
- •2. Характеристика та основні ознаки сучасного суспільства
- •3. Основні підходи до визначення поняття «суспільні загрози»
- •5. Суб'єкти забезпечення глобальної та національної безпеки
- •8.Класифікація суспільних загроз за джерелами походження
- •9.Класифікація загроз техногенного характеру в умовах глобалізації
- •10.Загрози антропогенного характеру в різних сферах суспільного життя
- •12.Класифікація загроз за рівнем небезпеки для суспільства
- •13.Нормативно-правова база по визначенню основних загроз національній безпеці України
- •14.Основні напрями державної політики з питань подолання суспільних загроз національній безпеці України
- •15.Сутність загрози ідентичності та згуртованості суспільства в умовах глобальної трансформації світу.
- •16.Взаємозв’язок глобальної безпеки суспільства та концепції сталого розвитку світу
- •1. Ділова розвідка: визначення, основні принципи здійснення.
- •2.Основні етапи здійснення ділової розвідки, послідовність і зміст основних заходів.
- •6. Послідовність і зміст етапів аналітичної обробки інформації ділової розвідки.
- •1) Ретроспективний аудит;
- •2) Поточний аудит;
- •3) Перспективний аудит.
- •8.Управління безпекою підприємства: принципи, послідовність і зміст основних етапів.
- •9.Послідовність розробки та впровадження комплексних систем безпеки підприємства
- •10.Зміст основних понять управління безпекою підприємства :політика безпеки, профілі загроз, безпеки і ресурсів.
- •11. Характеристика профілів загроз і безпеки, основні їх складові
- •19Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •1) Чи мало місце порушення службовою особою зумовлених його службовим становищем обов’язків;
- •2) Внаслідок яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняються законом, правам і інтересам громадян, інтересам суб’єктів економічної діяльності;
- •3) Чи мав місце причинний зв’язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.
- •1) Заява може бути наклепницькою і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
- •2) У разі достовірності викладених у заяві фактів, така перевірка може насторожити винних і пов’язаних із ними осіб, що може негативно вплинути на результати розслідування.
- •1) Прямої (безпосередньо службовій особі, поштовим відправленням, банківським перерахуванням, через третю особу, яка не є посередником);
- •2) Замаскованої під законні дії (дарування, отримання премії, спадщини, гонорару, кредиту, погашення боргу, купівлі-продажу, виконання робіт, послуг тощо).
- •1) Отриманих на законних підставах;
- •2) Добутих безпосередньо злочинним шляхом (як хабара, внаслідок вчинення розкрадань, інших економічних злочинів, вимагання тощо);
- •3) Отриманих із джерел, що належать злочинній групі (у тому числі організованій), що поповнюються з числа неврахованих коштів, тіньового сектора, легалізованих («відмитих») грошей.
1) Заява може бути наклепницькою і тоді гласна її перевірка може скомпрометувати службову особу;
2) У разі достовірності викладених у заяві фактів, така перевірка може насторожити винних і пов’язаних із ними осіб, що може негативно вплинути на результати розслідування.
Програма першочергових слідчих дій складається з:
а) допиту заявника з метою одержання відомостей щодо предмета хабара, його особливостй, характеру дій, які повинна здійснити службова особа, встановлення осіб, які можуть підтвердити показання заявника;
б) затримання хабародавця (посередника) як підозрюваної особи з отриманим хабаром;
в) обшуку місця передачі хабара, особи, яка одержала хабар, хабародавця (посередника), за наявності даних про передачу хабара з метою виявлення предмета хабара, упаковки тощо;
г) допит зазначених осіб як підозрюваних;
ґ) огляд предмета хабара для встановлення його особливостей, приналежності раніше певній особі. Наприклад, при виявленні в підозрюваного грошових купюр у протоколі огляду має бути зазначено номінал кожної купюри, зовнішній вигляд, написи, забруднення та інші індивiдуальні ознаки, упаковка;
д) огляд місця передачі хабара, місця зустрічі учасників злочину з метою виявлення матеріальних слідів, що вказують на перебування в даному місці певних осіб (слідів рук, особистих предметів та ін.);
е) пред’явлення для впізнання предмета хабара особам, які раніше бачили цей предмет, у тому числі хабародавцю.
У разі, коли на хабарництво вказують непрямі дані, розслідування починається з огляду документів із метою встановлення: їх підробки; незаконності виконання службових дій; неправомірності невиконання таких дій; порядку їх виконання; порядку проходження документації; недотримання правил оформлення документів, спрощення його порядку; порушення звичайної черговості розгляду питань, прискорення його в порівнянні зі встановленими або звичайними термінами виконання службових дій та ін.
Залежно від ситуацій здійснюються такі подальші початкові слідчі дії: обшук у підозрюваних у хабарництві та хабародавця з метою виявлення предмета хабара, слідів і документів, що свідчать про це; допит підозрюваного про обставини виконання ним певних службових дій, про причини порушення встановленого порядку розгляду і вирішення питань, про обставини придбання майна, цінностей, наявності грошей, що, можливо, є предметом хабара; допити хабародавця і посередників про обставини розслідуваної справи; інші дії, що випливають із конкретних слідчих ситуацій.
Для розслідування наявного вимагання хабара розробляється тактична операція, що є комплексом слідчих дій: допит заявника про індивідуальні ознаки предмета хабара; затримання особи, підозрюваної в хабарництві з переданими їй грошима або цінностями; обшук цієї особи й обшук на місці передачі хабара; огляд виявлених при здійсненні цих дій предмета хабара, документів, що можуть мати відношення до справи. До комплексу зазначеної операції входять відповідні оперативно-розшукові заходи. Така операція має повністю виключати дії, які були б спрямовані на свідоме створення з боку службових осіб правоохоронних органів обставин і умов, характерних для провокації хабара (ст. 370 КК).
При затриманні враховується ймовірність ситуації, за якої особа, що підозрюється у хабарництві, може заявити про те, що: а) мала намір повідомити про факт дачі хабара, однак не встигла це зробити; б) не помітила, хто і як залишив у неї предмети, що проходять у справі як хабар (коли вони виявилися на столі серед паперів, у відкритій шухляді столу та ін.).
У методиці розслідування розроблені прийоми спростування обману підозрюваного у вимаганні хабара, що полягають у спостереженні за тим, як особа, яка підозрюється у хабарництві, виконала обумовлені дії в інтересах хабародавця. Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право застосовувати засоби для фіксації предметів, що можуть набути доказового значення. До таких засобів фіксації, наприклад, належить фіксація номерів купюр, приготовлених заявником для передачі певній службовій особі як хабар, тощо.
Наявність ознак, що викликали необхідність висування версій щодо вимагання хабара, може бути пояснена іншими, зовні подібними з хабарництвом злочинами, іншими правопорушеннями або законними діями, сприйнятими заявником як хабарництво. До таких діянь належать, зокрема, деякі службові злочини (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службова недбалість; провокація хабара); шахрайство, пов’язане з використанням звання особи з метою одержання майна, а також його вимагання; одержання незаконної винагороди не службовою особою. Іноді помилки в оперуванні загальними версіями можуть відбуватися через упереджене ставлення до повідомлення про хабарництво. При перевірці даної версії необхідно відмежовувати корупційні діяння, відповідальність за які настає відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Версія «хабарництво вчинене» перевіряється шляхом з’ясування способу передачі предмета хабара: