- •1. Предмет і завдання вікової психології. Умови, що сприяли її виникненню.
- •2. Формування системи відносин першокласники до школи, вчителя, учбових обов’язків.
- •3. Поняття про розвиток. Передумови, умови, фактори та рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •4. Особливості розвитку пізнавальних процесів та уваги молодшого школяра.
- •5. Теорії психічного розвитку. Когнітивні теорії. Стадії когнітивного розвитку за Жаком Піаже.
- •Когнітивні теорії в психології розвитку Теорія ж. Піаже
- •6. Формування «довільності», «внутрішнього плану дій, «рефлексії» - як процес розвитку свідомості молодшого школяра.
- •7. Когнітивний розвиток у у соціальному контексті...
- •8. Міжособистісні відносини в молодшому шкільному віці.
- •Глава 2. Подходы к пониманию развития человека 95
- •13. Поняття вікових «криз» та особливості їх в різні періоди життя людини.
- •14. Анатомо – фізіологічні особливості організму підлітка.
- •15. Нерівномірність психічного розвитку.
- •16. Різні теоретичні погляди на проблему підліткового віку.
- •17. Основні періоди розвитку людини.
- •18. Соціальна ситуація розвитку в підлітковому віці. Розвиток самосвідомості.
- •Самопізнання підлітка
- •19. Рефлекси новонародженого.Научіння та адаптування. Обстеження розвитку та оцінка поведінки новонародженого за шкалою Бразелтона.
- •Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого
- •Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини
- •20. Особливості формування «я-образу», «я-концепції» в підлітковому віці.
- •21. Психологічний механізм формування перших понять у немовля про навколишній світ.
- •22. Формування вольових, ділових якостей підлітка. Види діяльності підлітка. Творча діяльність.
- •23. Психосоціальний розвиток немовля. Методика «кам*яне обличчя», її суть.
- •Експеримент "кам'яне обличчя"
- •24. Проблеми девіантної поведінки підлітка та юнака.
- •25. Що являє собою інтелект немовля.
- •26. Учбова діяльність підлітка.
- •28. Юність та юнацтво в історичній перспективі.
- •29. Основні особливості психологічних досягнень у ранньому дитинстві.
- •Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
- •Провідна діяльність у ранньому дитинстві.
- •1. Фізичний і психічний розвиток дітей раннього віку
- •2. Особливості розвитку в ранньому дитинстві
- •2.1 Характеристика розвитку дітей у ранньому віці
- •2.2 Новоутворення в ранньому дитинстві
- •30. Юність і юнацтво в історичній перспективі.
- •28. Юність та юнацтво в історичній перспективі.
- •31. Взаємовідношення дитини і дорослого та його вплив на розвиток дитини. Методи визначення сформованості у дитини «довіри до світу».
- •Базовое доверие к миру
- •32. Інтелектуальний розвиток в ранній юності. Формування теоретичного мислення.
- •33. Умови, що впливають на психічний розвиток дитини раннього віку.
- •34. Юнацький вік сенситивний до розвитку загальних і спеціальних здібностей.
- •35. Причини сильних переживань та конфліктів з якими стикається дитина. Способи,методи допомоги дітям по зниженню емоційної напруги.
- •Причины возникновения детских страхов
- •Факторы возникновения детских страхов
- •Как помочь ребенку справиться со страхами
- •2. Специфика профилактики кризисных переживаний у детей
- •2.1 Виды и формы оказания психологической помощи детям в кризисной ситуации
- •2.2 Сказкотерапия как эффективный метод психологической помощи детям
- •36. Вдосконалення способів самоконтролю та самоуправління в ранній юності. Самостійність та вибірковість в навчанні.
- •37. Фактори, які можуть викликати агресивну, просоціальну поведінку дитини.
- •38. Становлення світогляду, розвиток моралі юнаків та дівчат.
- •39. Як допомогти дитині засвоїти правила соціальної поведінки.
- •40. Віковий час в контексті соціальних норм. Три визначення віку а понятті зрілість людини.
- •41. Формування почуття особистісної і культурної ідентичності у дітей перших шести років життя. Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з ровесниками
- •Особливості розвитку емоційної сфери особистості
- •42. Когнітивний розвиток особистості в період ранньої дорослості. Особливості студентського віку.
- •Розвиток інтелекту та мислення в ранньому дорослому віці
- •Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці
- •Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці
- •Розвиток уваги у ранньому дорослому віці
- •49. Формування самосвідомості. «я-образ» Самооцінка в досвіді спілкування дитини.
- •50. Успішна трудова діяльність в період середньої дорослості як фактор розвитку творчого потенціалу та само актуалізації особистості.
- •Афективная сфера.
- •Мотивационная сфера.
- •Поведенческие особенности.
- •51. Проблеми соціалізації та збереження психічного здоров*я дошкільнят.
- •52. Мотиваційні досягнення та мотиваційна криза. Роль метапотреб при виході із кризив період середньої дорослості.
- •53. Розвиток емоцій та почуттів у дитини дошкільного віку.
- •54. Мудрість – як соціально – психологічний феномен особистості, що має достатній досвід життя.
- •55. Поняття психологічної готовності дитини до навчання у школі. Методи психодіагностики шкільної зрілості.
- •1.2 Критерії готовності дітей до школи та деякі аспекти їх розвитку
- •1.3 Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку
- •1.4 Проблеми неготовності дітей до шкільного навчання і шляхи їх подолання
- •56. Психофізіологічні особливості людини в період пізньої дорослості.
- •57. Учбова діяльність – провідна діяльність молодшого школяра. Структурні компоненти учбової діяльності, присвоєння іх учнем.
- •58. Зміни в емоційній та особистісній сфері в період старіння.
- •59. Формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •60. Теорія відносності старіння. Адаптивне і не адаптивне старіння.
- •Старість як біологічна проблема
- •Старість як соціальна проблема
- •Старість як когнітивна проблема
- •Комплексні теорії старіння
Факторы возникновения детских страхов
Первый фактор связан с поведением самих родителей. Родители несознательно, а может и осознанно формируют чувство страха у своего ребенка своим поведением и отношением к окружающей действительности. Если они все время пытаются оградить свое чадо от влияния мира, постоянно находятся в стрессе при малейшем несоответствии их желаний и происходящих в их жизни явлений. Постоянно ожидают отрицательных действий окружающих их людей. Такими действиями родители формируют у ребенка чувство постоянной опасности, которая исходит от окружающего его мира. Ребенок подражателен и, соответственно, если в семье у ее членов присутствует постоянная тревога, он перенимает ее.
Второй фактор связан с семейными традициями и устоями семьи. Конфликты, возникающие в семье, пугают ребенка. Рождаясь, он вносит в этот мир гармонию и ожидает от самых близких людей гармоничных от ношений. Достаточно вспомнить, как ведет себя ребенок, если родители в ссоре. Он старается их помирить. Он даже садится между ними, стараясь объединить двух самых близких для него людей. Безусловно, если конфликты носят взрывной характер, ребенок может испугаться настолько, что подобная ситуация может привести к возникновению неврозов. Страхи возникают и тогда, когда родители предъявляют к своему ребенку чрезмерно высокие требования. Дети постоянно должны оправдывать высокие родительские ожидания. Особенно тяжело, когда родители импульсивно, непоследовательно и непредсказуемо ведут себя со своим ребенком.
Если же стиль семейного воспитания авторитарный, то ребенок постоянно держится в системе мелких и крупных страхов. В его жизни все смещается в одну точку — правильно или неправильно он действует с точки зрения маминого (или папиного) желания. Такой ребенок, как правило, нервный, запуганный. Это происходит даже в том случае, если к нему не применяется физическое насилие. Постоянное состояние тревожности приводит к возникновению все новых и новых страхов. Если же к ребенку применяются насильственные методы, то они постоянно провоцируют возникновение целого букета страхов. Даже, если родители просто кричат на ребенка. Кричат — значит сердятся. А так как понимание результатов деятельности у ребенка и родителей разное, ребенок начинает думать, что родители перестали его любить. Он не понимает, за что они на него кричат, ведь он не сделал ничего дурного (с точки зрения ребенка). Если же родительская агрессия постоянна, если ребенка все время наказывают, дергают, угрожают, у ребенка может появиться вражда по отношению к родителям, которая одновременно вызывает у ребенка чувство вины перед ними. Вот это самое чувство вины и переходит в страхи.
Третий фактор. Кроме причин семейного характера, на возникновение страхов у детей оказывается влияние и нарушенное, негармоничное общение со сверстниками. Ведь не секрет, что дети, общаясь, часто обижают друга, выдвигают чрезмерные требования друг к другу. Все это создает атмосферу нервозности в ребячьей среде и является условием возникновения страхов у отдельных детей.