- •Психологія як наука і навчальна дисципліна. Структура сучасної психології та її галузі.
- •Структура сучасної психології:
- •Методи психології. Роль методу в науковому дослідженні. Характеристика методів. Методи музичної психології і їх використання у педагогічній роботі.
- •Сприймання. Загальна характеристика сприймання. Фізіологічна психологія сприймання. Закономірності сприймання та характеристика сприймання.
- •Сприймання – це відображення в мозку людини предметів і іявищ об’єктивної дійсності в цілому внаслідок їх безпосереднього впливу на наші органи відчуття.
- •Мислення. Загальна характеристика та теорія. Види мислення. Операції мислення та форми мислення. Особливості музичного мислення.
- •Пам'ять. Типи та види пам'яті. Форми та рівні запам'ятовування. Особливості музичної пам'яті.
- •Уява. Типи та види уяви. Роль уяви в творчій діяльності.
- •Увага. Значення уваги для навчального процесу. Залежність уваги від віку. Рефлексія.
- •Воля, як форма активності особистості. Вольові якості особистості. Виховання та самовиховання волі. Довільні процеси як прояв волі.
- •Загальне поняття про особистість. Важливі характеристики особистості: потреби, інтереси, ідеали, переконання. Рефлексія.
- •Піраміда потреб Маслоу
- •Руховий аппарат :
- •Шляхи формування навиків :
Загальне поняття про особистість. Важливі характеристики особистості: потреби, інтереси, ідеали, переконання. Рефлексія.
І) Особистість – це конкретна людина, яка живе і діє в певних суспільно-історичних умовах і займає те чи інше місце у суспільстві.
В поняттях особистості включається:
Чисельні фізичні риси; зовнішній вигляд; будова нервової системи та органів чуття.
Психічні риси; характер; темперамент; здібності.
Численні суспільні риси, які виявляються у трудовій, навчальній діяльності; світогляді та ідеології.
Свій найповніший вияв особистість знаходить у потребах, інтересах, переконаннях та ідеалах.
Потреба – наявність у людини нужди в тому, що необхідно для життя і діяльності. Потреби є найглибшим мотивом для діяльності.
Піраміда потреб Маслоу
Потреба в задоволенні фізичних потреб: їжа, сон, вода,,тепло.
Потреба в безпеці та порядку (захищеність від небезпеки, стихій, тварин).
Потреба в любові та приналежності (прийняття себе, сім’ї, групи, класу)
Потреба в повазі та самоповазі(успіх)
Потреба самореалізації( досягнення мета, ралізації свого потенціалу.
Дуже важливо сформувати у дітей гігієнічнй потреби, культурні(читання, слухання музики), спортивні, трубові та інтелектуальні ( навчання, освіта).
Інтереси – вибіркова спрямованість особистості, що виявляється у позитивному її ставленні до предметів та явищ об’єктивної дійсності у прагненні до їх пізнавання та перетворення.
Види інтересів:
а) інтелектуальні- знання, освіта професія; Інтелект- стійка система розумових здібностей людини.
б) естетичні; Естетика – це наука про красу.
в) мануальні – все, що людина може зробити власними руками (вишивка, в’язання,і т.д.)
г) тілесно-спортивні- гімнастика, спорт, зарядка.
д) азартні- інтерес до різних азартних ігор.
е) лідерські- бути першим, бути найкращим.
є) егоцентричні- виділення любим способом.
ж) колекціонування, накопичення.
Інтереси виникають на основі потреб але разом із тим розвиток інтересів, призводить до виникнення потреб. В Інтересі поєднуються пізнавальні, емоційні та вольові особливості особистості.
Нахил – прагнення людини займатися певним видом діяльності. Дуже важливо у дітей сформувати позитивні нахили та пізнавальні інтереси.
Ідеали – вони правлять за зразок у житті та діяльності особистості.
Ідеали як і інтереси мають свою спрямованість тобто із того яким саме в людини ідеал, до чоо она прагне, кого наслідує – можна зробити висновок, яка людина.
Ідеали спрямовують людину у відповідному напрямку, при цьому зростають вольові якості особистості та її рефлекси.
Рефлексія – це здатність людини розумно і об’єктивно аналізувати свої судження поступки.
Переконання – це знання людини в правильності яких вона не сумнівається і які слугують для неї керівництвом до дії.
Дуже важливо у дітей формувати моральні переконання на основі яких вони будуть оцінювати свої і чужі судження і поступки.
Моральні категорії: добро, зло, справедливість і т.д.
Діяльність – це процес взаємодії людини з світом, але процес не пасивний а свідомий і регульований.
Діяльність людини, носить суспільно- перетворюючий характер, і не зводиться до простого задоволення потреб, а в пеній мірі визначається потребами суспільства. Всякі діяльності ( в тій чи іншій мірі) людина усвідомлює і уявляє очікуваний результат, сприймає і оцінює умови в яких вона діє, обдумує послідовність операцій, прикладає ольові зусилля та спостерігає за ходом діяльності, переживає успіхи і невдачі.
Всяка діяльність ділиться на дії і рухи. Сукупність відносно впорядкованх рухів склд. Ді. А сукупність ждій упорядкованих і організованих склд. Вид діяльності.
