
- •2. Характеристика та основні ознаки сучасного суспільства
- •3. Основні підходи до визначення поняття «суспільні загрози»
- •5. Суб'єкти забезпечення глобальної та національної безпеки
- •8.Класифікація суспільних загроз за джерелами походження
- •9.Класифікація загроз техногенного характеру в умовах глобалізації
- •10.Загрози антропогенного характеру в різних сферах суспільного життя
- •12.Класифікація загроз за рівнем небезпеки для суспільства
- •13.Нормативно-правова база по визначенню основних загроз національній безпеці України
- •14.Основні напрями державної політики з питань подолання суспільних загроз національній безпеці України
- •15.Сутність загрози ідентичності та згуртованості суспільства в умовах глобальної трансформації світу.
- •16.Взаємозв’язок глобальної безпеки суспільства та концепції сталого розвитку світу
- •1. Ділова розвідка: визначення, основні принципи здійснення.
- •2.Основні етапи здійснення ділової розвідки, послідовність і зміст основних заходів.
- •6. Послідовність і зміст етапів аналітичної обробки інформації ділової розвідки.
- •1) Ретроспективний аудит;
- •2) Поточний аудит;
- •3) Перспективний аудит.
- •8.Управління безпекою підприємства: принципи, послідовність і зміст основних етапів.
- •9.Послідовність розробки та впровадження комплексних систем безпеки підприємства
- •10.Зміст основних понять управління безпекою підприємства :політика безпеки, профілі загроз, безпеки і ресурсів.
- •11. Характеристика профілів загроз і безпеки, основні їх складові
- •19Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •1) Чи мало місце порушення службовою особою зумовлених його службовим становищем обов’язків;
- •2) Внаслідок яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняються законом, правам і інтересам громадян, інтересам суб’єктів економічної діяльності;
- •3) Чи мав місце причинний зв’язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.
- •1) Заява може бути наклепницькою і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
- •2) У разі достовірності викладених у заяві фактів, така перевірка може насторожити винних і пов’язаних із ними осіб, що може негативно вплинути на результати розслідування.
- •1) Прямої (безпосередньо службовій особі, поштовим відправленням, банківським перерахуванням, через третю особу, яка не є посередником);
- •2) Замаскованої під законні дії (дарування, отримання премії, спадщини, гонорару, кредиту, погашення боргу, купівлі-продажу, виконання робіт, послуг тощо).
- •1) Отриманих на законних підставах;
- •2) Добутих безпосередньо злочинним шляхом (як хабара, внаслідок вчинення розкрадань, інших економічних злочинів, вимагання тощо);
- •3) Отриманих із джерел, що належать злочинній групі (у тому числі організованій), що поповнюються з числа неврахованих коштів, тіньового сектора, легалізованих («відмитих») грошей.
16.Взаємозв’язок глобальної безпеки суспільства та концепції сталого розвитку світу
Ще одна важлива концептуальна ідея пов'язана з актуальною необхідністю сполучення концепції переходу до сталого розвитку з концепцією національної безпеки. У наявності протиріччя між уже розробленими концепціями безпеки (в тому числі і в нових редакціях) і Концепцією переходу РФ до сталого розвитку. Це зумовлено в основному тим, що забезпечення безпеки до їх пір мислилося в рамках старої моделі, тобто моделі нестійкої розвитку. Відповідно до такого світоглядним принципом прийняття державних рішень носить несистемний, в основному відомчий характер. У існуючої практики прийняття державних рішень є протиріччя, яке необхідно вирішити, з тим щоб істотно підвищити їх ефективність. Це протиріччя полягає в тому, що державні рішення приймаються, як правило, без урахування забезпечення безпеки їх реалізації, а вже потім приймаються рішення Радою безпеки в його області компетенції.
Наведемо характерний приклад подібної процедури прийняття рішень. Уряд РФ обговорює і приймає Державну стратегію соціально-економічного розвитку країни до 2010 р., і тільки через майже рік починається розробка нової редакції Державної стратегії економічної безпеки Російської Федерації, яка має бути завершена до середини 2002 р. (і розрахована на те ж терміни).
Як правило, важливі державні рішення, приймаються без урахування забезпечення безпеки і в інших сферах, і це обумовлено насамперед неадекватним уявленням про роль і місце безпеки в процесах розвитку. Найчастіше безпека розуміється як особлива сфера діяльності, яка як би доповнює основний вид діяльності, захищає його від зовнішніх або внутрішніх загроз і небезпек. Певною мірою таке розуміння безпеки як стану захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави (об'єкта безпеки) від внутрішніх і зовнішніх загроз правомірно і навіть відображено у федеральному законі "Про безпеку" (1992 р.). Разом з тим якщо забезпечення безпеки мислити як захист основної діяльності, то відбувається роздвоєння діяльності на творчу й додаткову, пов'язану із забезпеченням безпеки. До того ж у рамках моделі нестійкого розвитку безпеку можна забезпечити лише тимчасово і на самому мінімальному рівні.
Ось чому ідея реалізувати забезпечення безпеки через розвиток [7] виявляється найбільш плідною для вирішення проблеми безпеки. У цьому випадку роздвоєння діяльності зникає, основна творча діяльність і забезпечення безпеки збігаються, оскільки модель сталого розвитку виявляється одночасно і моделлю безпечного розвитку. Якщо ми приймаємо принцип забезпечення безпеки через розвиток, то це однозначно призводить до забезпечення безпеки саме через сталий розвиток, і іншої моделі розвитку, де могла б бути гарантована безпека, причому на тривалий час, просто не існує.
ЮНСЕД пов'язала розвиток з охороною навколишнього середовища, а ми зараз повинні вийти на більш широку концепцію, зв'язавши розвиток з безпекою у всіх сферах. Це означає, що сказане вище відноситься не тільки до проблеми екологічної безпеки, якої в обговорюваному проекті стратегії відведено основне місце, але й до всіх видів соціально-економічної та іншої діяльності, особливо якщо приймаються рішення на державному рівні (адже держава як раз і є основним суб'єктом забезпечення безпеки особистості, суспільства і самої держави). Таким чином, мова йде про одночасне забезпечення економічної ефективності та економічної безпеки, соціальної справедливості і соціальної безпеки, екологічної безпеки і коеволюційної розвитку.
Адже особливістю переходу кожної суверенної держави є реалізація їм своїх національних інтересів (у тому числі в плані забезпечення безпеки), а тепер також - одночасна за історичними масштабами орієнтація на перехід до сталого розвитку. Цілком очевидно, що вирішення цього протиріччя пов'язано з тим, що забезпечення безпеки має все більшою мірою здійснюватися через розвиток і все в меншій - через захист, що змушує знайти консенсус між новим світоглядом, що відповідає ідеї сталого розвитку, і світоглядом, на якому до цих пір грунтувалося забезпечення безпеки будь-якої держави через захист.
Саме тому реальний перехід до сталого розвитку почнеться тільки тоді, коли на рівні державного управління рішення з забезпечення безпеки стануть прийматися одночасно з рішеннями з основних видів діяльності. Сталий розвиток - це не тільки системне єдність економічних, соціальних і екологічних видів і аспектів діяльності, а й іманентна взаємозв'язок розвитку та безпеки, це забезпечення безпеки через розвиток та розвиток через забезпечення безпеки.
В світлі сказаного важливо у всіх розділах проекту обговорюваної стратегії зв'язати перехід до сталого розвитку із забезпеченням національної та інших видів безпеки (як це зроблено щодо екології та процесу екологізації). Це важливо насамперед для того, щоб не надійшли "як завжди" і, прийнявши стратегію, через деякий час не стали розробляти стратегію її захисту, тобто її безпечної реалізації.
В даний час у всіх країнах світу, і в тому числі, як уже зазначалося, в Росії, забезпечення безпеки мислиться і реалізується відповідно до моделлю нестійкого розвитку. Така традиційна орієнтація в області безпеки зіштовхується з дедалі більшими труднощами і в принципі безперспективна, незважаючи на всі зростаючі фінансові та адміністративно-організаційні ресурси, що вкладаються в цей напрямок людської діяльності. Важливо концептуально-світоглядно усвідомити неефективність традиційного підходу до забезпечення безпеки у всіх видах діяльності і для всіх об'єктів (для людства, біосфери, держави, особистості та соціуму) і розробити новий теоретико-методологічний підхід до вирішення цієї життєво важливої проблеми.
17.
Безпека - це деякий інваріант існування та розвитку, який характерний для будь-якої моделі розвитку цивілізації. Навіть у рамках моделі нестійкого розвитку необхідно досягти певного рівня стабільності і безпеки, для того щоб можна було здійснювати перехід до стратегії сталого розвитку. У щорічній доповіді про роботу ООН за 1999 р. "Запобігання війн і лих: глобальний виклик зростаючих масштабів" Генеральний секретар ООН зазначив, що "справедливе і сталий розвиток є одним з необхідних умов забезпечення безпеки, однак забезпечення мінімальних стандартів безпеки, у свою чергу, є однією з передумов розвитку. Прагнення вирішити одне завдання у відриві від іншої не має великого сенсу "[4].
Ось чому існують принципи забезпечення безпеки, які специфічні для моделі нестійкого розвитку і для моделі сталого розвитку. Існують також принципи, загальні для обох моделей. Так, наприклад, основні принципи забезпечення безпеки, згадані у федеральному законі "Про безпеку", характерні як для традиційно розуміється моделі розвитку, так і для моделі сталого розвитку. Серед них - законність, дотримання балансу життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, взаємна відповідальність особистості, суспільства і держави щодо забезпечення безпеки, інтеграція з міжнародними системами безпеки.
Виділення цих принципів диктувалося переходом від колишнього, радянського, типу суспільства і держави до демократичного і правового. Тепер же у світлі концепції забезпечення безпеки через стійкий розвиток потрібно виділення нових основних принципів.
У рамках нової стратегії безпеку і розвиток (саморозвиток) виявилися настільки взаємопов'язаними, що забезпечення безпеки цивілізації в принципі неможливо без переходу на шлях сталого розвитку. І навпаки, сталий розвиток, тобто збереження людської культури і біосфери, неможливо без забезпечення їх спільної безпеки.
18.
19.
20.