- •2. Характеристика та основні ознаки сучасного суспільства
- •3. Основні підходи до визначення поняття «суспільні загрози»
- •5. Суб'єкти забезпечення глобальної та національної безпеки
- •8.Класифікація суспільних загроз за джерелами походження
- •9.Класифікація загроз техногенного характеру в умовах глобалізації
- •10.Загрози антропогенного характеру в різних сферах суспільного життя
- •12.Класифікація загроз за рівнем небезпеки для суспільства
- •13.Нормативно-правова база по визначенню основних загроз національній безпеці України
- •14.Основні напрями державної політики з питань подолання суспільних загроз національній безпеці України
- •15.Сутність загрози ідентичності та згуртованості суспільства в умовах глобальної трансформації світу.
- •16.Взаємозв’язок глобальної безпеки суспільства та концепції сталого розвитку світу
- •1. Ділова розвідка: визначення, основні принципи здійснення.
- •2.Основні етапи здійснення ділової розвідки, послідовність і зміст основних заходів.
- •6. Послідовність і зміст етапів аналітичної обробки інформації ділової розвідки.
- •1) Ретроспективний аудит;
- •2) Поточний аудит;
- •3) Перспективний аудит.
- •8.Управління безпекою підприємства: принципи, послідовність і зміст основних етапів.
- •9.Послідовність розробки та впровадження комплексних систем безпеки підприємства
- •10.Зміст основних понять управління безпекою підприємства :політика безпеки, профілі загроз, безпеки і ресурсів.
- •11. Характеристика профілів загроз і безпеки, основні їх складові
- •19Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •1) Чи мало місце порушення службовою особою зумовлених його службовим становищем обов’язків;
- •2) Внаслідок яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняються законом, правам і інтересам громадян, інтересам суб’єктів економічної діяльності;
- •3) Чи мав місце причинний зв’язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.
- •1) Заява може бути наклепницькою і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
- •2) У разі достовірності викладених у заяві фактів, така перевірка може насторожити винних і пов’язаних із ними осіб, що може негативно вплинути на результати розслідування.
- •1) Прямої (безпосередньо службовій особі, поштовим відправленням, банківським перерахуванням, через третю особу, яка не є посередником);
- •2) Замаскованої під законні дії (дарування, отримання премії, спадщини, гонорару, кредиту, погашення боргу, купівлі-продажу, виконання робіт, послуг тощо).
- •1) Отриманих на законних підставах;
- •2) Добутих безпосередньо злочинним шляхом (як хабара, внаслідок вчинення розкрадань, інших економічних злочинів, вимагання тощо);
- •3) Отриманих із джерел, що належать злочинній групі (у тому числі організованій), що поповнюються з числа неврахованих коштів, тіньового сектора, легалізованих («відмитих») грошей.
15.Сутність загрози ідентичності та згуртованості суспільства в умовах глобальної трансформації світу.
Зміна системи цінностей. Глобалізація обумовлює трансформацію нормативно-регулятивної функції держави, що приводить до послаблення впливу держави на людину. Процес соціалізації деформується, розкріпачуються примордіальні феномени особистісного порядку. В суспільстві створюється мозаїчний набір цінностей.
Глобалізація породила ланцюг "глобальних проблем людства": екологічних, демографічних, політичних. Фундатор міжнародного дослідницького центру "Римського клубу", шо вивчає перспективи людства перед лицем сучасних глобальних проблем, А. Печчеї сформулював сутність глобальної проблеми "виживання людства": істинна проблема людського виду на даному рівні його еволюції полягає в тому, що він виявився повністю нездатним в культурному відношенні йти в ногу і повністю пристосуватися до тих змін, які сам вніс в цей світ. Оскільки проблема, що виникла на цій критичній стадії його розвитку, знаходиться всередині, а не зовні людської істоти, узятої як на індивідуальному, так і на колективному рівні, то і її розв'язання, на думку Печчеї, повинно виходити, перш за все і головним чином, зсередини нього самого.
Явище глобалізації — це обов'язковий період в розвитку сучасної цивілізації, коли вона прийшла до необхідності розв'язання питань, без яких її подальший гуманістичний розвиток практично неможливий; передусім це питання про основні, пріоритетні напрями розвитку людства. їхнє обґрунтовування вимагає копіткого порівняльного аналізу соціально-економічних, духовно-культурних, державно-правових і, перш за все, світоглядних основ сучасної і майбутньої цивілізації. Розв'язання цих проблем пов'язано з розв'язанням питань про механізми досягнення глобальних, загальносвітових цілей. Вже зараз значно загострилося питання про своєрідні рушійні сили цього процесу. Світ характеризується сьогодні наявністю декількох світових релігій, спектру ідеологій, способів життя і т.д. Без створення своєрідної загально цивілізаційної етики співіснування майбутня цивілізація встане перед проблемами ще більш глибокого змісту.
Таким чином, глобалізація представляє собою незворотний, історично унікальний об'єктивний процес, викликаний розвитком капіталізму, який передбачає інтенсифікацію виробничо-економічних, соціальних, політичних і культурних інтеракцій у всесвітньому масштабі. В кожній сфері життя суспільства глобалізація активізує цілий комплекс проблем:
у виробничо-економічному вимірі це — лібералізація ринку і символізація фінансової сфери, а також необхідність захисту стратегічно важливих галузей від економічної неефективності;
в соціальній сфері це — динаміка багатства і бідності, проблема нерівності, безробіття, неконтрольована міграція і "викачка мозків", демографічні, а також викликані техногенною дія- льністю екологічні проблеми;
в політичному вимірі — деетатизація (тобто проблема прозорості державних кордонів), протистояння глобалізму і антиглобалізму, феномен міжнародного тероризму;
в культурному вимірі — проблеми культурної, релігійної і національної ідентичності, проблема віртуалізації, уніфікація і такі її наслідки як масовізація і соціокультурна шаблонізація.