Палац «Ластівчине гніздо»
Ця казкова споруда біля селища Гаспра стала символом Криму, своєрідною емблемою його Південного берега. Так само незвична й назва палацу — «Ластівчине гніздо». Палац збудований за проектом архітектора Всеволода Шервуда. «Ластівчине гніздо» знайшло свого автора випадково: 1910 року Шервуд поїхав до Криму у весільну подорож і несподівано дістав чудове замовлення — збудувати замок на скелі над морем. А через кілька місяців проектування його почали будувати й завершили за дуже короткий термін.
Будівлю споруджено в неакадемічному стилі з порушенням усіх усталених законів творення форм і композиційно-художніх канонів стилю. У її створенні проявилися не тільки творчі симпатії й пріоритети архітектора, а й легко простежуються характеристики соціального замовлення та вподобання замовника. Дух захоплює сміливе розташування витонченої камерної споруди над високим урвищем Аврориної скелі. Сама думка про можливість зведення цієї будівлі в таких природних умовах здається безглуздою, але очевидне змушує повірити в її реальність.
Невелика споруда (двадцять метрів завдовжки, десять метрів завширшки і дванадцять метрів заввишки) має вигляд чотирьох органічно пов’язаних форм: паралелепіпеда, двох кубів і циліндра, які ступінчасто розвиваються в бік моря. Об’ємно-просторове вирішення відповідає внутрішньому простору й плану: передпокою, вітальні, сходам на башту й опочивальням.
Така готична форма не випадкова. Вона з'явилася в період пошуку новітньої мови й своєрідності архітектури на початку двадцятого століття. Цей період відзначено застосуванням нових будівельних і оздоблювальних матеріалів — залізобетону, металу, скла, кераміки, — розробкою нових конструкцій, оригінальними інженерними вирішеннями, унаслідок чого утворилася нова художня система, названа модерном (з французької — «новітній», «сучасний»). Поява модерну як стилю стала реакцією на епоху еклектики, для якої було притаманне змішування стилів попередніх епох. Проте не тільки стилістичні пошуки початку двадцятого століття були причиною народження такої незвичної за формою споруди.
За сімейними переказами, рід Шервудів бере початок від святого Хоми Шервуда, який жив в Англії в одинадцятому столітті. Це прізвище в перекладі з англійської означає «лісове графство». Цей топонім відомий усьому світові у зв’язку з іменем благородного шотландського заступника скривджених і бідняків Робіна Гуда, який переховувався в Шервудському лісі.
А поява представників цієї родини на російському небосхилі пов’язана ось із чим. За часів царювання Павла Першого російський уряд звернувся до англійського двору з проханням відрядити до Росії обізнану в технічній справі людину, яка б мала звання придворного механіка. Англійський уряд рекомендував одного з найкращих на той час спеціалістів — Уїльяма Шервуда, який після приїзду до Росії взяв ім’я Василь Якович. Імовірно, національне коріння й культурні традиції надихнули на початку двадцятого століття їхнього нащадка Всеволода Шервуда на відродження лицарського духу своїх предків у створеному образі романтичного палацу, що чимось невловимим нагадує творіння його діда. Цю приховану ностальгію за Англією підтверджує й інший замок-мрія, що був побудований на шосе Київ-Канів одразу ж після «Ластівчиного гнізда».