4.5 Розрахунок повітрообміну

Продуктивність вентиляційних систем будівель та споруд вибирають у результаті розрахунку повітрообмінів. Необхідну продуктивність систем загальнообмінної вентиляції визначають за заданим видом шкідливостей.

Розрахунок повітрообміну виконується графоаналітичним методом з побудовою процесів зміни стану повітря на І-d діаграмі.

Розрахунок повітрообміну для торгівельного залу.

Теплий період року (тп).

Теоретично-розрахункові відомості

1. На І-d діаграму наносимо т.ext яка характеризує параметри зовнішнього повітря та повітря в теплий період року (табл.. 5.2.1)

2. За надлишками тепло- і вологовиділень в теплий період (таб.4.4.1) визначаємо кутовий коефіцієнт променю процесу в приміщенні, кДж/кг:

_т = ∆Q^тп / W^тп (4.5.1)

_т = 3,6*76645 / 50306=5,5

де ∆Q^тп – теплонадлишки в теплий період року, Вт;

W^тп – кількість вологонадходжень в теплий період року, г/год.

3. Проводимо через точку З промінь процесу і на перетині з ізотермами t_wz і t_l знаходимо т.wz та l, і знаходимо інші параметри повітря.

4. По I-d діаграмі визначаємо І_wz і І_l , d_wz і d_l та всі ці параметри заносимо до таблиці

Таблиця 4.5.1 Параметри повітря в теплий період року

Характеристика повітря	Точки на I-d діаграмі	Температура t,C	Ентальпія І, кДж/кг	Вологовміст d, г/кг	Відносна вологість
1	2	3	4	5	6
Зовнішнє	З	25,1	52,8	10,8	53
Внутрішнє	WZ	28,1	58,4	11,8	48
Видаляєме	l	30,0	62,1	12,5	46

Визначення необхідних повітрообмінів

1. Визначаємо необхідний повітрообмін за надлишками повної теплоти:

G^тп = ∆Q^тп / (І_l – І_in) (4.5.2)

де ∆Q^тп – теплонадлишки в теплий період року, Вт

І_l, І_in – ентальпії відповідно видаляємого і припливного повітря в теплий період року, кДж/кг.

G^тп = 76645*3,6 / (62,3 – 52,8)= 29044 кг/год

2. Необхідний повітрообмін за надлишками вологи:

G^тп =W^тп / (d_l – d_in) (4.5.3)

де W^тп – кількість вологонадходжень в теплий період року, г/год

d_l, d_in – вологовміст відповідно видаляємого і припливного повітря, г/кг_с.п.

G^тп = 50306/ (12,5 – 10,8)=29591 кг/год

3. Знаходимо повітрообмін по надходженні до приміщення вуглекислого газу СО₂:

G_СО2 = М_СО2 / (С_wz /_в– С_in /_в) (4.5.4)

де М_СО2 – кількість вуглекислого газу, що виділяється людьми,

С_wz та С_in – концентрація СО₂ всередині приміщення і у припливному

G_СО2 = 22080 / (3,7 /1,18– 0,97 /1,19)=9517 кг/год

4. Визначаємо повітрообмін по мінімальній кількості повітря на одну людину:

G_min = g_с.н. ·  · n (4.5.6)

де g_с.н - прийнята кількість зовнішнього повітря по санітарним нормам на одну людину, м³/год;

 – густина зовнішнього повітря, кг/м³;

n – кількість людей в приміщенні.

Розрахунковим повітрообміном є найбільший повітрообмін .

G_min = 60 · 1,2 ·368=26496 кг/год

За розрахунковий повітрообмін приймемо повітрообмін по надлишкам вологи як найбільший із можливих, тобто:

G^тп = 29597 кг/год

Об’ємна витрата становить L^тп = G^іп /1,2 м³/год

L^тп = 29597 /1,2 =24660 м³/год

За допомогою рівняння балансу перевіряємо правильність побудови процесу на I-d діаграмі

29597*52,8+3,6*76645=29597*62,1

183643,6=1837973,7=0,9%

Визначаємо повітрообмін по санітарній нормі:

Визначаємо необхідний повітрообмін з умови асиміляції вуглекислого газу:

З двох останніх обчислених величин приймаємо більшу і вона буде дорівнювати повітрообміну з умови асиміляції вуглекислого газу: