15. Бюджетне відшкодування

Бюджетне відшкодування ПДВ — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Єдиною підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку — покупця товарів, робіт або послуг належно оформленої податкової накладної. Для окремих категорій платників податків, перерахованих у п. 211.1 ПКУ та п. 14 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, передбачено можливість отримання бюджетного відшкодування за підсумками одного звітного періоду. У решти платників право на бюджетне відшкодування виникає тільки в тому випадку, коли вони два періоди поспіль декларують від’ємне значення ПДВ.

Так, згідно з п. 200.3 ПКУ, якщо за підсумками поточного звітного періоду різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту виявилася від’ємною (заповнено рядок 19 деклараціїї з ПДВ), то:

а) за наявності в підприємства податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні періоди, така від’ємна різниця враховується в зменшення його суми (записується до рядка 20.1 поточної декларації з ПДВ);

б) за відсутності податкового боргу (або якщо його сума менша від від’ємної різниці) таке від’ємне значення включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (записується до рядка 20.2 поточної декларації з ПДВ та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного періоду).

Тобто за підсумками того податкового періоду, у якому виникла від’ємна різниця, бюджетне відшкодування отримати неможливо.

А от якщо від’ємне значення ПДВ зберігається й у наступному звітному періоді (заповнено рядок 22 декларації, як ми зазначили вище), то за підсумками такого наступного (другого) періоду платник податківмає право на його бюджетне відшкодування.

При цьому бюджетному відшкодуванню підлягає не вся сума від’ємного значення попереднього періоду, а тільки його частина, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій платником податків у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету, а в разі отримання послуг від нерезидента на митній території України — сумі податкового зобов’язання, уключеного до податкової декларації за попередній період за такі отримані послуги (п.п. «а» п. 200.4 ПКУ).

16. Пдаткова накладна

Податко́ва накладна́ — документ, який платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу. Податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.