- •1. Сучасні економічні теорії: кейнсіанство та неокейнсіанство, монетаризм.
- •2. Сучасні економічні теорії: інстуціоналізм, неолібералізм, математична школа.
- •3.Суть і структура продуктивних сил та виробничих відносин.
- •4. Фази та сфери суспільного виробництва.
- •5. Суть та характеристика людських потреб і благ.
- •6. Характеристика суспільного продукту та його основні форми, розрахунок показників (національний дохід, валовий суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт та інш).
- •8. Суть власності, її економічний та юридичний зміст.
- •9. Підприємництво та бізнес, суб’єкти підприємницької діяльності.
- •10. Реформування відносин власності на сучасному етапі розвитку України.
- •11. Форми суспільного виробництва.
- •12. Товар та його властивості.
- •13. Суть грошей та їх функції.
- •14. Грошова система, закон грошового обігу, загальний закон кількості грошей в обігу.
- •15. Характеристика видів ринків за видами діяльності.
- •16. Інфраструктура ринку.
- •17. Концепції та моделі ринкової економіки.
- •18. Попит пропозиція та їх взаємодія.
- •19. Земельна рента та її форми в сучасних умовах
- •20. Види капіталу.
- •21. Циклічність розвитку економіки.
- •22. Безробіття та зайнятість.
- •23. Інфляція. Причини інфляції в Україні.
- •25. Глобалізація світогосподарських зв’язків, основні глобальні проблеми.
17. Концепції та моделі ринкової економіки.
На сьогодні відомі чотири моделі ринкової економіки:
1) модель чистої конкуренції – на ринку існує велика кількість виробників та покупців, вихід і вхід на ринок легкі, всім доступні, товари однорідні, однакові за якістю, держава не контролює відносини на такому ринку. Такий ринок породжує монополію;
2) чиста монополія – один виробник диктує ціни, встановлює бар’єри входу, негативно впливає на платоспроможність населення, формує конкретне споживче середовище, є небезпечним для держави. Для запобігання створюють систему антимонополій;
3) монополістична конкуренція – велика кількість виробників, що виробляють схожу, але неоднорідну продукцію, відбувається за рахунок підвищення чи зниження цін або зменшення чи збільшення якості чи кількості продукції. Ця модель притаманна більшості країн;
4) олігополія – незначна кількість продавців, які випускають однорідну продукцію, але між ними існує розподіл ринків за регіонами і немає конкурентної боротьби.
Концепції ринкової економіки:
1) чиста ринкова економіка Адама Сміта – держава виступає в ролі „нічного сторожа”: основним механізмом регулювання є конкуренція між товаровиробниками. Це вважається класичною ринковою економікою, яка розвивається в усіх країнах світу;
2) соціально-орієнтоване ринкове господарство (засновники Ерхард та Ойкне) основною рисою є те, що держава стає активним суб’єктом економічних відносин.
Основні критерії цієї теорії:
1) провідна роль держави в регулюванні ринкових відносин, забезпечення вільної конкуренції, яка поєднана із власною ініціативою та активною участю держави у господарському житті;
2) система гарантованої державою свободи громадян та реалізація принципів соціальної справедливості, соціального захисту від негативного прояву ринку;
3) на базі зростання продуктивності праці знижуються ціни, підвищується реальна заробітна плата, пенсії, що узгоджуються з рівнем життя (вартістю життя в країні);
4) держава розробляє та приймає закони, найважливішими елементами яких є соціальні компоненти;
5) оптимальне поєднання ринкової економіки і планування, тобто централізація управління всією економікою;
3) концепція змішаної економіки – грунтується на поєднанні ринкових відносин та планування (державному), поєднанні приватної і державної власності на засоби виробництва, проведенні соціально-інституційних реформ з метою побудови більш якісного суспільного ладу.
Ця концепція розвивається в трьох варіантах:
1) консервативний (засновник Мілтон Фрідмен) – передбачає обмеження втручання держави в економіку, надання широкого права приватному сектору, постійна фінансова підтримка новостворених підприємницьких структур;
2) ліберальний (засновник Гелбрейт) – характеризується тим, що в нього передбачена певна соціалізація виробництва, підпорядкування приватного сектора інтересам суспільства;
3) соціал-реформістський – має на меті поєднання планування та ринку централізованого та децентралізованого, індивідуальної та колективної форм власності.
