1) Ретроспективний аудит;

2) Поточний аудит;

3) Перспективний аудит.

Ретроспективний аудит досліджує минулий стан об'єкта, поточний — вивчає теперішній стан, а перспективний — робить прогноз щодо майбутнього стану об'єкта аудиту.

Поряд із проведенням аудиту можливе надання супутніх аудиту послуг, які передбачають: оглядову перевірку, операційну перевірку та компіляцію.

Оглядова перевірка - це перевірка фінансової звітності без детального вивчення системи внутрішнього контролю і обліку. Оглядова перевірка не передбачає дослідження первинної документації щодо її достовірності.

Операційна перевірка - це перевірка, яка проводиться аудитором з конкретних питань щодо переліку яких є попередня домовленість з клієнтом (замовником аудиту).

Компіляція — це не що інше, як трансформація бухгалтерського обліку, тобто його побудова за іншими обліковими стандартами.

8.Управління безпекою підприємства: принципи, послідовність і зміст основних етапів.

3.3.1. Управління безпекою підприємства

Очолює службу безпеки начальник служби на посаді заступника керівника фірми з безпеки.

Органами управління безпекою великого підприємства є:

o дирекція фірми - вищий орган управління;

o правління служби безпеки - виконавчий орган.

До складу правління зазвичай входять начальник служби безпеки, заступник начальника служби безпеки, секретар-інспектор.

Начальник служби безпеки є безпосереднім керівником персоналу служби безпеки. Він підпорядковується директорові підприємства або одному із його заступників відповідно до штатного розпису. Начальник служби безпеки здійснює керівництво діяльністю служби безпеки, вирішує всі організаційні питання, пов'язані з діяльністю служби безпеки, крім тих, що стосуються виключної компетенції дирекції підприємства.

Начальника служби безпеки призначає дирекція підприємства з осіб, що мають вищу освіту. Директор фірми укладає з ним трудовий договір, у якому обумовлено всі посадові обов'язки та умови праці.

Начальник служби безпеки без додаткового доручення діє від імені служби безпеки у всій своїй діяльності, має право підпису всіх правових і бухгалтерських документів служби безпеки, визначає посадові оклади її працівників, вирішує питання щодо надання чи позбавлення премій, інших видів заохочення та мотивування, укладає трудові договори із працівниками служби безпеки тощо.

На час відпустки чи відрядження начальник служби безпеки делегує свої права заступникові.

Начальник служби безпеки відповідає за:

o надання охоронних і пошукових послуг з метою безпеки фірми і суворого дотримання чинного законодавства України;

o забезпечення збереженості спеціальних засобів, зброї, боєприпасів, що придбані підприємством;

o якість професійної підготовки осіб зі складу служби безпеки. Начальнику служби безпеки не дозволяється суміщати охоронну

діяльність із державною службою чи виборною оплачуваною посадою в громадських об'єднаннях, а також надавати послуги особисто чи через своїх підлеглих, що пов'язані із забезпеченням безпеки інших підприємств.

Підбираючи начальника служби безпеки, ставлять насамперед два питання, що стосуються його професіоналізму і лояльності. Відповідно до виконуваних ним функцій він має знати не просто дані про підприємство, а всі проблемні аспекти його роботи, весь негатив, а деколи й дуже багато про особисте життя керівництва фірми. Тому підбір особи на таку посаду має бути дуже чітким і обдуманим.

Поширеним є твердження, що необхідну кандидатуру треба шукати тільки серед своїх і тільки серед колишніх працівників органів. Це значно звужує і так вузьке коло претендентів. Щодо пошуку "серед своїх" можна погодитися з тим, що особа з рекомендаціями хорошого знайомого матиме набагато більшу довіру, ніж стороння кандидатура. Проте свої, а тим більше родичі, через дружні стосунки з керівником впевнені в тому, що в них не виникне проблем, тому до роботи серйозно не ставляться, і впливати на них складніше через те, що вони "свої"'.

Те, що потрібно шукати кандидатуру серед колишніх працівників силових структур, також потребує уточнення. Як правило, такі фахівці, що пропрацювали в органах тривалий час, є професіоналами, але тільки у вузькій спеціальності. А керівник служби безпеки має знати набагато більше. Крім того, професіоналів органи не відпускають - за ними стежать, їх можуть у будь-який момент залучити до співпраці. Ще один аспект - тривала робота у відповідних структурах накладає відбиток на стиль життя і поведінки цієї особи, що не завжди є позитивним.

При підборі кандидата на посаду начальника служби безпеки слід чітко визначити пріоритети його роботи. Такими пріоритетами можуть бути загрози з боку конкурентів, боротьба з шахрайством персоналу, протидія кримінальним угрупованням чи нейтралізація дії силових структур. Залежно від цього і потрібно шукати спеціаліста. Якщо головна проблема - силові структури, кращим буде працівник з керівної посади в цих структурах з відповідними налагодженими зв'язками. Якщо кримінал, то працівник має досвід роботи з ним і досвід створення відповідних систем безпеки. Якщо конкуренти, важливим є досвід збору інформації та аналізу економіки підприємства.

Процес управління

У найзагальнішому вигляді цей процес складається з трьох стадій, кожна з яких охоплює послідовно здійснювані етапи або операції:

I стадія: збирання, оброблення, узагальнення та аналіз інформації;

II стадія: вироблення і ухвалення управлінського рішення;

III стадія: організація виконання управлінського рішення.

Зрозуміло, що така структура процесу управління не є загальноприйнятою, яку слід копіювати в управлінні діяльністю служби безпеки.

Відповідно до специфіки діяльності служби безпеки та її зовнішнього оточення слід (у межах зазначеної структури) виробляти свій підхід до процесу управління. Наведемо варіант структури процесу управління:

I. Оцінка обстановки.

1. Преамбула.

2. Формулювання обмежень і критеріїв ухвалення рішення.

3. Формування набору альтернативних вирішень проблеми.

4. Оцінка альтернатив.

II. Оцінка конкуруючих сил на ринку послуг (виробництві) - злочинних елементів (груп) у регіоні (зоні) дислокації фірми.

III. Оцінка своїх сил.

5. Технічне забезпечення захисту фірми.

6. Фізичне забезпечення захисту.

7. Якісна характеристика працівників служби безпеки.

IV. Оцінка фірм, що співпрацюють і взаємодіють на ринку послуг.

V. Організація взаємодії постів і порядок їх посилення за різних режимів діяльності.

VI. Організація зв'язку між постами для забезпечення взаємодії.

VII. Організація взаємодії з органами МВС.

VIII. Дія сил і засобів служби безпеки при порушенні режимів захисту.

IX. Забезпечення охорони провідних фахівців фірми, їх сімей і власності.

Таким чином, раціональне впровадження в практику основних елементів системи, механізму і процесу управління дає змогу керівництву служби безпеки значно підвищити ефективність управлінської дії на результати її діяльності.

Багатогранність сфери гарантування безпеки фірми, зокрема захист її комерційної таємниці, вимагає створення спеціальної служби для реалізації всіх захисних заходів.

Структура, чисельність і склад служби безпеки фірми визначаються реальними фінансовими можливостями, масштабом комерційної діяльності, ступенем конфіденційності інформації. Залежно від цих чинників служба безпеки може налічувати від 2-3 осіб, що працюють за сумісництвом, до чисельності працівників повномасштабної служби з розвиненою структурою.