1. Геологічна характеристика шахтного поля

1.1. Загальні відомості про шахту

Шахта «Межирічанська» розташована на території Сокальського району, Львівської області. Найближчі населені пункти: м. Червоноград (відстань 3,7 км), смт. Гірник (1,0 км), с. Межиріччя (0,5 км). Площа шахтного поля становить 11,8 км². Шляхи сполучення - автомобільні дороги, залізнична магістраль на шахту.

Поле шахти «Межирічанська» межує на півночі з діючою шахтою «Червоноградська» та закритою шахтою № 1 «Червоноградська», на сході з діючою шахтою «Великомостівська» та закритою шахтою № 5 «Великомостівська», на півдні з закритою шахтою «Візейська» та на заході з діючими шахтами «Зарічна» та «Відродження».

Географічні координати шахтного поля: 50º 20΄ ÷ 50º 23΄ Північної широти та 24º 08΄ ÷ 24º 12΄ Західної довготи. В геоморфологічному відношенні рельєф поверхні поля шахти рівнинний, з абсолютними відмітками (+190,80) - (+198,06) м.

В геоструктурному плані поле шахти «Межирічанська» розташоване в центральній частині Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну, який захоплює південну частину Львівсько-Брестської впадини, і є крайовим прогином Східноєвропейської платформи.

Львівсько-Брестська впадина крупним широтним розломом - Північним скидом, відноситься до початку прояву герцинського орогенезу, розчленована на дві геоструктури: північну – припідняту, отримавши назву Волинсько-Брестське підняття і опущену Львівсько-Волинську впадину, яка дістала назву Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

В геологічній будові площі, яка розглядається, приймають участь осадові відклади, кам’яновугільної, юрської, верхньокрейдяної і четвертинної систем.

Промислова вугленосність на площі шахти «Межирічанська» приурочена до відкладів намюрського (серпуховського) ярусу.

1.2. Стратиграфія і літологія

Відклади кам’яновугільної системи шахти «Межирічанська» представлені візейським, серпуховським і башкірським ярусами.

Візейський ярус представлений темно-сірим окременілим вапняком. Нижня частина ярусу представлена чергуванням аргілітів, алевролітів та пісковиків. Оскільки вони розповсюджені на незначній частині шахтного поля тому промислового значення на мають.

Серпуховський ярус. Верхні вугленосні і частково середні горизонти серпуховського ярусу пересічені майже всіма розвідувальними свердловинами. Знизу відклади починаються доломітизованим вапняком. Над ним залягає серія потужних шарів пісковика, алевролітів та аргілітів. Вище вказаної товщі починаються продуктивні відклади серпуховського ярусу, які представлені теригенними відкладами в яких прослідковуються пласти та прошарки вугілля, з деякою закономірністю осадонакопичення.

Башкірський ярус. Починається вапняком, який відноситься до числа найбільш стійких маркуючих горизонтів. Відклади цього ярусу на площі шахтного поля розповсюджені з південного-сходу на північний - захід. Вище вапняка залягають аргіліти, потужна товща світло-сірих пісковиків, якими і закінчується розкритий на шахтному полі розріз башкірських відкладів.

Юрські відклади. В межах шахтного поля мають обмежене розповсюдження і представлені товщею конгломератів, аргілітів, алевролітів і пісковиків.

Крейдяні відклади. Залягають на розмитій поверхні кам’яновугільних відкладів, трансгресивно. Вони представлені одноманітною товщею мергелів та вапняків і відносяться до верхнього відділу.

Четвертинні відклади. Залягають суцільним чохлом і перекривають верхні крейдяні відклади. По літологічному складу вони представлені суглинками, супіском та пісками.

Характеристика фізико-механічних властивостей вміщуючих порід за їх літологічними різновидами

G стиску Мпа	Потужність від-до(м)	Літологічна колонка	Назва породи	Коефіцієт міцності	Об'ємна вага	SiO2 %
	0,30-0,45		Вугільний пласт n7 «Спутник»	F=1,5	1,32	6,3
56	0,98-8,35		Пісковик сірий, полосчатий, дрібнозернистий, слюдисистий, тріщинуватий.	F=7	2,7	9,64-48,2
37,2	0,95-2,13		Алевроліт сірий, слабослюдистий, щільний, глинистий з відбитками флори.	F=5	2,4	37,2
12,8	3,50-6,75		Аргілліт темно-сірий, слюдистий, щільний, монолітний, шаруватий.	F=4	2,36	18,3
	1,40-1,58 0,15-0,20		Вугільний пласт n7н «Сокальський»	F=1,5	1,32	6,3
20,2	1,70-3,65		Алевроліт сірий, слабослюдистий вверху шару "кучерявчик".	F=5	2,4	37,2
12,8	10,0-10,70		Аргілліт темно-сірий, щільний, монолітний.	F=4	2,36	18,3
37,2	5,60-15,45		Алевроліт сірий, шаруватий, міцний.	F=6	2,36	18,3