25. Глобалізація світогосподарських зв’язків, основні глобальні проблеми.

Хоча перед людством стоїть безліч завдань різного масштабу і характеру, з них можна виділити групу глобальних проблем, на що ще в 60-і роки XX ст. звернули увагу такі визначні економісти, як О. Тоффлер, Д. Медоуз, П. Кеннеді та ін.: обмеженість ресурсів, перенаселення планети, порушення екологічної рівноваги, інтернаціоналізація господарського життя, політики, науки, культури, розвиток науково-технічного прогресу, глобальна комп’ютеризація тощо. Галузь економічної науки, яка займається ключовими планетарними проблемами сучасності і майбутнього людської цивілізації, одержала назву «глобалістика». До сфери інтересів цієї галузі науки входять проблеми світового характеру, які або зачіпають інтереси широкого кола держав чи навіть усього світового співтовариства, або ж ті, що потребують рішучих дій на основі колективних зусиль з метою усунення загальної загрози або запобігання регресу в умовах життя людей. Глобальні проблеми торкаються всього людства, зачіпаючи інтереси і долі всіх країн, народів і соціальних прошарків, вони призводять до значних економічних і соціальних втрат, а у випадку загострення можуть загрожувати самому існуванню людської цивілізації; вони потребують для свого рішення співпраці в загально-планетарному масштабі, спільних дій усіх країн і народів. Серед глобальних проблем частіше за все фігурують проблеми світу і роззброєння, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, використання ресурсів Світового океану, освоєння космічного простору і деякі інші. Уважний погляд на них дозволяє помітити, що глобальні проблеми тісно взаємопов’язані, зокрема енергетична і сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, екологічна з демографічною, демографічна з продовольчою і т. д. Тому аналіз цих проблем, не кажучи вже про пошуки шляхів їх вирішення, являє собою складне наукове завдання. Підходи до аналізу причин виникнення самого кола цих проблем, наслідків і шляхів їх дозволу постійно видозмінюються. У 90-і роки склалася приблизно така класифікація глобальних проблем:

1) політичні і соціально-економічні (збереження світу і запобігання ядерній війні, обмеження гонки озброєнь і роззброєння, стійкість розвитку світової спільноти);

2) проблеми, пов’язані з природно-економічним розвитком (екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, проблема збереження клімату, проблеми Світового океану і т. д.);

3) соціальні (міжнаціональні конфлікти, проблеми демографії, питання культури, освіти і охорони здоров’я);

4) змішані проблеми, виникнення і невирішеність приховує загрозу масової загибелі людей (військові і регіональні конфлікти, злочинність, техногенні катастрофи, стихійне лихо);

5) наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування в різних галузях та ін.).

Варто ще раз зазначити, що в розумінні, класифікації та ієрархії пріоритетних глобальних проблем відбуваються істотні зміни. Деякі автори вважають, що на першому місці серед глобальних проблем, як і раніше, залишається питання запобігання ядерній війні, інші на перше місце ставлять екологічну проблему, треті – демографічну, продовольчу або проблему подолання відсталості розвитку ряду країн світу. Очевидно, що всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки всі глобальні проблеми стосуються виживання людства. Вони породжені різними чинниками, поява яких пов’язана передусім з інтернаціоналізацією господарського життя. Тому глобальні проблеми є об’єктом досліджень у сфері світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології, океанології та ін. Почала розвиватися геоглобалістика, яка пропонує вивчення проблем на трьох послідовних рівнях – глобальному, регіональному, на рівні країни. Загострення загальних для всього людства глобальних проблем посилює необхідність узгоджених дій для їхнього вирішення, необхідність спільного вироблення оптимальних варіантів розвитку.

Глобальні проблеми не можна вирішити швидко і на рівні окремих країн.

Необхідний єдиний міжнародний механізм їх вирішення і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії в розв’язанні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, СОТ, регіональні і галузеві організації, які мають великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних відносин.

Задача №1 

На ринку даного товару функція попиту описується рівнянням: Q_D= 6 – P, функція пропозиції:Q_S = –3 + 2P, де Q_D — обсяг попиту, млн шт. на рік; Q_S — обсяг пропозиції, млн шт. на рік;

а) визначте рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу;

б) якщо ціна даного товару становитиме 2 грош. од., що утвориться на ринку: надлишок чи дефіцит товару? В якому розмірі?

в) яка ситуація складатиметься на ринку, якщо ціна зросте до 4 грош. од.?

Розв’язання

а) Запишемо умову ринкової рівноваги: Q_D = Q_S.

Згідно з вихідними даними задачі матимемо:

6 – Р = –3+ 2Р;     3Р = 9;     Р = 3.

Адже, рівноважна ціна Р^* = 3 грош. од.

Рис. 10.6. Рівноважна ціна та рівноважний обсяг продажу

Рівноважний обсяг продажу визначимо, підставивши значення Р^* у рівняння функції попиту (або ж у рівняння функції пропозиції, оскільки у рівноважному стані Q_D = Q_S ):

Q^* = 6 – P^*;      Q^* = 6 – 3;     Q^* = 3.

Значення Р^* і Q^* можна отримати й графічно (рис. 10.6). Перетин графіків функцій попиту і пропозиції дасть точку ринкової рівноваги.

б) Якщо на ринку даного товару ціна складатиме 2 грош. од., то попит на товар перевищуватиме його пропозицію.

Обсяг попиту становить

Q_D = 6 – 2 = 4 (млн шт. на рік).

Обсяг пропозиції

Q_S = –3 + 2 × 2 = 1 (млн шт. на рік).

Утвориться дефіцит у розмірі

Q_D – Q_S = 4 – 1 = 3 (млн шт. на рік);

в) Якщо ціна встановлюється на рівні 4 грош. од., то

Q_D = 6 – 4 = 2 (млн шт. на рік);

Q_S = – 3 + 2 × 4 = 5 (млн шт. на рік).

Отже, обсяг пропозиції перевищуватиме обсяг попиту. Утвориться надлишок товару у розмірі

Q_S – Q_D = 5 – 2 = 3(млн шт. на рік).

Задача 1

У першому цеху за день можна виготовити 150 кг печива або 220 кг вафель, у другому — 180 кг печива або 200 кг вафель. 1) Побудувати криву виробничих можливостей фабрики; 2) визначити альтернативну вартість виробництва 1 кг печива, якщо виробляється 380 кг вафель; 3) представити графічно АВ виробництва останніх 50 кг печива; 4) визначити точки ефективного та неефективного виробництва.

Розв’язання

1) Шкала виробничих можливостей Крива виробничих можливостей має такий вигляд. 2) Виробництво 380 кг вафель потрапляє на відрізок CD кривої. Знаходимо альтернативну вартість 1 кг. Печива вироблено С(220 В, 180 П) → D(420 В, 0 П). При збільшенні виробництва вафель на 200 кг втрати печива складають 180 кг. АВ 1 кг . 3) Графічно представимо відрізок на осі виробництва вафель, що характеризує зниження виробництва даного товару при збільшенні виробництва печива від 280 до 330 кг (останні 50 кг) — це відрізок MN. 4) Точки A, C, D на КВМ відповідають ефективному виробництву. Точка В характеризує неповне використання ресурсів.

Задача 2

У перший рік після реконструкції підприємства продуктивність праці збільшилася на 15 % і вироблялося 25 виробів одним робітником за годину. На другий рік відбулися такі зміни: робітник став виробляти 24 вироби за годину, а кількість працівників за рік скоротилася на 1/3. Як змінилася продуктивність праці за два роки?

Розв’язання

Ізаг = І1 • І2; (зміна продуктивності праці за перший рік); ; IQ (зміна обсягу виробництва) ; ; ; Ізаг = 1,15 • 1,5 = 1,725. Відповідь: за два роки продуктивність праці збільшилася на (1,725 – 1) ×× 100 %=72,5 %; Іросту продукт. пр == 1,725; Іприросту = 0,725.

Задача 3

У перший рік на підприємстві вироблялося 20 одиниць товару А за ціною 5 грн за штуку і 30 одиниць товару Б за ціною 7 грн; другого року стали виробляти 35 одиниць товару Апо 6 грн за штуку і 20 одиниць товару Б по 6 грн. За цей період відбулося скорочення працівників підприємства на 5,5 %. Як змінилася продуктивність праці?

Розв’язання

Продуктивність розраховується у вартісному виразі: ; ; ; . Відповідь: продуктивність праці зросла в 1,12 разу, або на (1,12 – 1) • 100 = 12 %; Іросту = 1,12; Іприросту = 0,12. 

Задача 4

Функція попиту на товар представлена рівнянням QD = 400 – Р, а функція пропозиції — рівнянням QS = 4Р – 50. Визначити: 1) параметри точки рівноваги; 2) розміри дефіциту чи надлишку, якщо держава встановлює ціну на даний товар, що дорівнює: а) 85 грн; б) 100 грн; в) побудувати відповідні графіки.

Розв’язання

Оскільки в точці рівноваги QD = QS, а PD = PS, то 400 – P = 4Р – 50. Звідси рівноважна ціна Р0 = 90 грн. Підставивши дану ціну в одне з рівнянь, одержимо рівноважну кількість Q0 = 310 шт. 2) а) Якщо встановлюється ціна, що дорівнює 85 грн, то це означає, що рівновага за неї відсутня (тому що вона нижча від рівноважної) і виникає ситуація дефіциту, за якої існує умова QD >QS. Величина попиту за ціною Р = 85 грн збільшується, а величина пропозиції зменшується. Щоб розрахувати розміри дефіциту, необхідно визначити QD і QS при Р = 85 грн, підставивши її значення у відповідні рівняння: QD = 400 – 85 = 315 од.; QS = 4 • 85 – 50 = 290 од. Отже, розмір дефіциту ∆Q = QD – QS = 315 – 290 = 25 од. товару. б) Якщо ж встановлена ціна Р = 100 грн, то вона перевищує рівноважну. Рівновага порушується, тепер величина пропозиції збільшується, а величина попиту зменшується. Виникає ситуація надлишку, за якої QS >QD. Для розрахунку розміру надлишку товарів необхідно підставити Р = 100 грн у відповідні рівняння. Одержимо QD = 400 – 100 = 300 од.; QS = 4 • 100 – 50 = 350 од. Отже, розмір надлишку дорівнює ∆Q = QS – QD = 350 – 300 = 50 од. товару. 3) Побудова графіка.

Задача 5

Функція попиту на помідори представлена рівнянням QD = 20 – P, а функція пропозиції QS = 4P – 5. Визначити рівноважну ціну й рівноважну кількість перед та після таких державних рішень: а) уведено непрямий податок у розмірі 1,25 грн з кожного проданого кілограма помідорів, який сплачується продавцем; б) уведено податок, що сплачується продавцем, у розмірі 25 % від ціни помідорів; в) уведено дотації в розмірі 1,25 грн на виробництво 1 кг помідорів; г) уведено дотації в розмірі 25 % від ціни помідорів.

Розв’язання

Оскільки в точці рівноваги QD = QS, то 20 – Р = 4Р – 5. Отже, рівноважна ціна Р0 = 5. Підставивши її в кожне з рівнянь, визначаємо рівноважну кількість Q0 = 15 кг. а) Уведення податку спричинить зменшення пропозиції (тобто функція пропозиції зміниться) і збільшення ціни. Щоб визначити нову функцію пропозиції, необхідно в первісне рівняння підставити значення ціни Р (первісної рівноваги), вираженої через нову ціну P1, більшу за попередню на 1,25 грн (тобто P = P1 – 1,25). Отже, нова функція пропозиції QS = 4(P1 – 1,25) – 5 = 4Р1 – 10. Прирівнюємо її доQD, тому що в новій точці рівноваги при P1 вони будуть рівні: 20 – P1 = 4P1 – 10. Нові параметри рівноваги: P1 = 6 грн, Q1 = 14 кг. б) Ситуація на ринку буде аналогічною. Тільки первісна ціна , оскільки ціни підвищаться в 1,25 разу (на 25 %). Функція пропозиції буде представлена рівнянням . Нові параметри рівноваги: оскільки 20 – P2 = 3,2P2 – 5, то P2 = 5,95 грн, Q2 = 14,05 кг. в) Уведення дотацій спричинить збільшення пропозиції, зниження рівноважної ціни, збільшення рівноважної кількості. Знову зміниться тільки функція пропозиції, тому що нова ціна рівноваги буде меншою за колишню: QS = 4(P3 + 1,25) – 5 = 4Р3. Параметри рівноваги: 20 – P2 = 4P3, P3 = 4, Q3 = 16 кг. г) Ситуація на ринку нагадує випадок «в». Але ціна рівноваги тепер буде меншою в 1,25 разу. Функція пропозиції QS = 4 • 1,25Р4 – 5 = 5Р4 – 5. Параметри рівноваги: 20 – Р4 = 5Р4 – 5, Р4 = 4,17 грн, Q4 = 15,8 кг.

Задача 6

Показати схематично зміни в попиті на молоко під впливом таких подій: а) у пресі з’явилися статті про масові інфекційні захворювання великої рогатої худоби; б) ціни на молоко знизилися на 10 %; в) підвищилася народжуваність у країні; г) знизилися доходи споживачів.

Розв’язання

а) Попит на молоко знизиться, і крива D0 зміститься в положення D2 (рис. 18). б) Величина попиту збільшиться від Q1 до Q2, і відбудеться рух із точки Aу точку B на незмінній кривій попиту D0 (рис. 18). Рис. 18 в) Попит збільшиться через зростання кількості споживачів, і крива попиту D0 зміститься в положення D1 (рис. 18). г) Попит зменшиться, і крива попиту D0 переміститься в положення D2 (рис. 18).

Задача 6

Визначити коефіцієнт цінової еластичності попиту і зміну витрат споживачів, якщо відомо, що при збільшенні ціни на комп’ютери з 3500 до 4700 грн величина попиту зменшилася від 150 до 80 шт. Охарактеризувати попит на даний товар.

Розв’язання

. Оскільки , попит на комп’ютери еластичний. При ціні 3500 грн витрати споживачів на придбання 150 шт. комп’ютерів дорівнювали 3500 • 150 = 525 000 грн; при ціні 4700 грн — 4700 • 80 = 376 000 грн. Витрати споживачів на придбання комп’ютерів знизилися на 525 000 – 376 000 = = 149 000 грн. Застосовуючи індекси, можна сказати, що витрати знизилися в разу, або на (1 – 0,72) • 100 % = 28 %. 

Задача 7

Грошова маса на початку року дорівнювала 25 млн грошових одиниць. Центральний банк здійснив емісію в розмірі 4 млн грошових одиниць. Чому дорівнює сумарна вартість проданих товарів і послуг за рік, якщо швидкість обігу грошей дорівнює 6?

Розв’язання

За формулою Фішера M • V = P • Q, де М — грошова маса; V — кількість оборотів грошової одиниці; Р — середній рівень цін; Q — кількість товарів і послуг. Сумарна вартість проданих товарів P • Q дорівнює M • V. Звідси M = 25 + 4 = 29; V = 6; M • V = 29 • 6 = 174 млн грош. од. Отже, P • Q = 174 млн грош. од.— вартість у поточних цінах усіх товарів і послуг, вироблених протягом року,— це величина номінального ВВП.

Задача 8

У день народження школяреві подарували 500 грн. Він знав, що банк А пропонує 20%-ві внески з нарахуванням складних відсотків, а банк Б — 25 % річних по простих відсотках. У який банк потрібно покласти гроші та скільки він зможе одержати там через п’ять років?

Розв’язання

У банку А через п’ять років вкладник одержить P = S(1+i)N, де S = 500, i = 0,2, N = 5; P = 500(1 + 0,2)5 = 500 • 2,49 = = 1244. Через п’ять років вкладник одержить 1244 грн, тобто первісний внесок збільшиться приблизно у 2,5 разу. 2) У банку Б через п’ять років вкладник одержить P = S(1 + N • i), де S = 500, i = 0,25, N = 5; P = 500(1 + 5 • 0,25) = 500 • 2,25 == 1125. Відповідь: вигідніше покласти гроші в банк А під менший річний відсоток, але з нарахуванням складних відсотків.

Задача 9

Коваленко має невелику гончарну фірму. Він наймає одного помічника і платить йому 6000 грн на рік. Щорічна оренда приміщення складає 2500 грн. На сировину витрачається 10 000 грн. Коваленко інвестував в устаткування (гончарні кола, печі та ін.) власні заощадження в розмірі 20 000 грн, що могли б йому приносити 10 % річних за умови вкладення їх у банк. Конкурент пропонував Коваленкові 7500 грн на рік за місце гончаря в його фірмі. Свої підприємницькі здібності Коваленко оцінює в 3500 грн на рік. Загальний виторг від продажу гончарних виробів склав 60 000 грн. Визначити: розмір бухгалтерського, економічного й чистого прибутку, якщо податки і платежі складають 30 %.

Розв’язання

Насамперед необхідно визначити зовнішні й внутрішні витрати. До зовнішніх витрат належать: зарплата найманого робітника, оренда приміщення, плата за сировину, устаткування. Таким чином, зовнішні витрати дорівнюють 6000 + 2500 + 10 000 + 20 000 = 38 500 грн. До внутрішніх витрат слід віднести можливі доходи Коваленка: відсоток — 2000 грн, зарплата — 7500 грн, а також вартість підприємницьких здібностей — 3500 грн. Отже, внутрішні витрати = 2000 + 7500 + 3500 = = 13 000 грн. Бухгалтерський прибуток дорівнює 60 000 – 38 500 = 21 500 грн. Економічний прибуток дорівнює 60 000 – (38 500 + 13 000) грн. Податки і платежі складають 30 % від бухгалтерського прибутку, тобто 0,3 • 21 500 = 6450 грн. Чистий прибуток = 8500 – 6450 = 2050 грн.

Задача 10

Використовуючи дані наведеної таблиці, визначте двома методами ВВП і НД (валовий внутрішній продукт і національний дохід).

Розв’язання

1) ВВП за методом витрат дорівнює С(6500) + I(800 + 1000) + G(2800) + X(2200 – – 3300) = 10 000 грош. од.; I — валові інвестиції = чисті інвестиції + + амортизація. 2) ВВП за методом доходів дорівнює W(4500) + R(500) + i(900) + (200 + 300 + + 400 + 600) + A(1000) + Tn(1600); π = прибуток від приватної власності + корпоративний прибуток (податок на прибуток корпорацій + нерозподілений прибуток + дивіденди); ВВП = 10 000 грош. од. 3) НД = ВВП – А– Tn; НД = 10 000 – А(1000) – Tn(1600) = = 7400 грош. од.

47