19. Типи сімей в Україні: класифікаційні ознаки та види.

За загальним складом Нуклеарна сім’я Складна сім’я (сім’я з кількох поколінь) Неповна сім’я Материнська сім’я

За кількістю дітей        Бездітна сім'я Малодітна сім’я Багатодітна сім’я

За наявністю нерідних дітей           Опікунська сім’я Прийомна сім’я

За сімейним стажем Молода сім’я Сім’я середнього шлюбного віку Зріла сім'я

За типом главенства у сім'ї  Демократична сім’я Авторитарна (домінаторна) сім’я

За національним (етнічним) складом  Однонаціональна сім’я Міжнаціональна сім’я Сім’я з громадян різних держав Сім’я з осіб різного віросповідання

За місцем проживання         Міська сім’я Сільська сім’я Віддалена сім’я

За рівнем матеріального достатку   Малозабезпечена сім’я Заможна сім’я Елітарна сім’я

За професійною діяльністю подружжя       Робітнича сім’я Фермерська сім’я

За соціальним складом  Соціально гомогенні (однорідні) Соціально гетерогенні

За особливими умовами сімейного життя  Студентська Дистантна Позашлюбна

За якістю сімеиних взаємин Благополучні сім'ї Неблагополучні сім'ї (сім'ї зі стій-кими конфліктами у взаємосто-сунках між подружжям, батьками і дітьми; сім'ї з алко- чи наркозалеж-ними членами; сім'ї з низьким морально-культурним рівнем бать-ків; сім'ї з насильством щодо членів родини; сім'ї, де є засуджені чи ув’язнені; сім'ї, де є серйозні помил-ки і прорахунки у вихованні дітей)

За виконанням основних функцій  Сім’я групи ризику (в основному виконує всі функції, але окремі з них недостатньо) Проблемна сім’я (не спроможна самостійно виконувати свої функції, самостійно вирішувати проблеми, потребує допомоги фахівців) Кризова сім’я (не виконує своїх базових функції, має низку проблем і не може розв’язати їх самостійно без професійної допомоги спеціалістів)

20. Девіантна поведінка дітей та молоді

Девіантна поведінка має різноманітні динамічні характеристики, може бути стійкою чи нестійкою, мати різну спрямованість та соціальну значимість. Девіантні форми поведінки поділяються на тимчасові і постійні, стійкі та нестійкі. Для тимчасових девіацій характерна обмежена тривалість поведінки, що суперечить певним нормам. До постійних девіацій відносять такі форми асоціальної поведінки, які мають тенденцію до повторення. Стійкими називають девіації, для яких притаманний лише один вид асоціальної поведінки (наркоманія, дромоманія тощо). При нестійких девіаціях відмічається схильність до проявів різних видів девіантної поведінки (алкоголізм з агресією до ближніх тощо).Стихійні девіації характеризуються спонтанністю та хаотичністю. Девіантні форми поведінки щодо своєї спрямованості на себе та інших бувають експансивні, неекспансивні, егоїстичні та альтруїстичні. Експансивні девіації, на відміну від неекспансивних, характе­ризуються вторгненням у сфери життя і діяльності оточуючих, здійснення щодо них різних форм фізичного, психічного та сексу­ального насильства. При неекспансивних девіаціях індивід своєю поведінкою не зачіпає інтересів інших. Егоїстичні девіації відзначаються спрямованістю на отримання задо­волення чи особистого зиску. Альтруїстичні девіації спрямовані на задоволення інтересів інших людей, нерідко поєднуються з схильністю до самопожертви та самознищення. Альтруїстичні цілі може пере­слідувати самогубець, якщо він прощається з життям заради порятунку інших.Розрізняють також первинну та вторинну девіації. Первинна девіація це власне ненормативна поведінка, яка має різні причини ("бунт" підлітка проти авторитарності дорослих; бажання до само­вираження, яке за певних причин не може здійснитися в межах "нормативної" поведінки). Вторинні девіації виникають у результаті свідомого чи неусвідомлюваного девіантом прагнення діяти відповідно до того ярлика, яким оточуючі відмітили його поведінку, що мала місце раніше.