відсотковою передоплатою. Це призводить до того, що з роздробу наприкінці минулого року імпортери отримали гроші. Для закупівлі наступної партії вони обмінюють одержану гривню на валюту, формуючи попит.

Також ми бачимо попит, схоже, з боку й інших економічних агентів. Вони розглядають валюту як альтернативний спосіб збереження активів. Хоча офіційний курс НБУ залишається незмінним – 7,99 грн/$.

Такий розрив шкодить економіці. 50% валюти, що приходить у країну, підлягає обов'язковому продажу за офіційним курсом. Ті, через кого валюта заходить у країну, перестають показувати валютний виторг. Адже при цьому вони просто зазнають збитків через продаж нижче ринкового курсу. Для експортно-імпортних операцій такий розрив у курсі є помилкою уряду.

Утримання такого курсу було б вигідним, якби ми мали гарантії, що, припустімо, при збереженні офіційного курсу проводяться необмежені інтервенції. Так, банк Швейцарії здійснює необмежені інтервенції для утримання курсу франк/євро на рівні 1,2. У нас такого механізму немає, а високі ставки по гривні не сприяють виходу країни з рецесії.

На міжбанк виходять державні банки. Минулого тижня це був Ощадбанк – він виходив із грошима НБУ. Це повторення стратегії минулого року, коли формально на ринок виходили держбанки, але з грошима, отриманими від НБУ. Це – загальна проблема заміни кінцевої мети гарним жестом. Формально процес відбувається не через НБУ, а через держбанки. Додатково це дає можливість заробити держбанкам, а прибуток держбанків іде в бюджет.

2004 року, за часів попереднього політичного протистояння – значно м'якшого – за місяць на підтримку банківської системи пішло близько $2 млрд. Але тоді економіка країни була набагато меншою.

Павло Крапівін, перший заступник голови правління банку «Контракт»

Банківська система зберігає стабільність – завдяки, зокрема, відсутності паніки серед вкладників і приватних осіб, покупців валюти. Так, підвищення попиту на валюту є, але воно не критичне і не має характеру масового забігу. Вкладники також нормально реагують на ситуацію. На відміну від 2004 року, коли люди масово забирали депозити і скуповували валюту, ми маємо діаметрально протилежну картинку. Невеликий відтік у січні був пов'язаний із вкладами, які розміщували на короткий термін, на новорічні свята – три тижні, місяць. Це – швидкі гроші, короткострокова ліквідність, і банки особливо не розраховували, що ці кошти залишаться в банківській системі.

Припускаю, НБУ дав сигнал, що продовжуватиме підтримувати ринок, і позначив новий ціновий рівень у рамках 8,4-8,45 грн/$. Я очікую, що курс вирівняється в цьому діапазоні за 3-4 дні. Це заспокоїть готівковий ринок і буде заспокійливим сигналом для вкладників.

Андрій Оністрат, голова наглядової ради банку «Національний кредит»

З боку населення в п'ятницю, 25 січня, був дуже міцний попит на валюту. Поки що ніякої істерики немає, пара євро-долар коливалася протягом останніх місяців у межах 10%, тому 3-відсоткова зміна вартості гривні – несуттєва. Вона спровокована тим, що в умовах гострої політичної кризи кожен думає: «Своя сорочка ближча до тіла». За моїми оцінками, 25% попиту на валюту формують імпортери, решта попиту йде з боку населення.

У понеділок, 27 січня, на міжбанку попит на валюту задовольняли приблизно на 50%. Вранці деякі банки були готові купувати валюту за 8,75 грн/$, але Ощадбанк продавав за 8,4 грн/$. Для стабілізації ситуації, за моїми оцінками, 28-30 січня НБУ повинен буде продати банкам від $500 млн до $1 млрд.

Тамаш Хак-Ковач, голова правління ОТП Банку

Основні очікування пов'язані з тим, що відбуватиметься сьогодні, 28 січня. У такій ситуації попит на валюту дуже високий. Люди знервовані, але до паніки ще далеко. Курс на міжбанку вже досягав 8,7 грн/$. НБУ вийшов на ринок з інтервенцією. Також ми бачимо високу ліквідність гривні – 24 січня у гривні ставки були нижчі, ніж у доларах. Наприклад, овернайт у гривні коштував 1-2%, на тиждень – 2-3%.

Я думаю, що курс у межах 8,5-8,6 грн/$ є плановою девальвацією гривні з боку НБУ. Частково це природний процес, який підігріває ситуація в політиці. Населення вже купило валюти більше, ніж зазвичай. За моїми оцінками, йдеться приблизно про подвоєння попиту – те, що ми спостерігали 24 січня. Якщо курс перевищить позначку 8,6 грн/$, НБУ вийде на міжбанк з інтервенціями.

Банківська система України продовжує відчувати негативні наслідки політичної кризи і зовнішньої інтервенції.. Так, на 1 травня 2014 року обсяг активів українських банків склав 1,329 трлн гривень. На 1 січня 2014 року цей показник становив 1,278 трлн гривень.

Нагадаємо, що на 1 січня 2014 року курс гривні становив 7,99 грн/$. До 1 травня курс змінився на 11,4 грн/$. З урахуванням курсу валют виходить, що активи системи становили $159,9 млрд. на 1 січня. На початок травня вони скоротилися майже на третину − до $116,57 млрд, або на $43,33 млрд.

Дані ІА Гроші та світ

На 1 січня обсяг вкладів юросіб в українські банки становив 256,6 млрд гривень. Станом на 1 травня він зріс до 263 млрд гривень. У доларовому еквіваленті виходить, що на 1 січня бізнес довірив банкам понад $32,4 млрд (у перерахунку на курс долара, що діяв на початок 2014 року). На початок травня показник склав, у перерахунку на поточний курс американської валюти, вже $23 млрд. Таким чином, за чотири місяці вклади юросіб в українські банки скоротилися майже на третину, або на $9 млрд.

Обсяг вкладів фізосіб за чотири місяці навіть трохи виріс. На 1 травня він склав 433,89 млрд гривень в усіх банках України − проти 433,72 млрд гривень на початок року. У перерахунку на актуальний курс валюти виходить, що 1 січня обсяг вкладів у банки становив $54,28 млрд, а на 1 травня − вже $38 млрд.

«На розвиток паніки зміна курсу справила істотний вплив. Тому що протягом минулого року ми бачили приріст депозитів у гривні і позитивне сальдо продажу валюти населенням», − вважає Жолудь. На його думку, з січня по травень кошти з системи забрали найбільш перелякані вкладники. Тоді як люди і компанії, впевнені в стабільності фінансового ринку, кошти залишили.

Основні зміни в банківському секторі можуть відбутися після завершення стрес-тестів, які проводяться в 37 банках. «Ми готуємося до стрес-тестування. Якщо робити його правильно, воно дуже серйозно вплине на банківську систему. Банки першої групи вже проходять процедуру, ми ж, ті, що входять у другу групу, готуємося», − розповідає голова правління «ОТП Банку».

Стрес-тестування проходить у 4 етапи. Перший із них − це аудит, який проводитиме фактично «велика четвірка». Другий етап − тестове проходження банками двох сценаріїв розвитку подій: поганого − і дуже поганого. Далі банки повинні будуть скласти бізнес-план на 2015-16 роки і подати заявку на рекапіталізацію банку в разі потреби. «Рекапіталізація − це найбільш «слизький» момент. Усі починають здогадуватися, чи готові акціонери давати капітал своїм українським банкам. Тому підсумки стрес-тестування нестимуть серйозні наслідки для фінансової системи», − зазначає Хак-Ковач

РОЗДІЛ 4

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Державна політика в галузі охорони навколишнього середовища

Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МІСІЯ:

Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки, поводження з відходами, пестицидами і агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (надр, поверхневих та підземних вод, внутрішніх морських вод і територіального моря, атмосферного повітря, лісів, тваринного (у тому числі водних живих ресурсів, мисливських та немисливських видів тварин) і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України (природні ресурси), відтворення та охорони земель, збереження, відтворення і невиснажливого використання біо- та ландшафтного різноманіття, формування, збереження і використання екологічної мережі, організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання у межах компетенції вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та  Кіотського протоколу до неї, розвитку водного господарства і меліорації земель, геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів.