
- •2. Базові теорії сп
- •3.Зміст поняття «соціалізація». Провідні напрями соц-ї особистості.
- •4.Зв*язок соціальної педагогіки з іншими науками.
- •7. Сутність соц.-го середовища як необхідної умови соц.-ї особ-сті.
- •8. Причини девіантної поведінки, їх профілактика.
- •9. Форми та види соціальної адаптації.
- •11. Зміст процесу соціального виховання
- •13. Соціальні інститути, їх основні функції.
- •14. Роль соц.Профілакт у виріш соц.Проблем
- •15. Зміст процесу соціальної реабілітації.
- •16. Зміст соціальних послуг державних та неурядових організацій.
- •17. Поняття «неблагополучна сім’я», зміст та форми роботи з неблагополучними сім’ями.
- •18. Соціальний статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •19. Типи сімей в Україні: класифікаційні ознаки та види.
- •20. Девіантна поведінка дітей та молоді
- •21. Процес батьківства на сучасному етапі розвитку суспільства
- •22. Стадії формування залежності від наркотичних та психотропних речовин.
- •23. Сутність поняття сім*я
- •24. Причини виникнення соціального сирітства в Україні.
- •25. Зміст процесу соціалізації особистості у макросередовищі: країна, етнос, середовище, держава.
7. Сутність соц.-го середовища як необхідної умови соц.-ї особ-сті.
СОЦ-Е.СЕРЕД-Е.-1)складне багаторівневе утворення, конкретний прояв сусп-х стосунків,що мають місце в сусп-ві,у якому живе та розв особ-сть.2) сукупність соц. умов життєдіял л(сфери сус-го ж-я,соц. групи),які впливають на її свідомість та повед-ку.Наявність соц. сер-а необх. умова соц. особ.Воно охоплює л. від її нар. до смерті.У структурі соц. сер-а виділ. макрорівень(с-ма соц. відносин у сус-ві) та мікрорівень(конкретні умови ж-я особ-і(сімя,сусідство). Сюди належ.такі фактори:екон-і, правові, к-рні, психол-і, пол-ін. Вони вплив на особ-ь через норми,цінності,ЗМІ.
8. Причини девіантної поведінки, їх профілактика.
Соц-но-екон-і(зниження життєвого рівня населення,майнове розшарування сусп-ва,обмеження можливостей соц-но схвалених форм заробітку, безробіття,послаблення сусп.-ої ф-ції соц-го контролю,доступність алкоголю та тютюну для неповнолітніх,широка реклама психоактивних речовин,зниження рівня соці-ої безпеки).Соц-но-пед-і(послаблення вих.-ої ф-ції сім'ї,в-я в неповній сім'ї,завищені вимоги батьків до дитини,авторитаризм батьків, жорстоке поводження з дитиною,ворожість та конфлікти між батьками,критицизм підлітка стосовно до школи, сім'ї, відчуженість від них,
низький статус підлітків у класному колективі,слабка с-ма позашкільної зайнятості дітей та молоді.Соц-о-к-рні(нестабільна пол-а ситуація в країні,зниження мор-но-ет-го рівня населення,пошир-ня кримінальної субкультури,
негативний вплив ЗМІ.Псих-ні(прагнення бути незалежним від дорослих,бажання бути визнаним у групі однолітків,потяг до самоствердження, несформована с-ма мор-х цінностей,низький рівень емоційно-вольового контролю,бажання виглядати дорослим, підвищена тривожність, низька самооцінка підвищений, в порівнянні з однолітками,рівень конформізму акцентуації характеру,психопатії психопатологічні синдроми (депресія, паранойя),негативні риси характеру (заздрість, жадібність).Біолог-і(наслідки спадковості, вплив різноманітних факторів природного сер-ща (рівень радіації, хімічний склад повітря).
9. Форми та види соціальної адаптації.
Соц. адап.(СА)-процес пристос-ня індивіда до умов соц-го сер-ща, формув-ня адекватної с-ми стосунків із соц.-ми об’єктами, інтеграція особ-сті в соц.-і групи, діял-сть щодо освоєння стабільних соц.-х умов, прийняття норм і цінностей нового соц-го серед-ща. СА може здійснюватися у формі:-акомодації (повного підпорядкув-ня вимогам сер-ща без їхнього критичного аналізу);-конформізму (вимушеного підпорядкув-ня);асиміляції (свідомого й добровільного прийняття норм та цінностей сер-ща на основі особистісної солідарності з ними). Види: активну та пасивну адаптацію. У процесі активної адаптації індивід прагне енергійно взаємодіяти з середовищем, впливати на його розвиток та зміни, долати труднощі й перешкоди, вдосконалювати суспільні процеси. При пасивній адаптації індивід не прагне до змін оточуючої дійсності, пасивно реагує на існуючі норми, оцінки, способи діяльності, слабо мобілізує біологічні та психологічні ресурси для пристосування в соціальному середовищі. Через це при зустрічі індивіда з певними об’єктивними труднощами, хворобами, екстремальними ситуаціями як результат низької адаптації може формуватися соціальна дезадап-тація, що виявляється в різних формах девіантної поведінки.