- •1. Предмет і завдання вікової психології. Умови, що сприяли її виникненню.
- •2. Формування системи відносин першокласники до школи, вчителя, учбових обов’язків.
- •3. Поняття про розвиток. Передумови, умови, фактори та рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •4. Особливості розвитку пізнавальних процесів та уваги молодшого школяра.
- •5. Теорії психічного розвитку. Когнітивні теорії. Стадії когнітивного розвитку за Жаком Піаже.
- •Когнітивні теорії в психології розвитку Теорія ж. Піаже
- •6. Формування «довільності», «внутрішнього плану дій, «рефлексії» - як процес розвитку свідомості молодшого школяра.
- •7. Когнітивний розвиток у у соціальному контексті...
- •8. Міжособистісні відносини в молодшому шкільному віці.
- •Глава 2. Подходы к пониманию развития человека 95
- •13. Поняття вікових «криз» та особливості їх в різні періоди життя людини.
- •14. Анатомо – фізіологічні особливості організму підлітка.
- •15. Нерівномірність психічного розвитку.
- •16. Різні теоретичні погляди на проблему підліткового віку.
- •17. Основні періоди розвитку людини.
- •18. Соціальна ситуація розвитку в підлітковому віці. Розвиток самосвідомості.
- •Самопізнання підлітка
- •19. Рефлекси новонародженого.Научіння та адаптування. Обстеження розвитку та оцінка поведінки новонародженого за шкалою Бразелтона.
- •Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого
- •Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини
- •20. Особливості формування «я-образу», «я-концепції» в підлітковому віці.
- •21. Психологічний механізм формування перших понять у немовля про навколишній світ.
- •22. Формування вольових, ділових якостей підлітка. Види діяльності підлітка. Творча діяльність.
- •23. Психосоціальний розвиток немовля. Методика «кам*яне обличчя», її суть.
- •Експеримент "кам'яне обличчя"
- •24. Проблеми девіантної поведінки підлітка та юнака.
- •25. Що являє собою інтелект немовля.
- •26. Учбова діяльність підлітка.
- •28. Юність та юнацтво в історичній перспективі.
- •29. Основні особливості психологічних досягнень у ранньому дитинстві.
- •Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
- •Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
- •1. Фізичний і психічний розвиток дітей раннього віку
- •2. Особливості розвитку в ранньому дитинстві
- •2.1 Характеристика розвитку дітей у ранньому віці
- •2.2 Новоутворення в ранньому дитинстві
- •30. Юність і юнацтво в історичній перспективі.
- •28. Юність та юнацтво в історичній перспективі.
- •31. Взаємовідношення дитини і дорослого та його вплив на розвиток дитини. Методи визначення сформованості у дитини «довіри до світу».
- •Базовое доверие к миру
- •32. Інтелектуальний розвиток в ранній юності. Формування теоретичного мислення.
- •33. Умови, що впливають на психічний розвиток дитини раннього віку.
- •34. Юнацький вік сенситивний до розвитку загальних і спеціальних здібностей.
- •35. Причини сильних переживань та конфліктів з якими стикається дитина. Способи,методи допомоги дітям по зниженню емоційної напруги.
- •Причины возникновения детских страхов
- •Факторы возникновения детских страхов
- •Как помочь ребенку справиться со страхами
- •2. Специфика профилактики кризисных переживаний у детей
- •2.1 Виды и формы оказания психологической помощи детям в кризисной ситуации
- •2.2 Сказкотерапия как эффективный метод психологической помощи детям
- •36. Вдосконалення способів самоконтролю та самоуправління в ранній юності. Самостійність та вибірковість в навчанні.
- •37. Фактори, які можуть викликати агресивну, просоціальну поведінку дитини.
- •38. Становлення світогляду, розвиток моралі юнаків та дівчат.
- •39. Як допомогти дитині засвоїти правила соціальної поведінки.
- •40. Віковий час в контексті соціальних норм. Три визначення віку а понятті зрілість людини.
- •41. Формування почуття особистісної і культурної ідентичності у дітей перших шести років життя. Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з ровесниками
- •Особливості розвитку емоційної сфери особистості
- •42. Когнітивний розвиток особистості в період ранньої дорослості. Особливості студентського віку.
- •Розвиток інтелекту та мислення в ранньому дорослому віці
- •Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці
- •Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці
- •Розвиток уваги у ранньому дорослому віці
- •49. Формування самосвідомості. «я-образ» Самооцінка в досвіді спілкування дитини.
- •50. Успішна трудова діяльність в період середньої дорослості як фактор розвитку творчого потенціалу та само актуалізації особистості.
- •Афективная сфера.
- •Мотивационная сфера.
- •Поведенческие особенности.
- •51. Проблеми соціалізації та збереження психічного здоров*я дошкільнят.
- •52. Мотиваційні досягнення та мотиваційна криза. Роль метапотреб при виході із кризив період середньої дорослості.
- •53. Розвиток емоцій та почуттів у дитини дошкільного віку.
- •54. Мудрість – як соціально – психологічний феномен особистості, що має достатній досвід життя.
- •55. Поняття психологічної готовності дитини до навчання у школі. Методи психодіагностики шкільної зрілості.
- •1.2 Критерії готовності дітей до школи та деякі аспекти їх розвитку
- •1.3 Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку
- •1.4 Проблеми неготовності дітей до шкільного навчання і шляхи їх подолання
- •56. Психофізіологічні особливості людини в період пізньої дорослості.
- •57. Учбова діяльність – провідна діяльність молодшого школяра. Структурні компоненти учбової діяльності, присвоєння іх учнем.
- •58. Зміни в емоційній та особистісній сфері в період старіння.
- •59. Формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •60. Теорія відносності старіння. Адаптивне і не адаптивне старіння.
- •Старість як біологічна проблема
- •Старість як соціальна проблема
- •Старість як когнітивна проблема
- •Комплексні теорії старіння
1.2 Критерії готовності дітей до школи та деякі аспекти їх розвитку
Пропонувалось і пропонується немало способів визначення готовності дитини до навчання («шкільної зрілості»). Одні вчені та спеціалісти визнавали достатнім критерієм досягнення певного ступеня морфологічного розвитку (зміна молочних зубів), інші пов'язували, готовність із розумовим розвитком, треті вважали необхідними умовами певний рівень психічного, і, передусім, особистісного розвитку. Як показало багаторічне вивчення цієї проблеми, готовність дитини до систематичного навчання у школі -- це той рівень морфологічного, функціонального і психічного розвитку дитини, за якого вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не приведуть до відхилень у здоров'ї дитини.
Показники готовності дітей до шкільного навчання є комплексом властивостей і характеристик, які описують найбільш значущі досягнення в розвитку дитини. Вони повинні убути орієнтирами в роботі вихователя та вчителя. Вони дають змогу, по-перше, конкретніше визначити спрямованість навчання; по-друге, одержати дані для реалізації індивідуального підходу в навчанні й вихованні дітей; і, по-третє, обґрунтовано робити висновок про успішність навчального процесу.
1.3 Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку
Діагностичні дослідження дитини необхідно проводити за короткими експрес-методиками, зручними для швидкого вивчення тієї чи іншої сфери особистості дитини.
Перед початком діагностичного дослідження, з метою встановлення первинного контакту з дитиною, рекомендується проводити так звані діагностичні інтерв'ю на будь-яку тему. Психолог повинен добре володіти методикою їх проведення. У книзі І.Шванцара «Діагностика психічного розвитку» описані загальні рекомендації щодо проведення діагностичного інтерв'ю з дітьми. Звичайно, таке інтерв'ю має таку структуру:
1. Вступ: привернути дитину до «настрою» співпраці.
2. Вільні, некеровані висловлювання дитини.
3. Загальні запитання, наприклад: «Ти можеш мені розповісти що-небудь про себе», «Мене цікавить, адже ми вже трішки познайомилися, як ти граєшся з дітьми» тощо.
4. Докладне обстеження.
5. Намагання ослабити напруження і зробити висновки з вираженням вдячності дитині.
6. Звертання до дитини тільки на ім'я.
Запитання, які безпосередньо ставитимуться дитині, бувають трьох видів:
* прямі, що стосуються досліджуваного предмета, наприклад: «Ти любиш сливи?»;
* непрямі, наприклад: «Як ти вдієш, якщо на столі стоятиме ваза із сливами?»;
* прожективні запитання, які поєднують та інденфікують дитину з групою або з якою-небудь людиною, наприклад: «Діти люблять сливи?»
Діагностичне інтерв'ю не повинно бути довгим і нудним. Необхідно застосовувати різні модифікації з огляду на вік дитини та завдання діагностики.
Добре використовувати з цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери: оскільки діти не вміють описувати свої почуття, їм легше їх виразити в малюнках.
Психолог повинен виробити відповідну систему записів для більшої об'єктивності результатів. Використання магнітофону при цьому не бажане, тому що потребує використання значного часу для переписування і дуже часто порушує характер інтерв'ю. Після проведення першого знайомства з дитиною можна розпочинати і саме психодіагностичне дослідження.