14. Роль соц.Профілакт у виріш соц.Проблем

Пр. має на меті зусилля, спрям на превенцію соц. проблем чи життєвих криз клієнтів, окремих груп або попередж-ня ускладнення вже наявних проблем. Це комплекс економ-х, політ-х, прав-х, мед-х, псих-го-пед-х заходів, спрямов. на попередж-ня, обмеж-ня, локалізацію негатив-х явищ у соц-му сер-щі. Пр. ґрунт. на своєчасному виявленні та виправленні негат-х інформац-х, пед-их, психол-х, організ-х факторів, що зумовлюють відхилення в психол-му та соц-му розвитку дітей і молоді, в їхній поведінці, стані здоров'я, а також в організації життєдіяльності та дозвілля.Рівні:особистісний, сімейний, соц-й.Соц-й рівень проф сприяє актуалізації проблем, пов’язаних з окремими негатив. явищами в сусп-ві, а також зміні сусп-х норм стосовно осіб, які за певних причин стали жертвами асоціальних моделей поведінки (наркозалежні, люди нетрадиційної сексуальної орієнтації, ВІЛ-інфіковані тощо). Зараз найбільшого пошир набули такі профілакт-ні програми: прогр досягнення соц-но-психол-ої компетентності, прогр н-я життєвим навичкам, прогр зменшення факторів ризику ma посилення факторів захисту.Всі ці програми, незважаючи на відмінності в їх змісті та методиках, містять три типові завдання: розв-ок соц-ої та особистісної компетентності молодої л;вироблення в неї навичок самозахисту; попередж-ня вин-ня проблем.У програмах соц-но-психологічної компетентності домінує акцент на формуванні у підлітків навичок ефективного спілкув-ня, розв-ку особистісних якостей, критичного мислення, формування адекватної самооцінки, вміння адаптуватися до різних умов соціаль-ного середовища. Метою програм н-я життєвим навичкам є формув-ня у підлітків навичок здорового способу ж-я, відповідального прийняття рішень. Тому до змісту цих програм входить навчання підлітків навичок ефективної взаємодії, регуляції емоцій, вирішення конфліктів, зміцнення зв’язків з членами сім’ї та іншими близькими дорослими, вибору друзів і побудови позитивних взаємовідносин з однолітками, прийняття рішень, уміння сказати “ні”, протидіяти примусу інших.

15. Зміст процесу соціальної реабілітації.

СОЦ.РЕАБІЛІТАЦІЯ-процес,що має на меті допомогти особи-сті досягти оптим-о фіз,інтелект,псих і соц. рівня діяльності та підтримув.його. СОЦ.РЕАБІЛІТ–комплекс заходів,спрям на відновлен порушених чи втрачених індив сус-х зв’язків та відносин вналідок стану здоровя зі стихійними розладами ф-й організму(інвалідність)зміни соц. стану (люди похилого віку,безробітні).

Метою с. р. є -повернення особ до сусп.-но корисної діяльн-і,формув позит ставлен до ж-я праці н-я.Обєкт–сімї,що опинилися в складних жит-х обставинах,діти-інваліди,їх батьки. Осн ПРИНЦИПИ: здійснен реабіліт заходів на поч. вин проблеми,неперервність та постійність їх проведення,комплексний характер реабіліт. програм. Види:1) психологічна(спрям на подолання у свідомості дит уявлення про безвихідь її становища,відновлен захисних сил організму.2)пед.-чна( навч,вих. та всебічний розв в першу чергу діт з фіз. та розум обмеженнями,ств умов для їх потенційних можливостей.3) професійна (с-ма заходів спрямована на відновлен л-ю втрачених проф. якостей необхідних для повернення до труд. діяльн.