Екранізації творів[ред. • ред. Код]

Ідея розповіді «Перетворення» використовувалася в кіно багато разів:

• «Людина, що неймовірно зменшилася» (1950-ті)

• «Муха» (Курта Ньюмана, 1956)

• «Муха» (римейк Девіда Кронненберґа, 1986)

• «Кислотний будинок»

• «Перевтілення», 2002)

В Україні за його творами знято фільми: «Людина К.» (1992) та «Співачка Жозефіна й мишачий народ» (1994, удостоєний призів на кінофестивалі «Кіношок-94» в Анапі, «Молодість-94» в Києві, Каїрському міжнародному кінофестивалі, кінофестивалі «Література і кіно» в Гатчині тощо).

Критика[ред. • ред. Код]

Безліч критиків намагалися пояснити сенс робіт Кафки виходячи з положень тих або інших літературних шкіл — модернізму, «магічного реалізму» та ін. Деякі намагалися відшукати вплив марксизму на його сатиру над бюрократизмом в таких творах як «У виправній колонії», «Процес» та «Замок». В той же час, інші розглядають його творчість через призму юдаїзму (оскільки він був євреєм і виявляв деяку цікавість до єврейської культури) — декілька зауважень із цього приводу зробив Борхес; через фройдиський психоаналіз (через напружене сімейне життя письменника); або через алегорії метафізичного пошуку Бога (прибічником цієї теорії був Томас Манн).

12) Трагедія відчуження особистості в новелі «Перевтілення» Ф. Кафки

Глобальні проблеми ХХ століття (втрата ідеалів, самотність людини,

деградація особистості та суспільства) залишили відбиток на світовідчутті

австрійського новеліста Ф.Кафки, який постійно шукав духовну сутність світу і

відчував відчуження від оточуючої дійсності. Письменник страждав від

невлаштованої реалії, матеріальної залежності, ницого оточення, від

неможливості отримати відповіді на важливі питання сенсу людського

існування. Митець у своїх творах піднімає проблему, що не втратила ваги і в

сучасну добу глобалізації: відчуженість людини, втрата суспільством

моральних цінностей, поступове перетворення людини з високодуховної істоти

на тварину. Такі моральні метаморфози австрійський письменник втілює у

певні символи, розуміння яких дає змогу на глибшому рівні усвідомити

недоліки загальнолюдських відносин, адже символ покликаний яскраво,

промовисто передати певне явище за допомогою конкретного образу.

Актуальність досліджуваної проблеми полягає в тому, щоб на прикладі

Грегора Замзи довести, що функція людини в багатогранному світі часто

зводиться лише до виконання робочих обов’язків.

Над аналізом новели Ф.Кафки «Перевтілення» працювали Ж.Славута та

О.Ніколенко, які здійснили характеристику рівня символіки цього твору та

тлумачення символів, що позначають морально-етичні метаморфози,

досліджували символіку також В.Набоков та Д.Затонський, О.Б.Воропаєва

аналізувала трагедію Грегора Замзи, А.І. Гурдуз в своїй статті аналізу новели

порушувала проблеми про людське і людяне, над розкриттям трагедії

відчуження особистості працювала В.А.Затейщикова, Є.А.Касторова описувала

трагічне безсилля людини перед абсурдністю оточуючої дійсності.

Мета даного дослідження полягає у розгляді проблеми відчуження у сім’ї,

самотність людини серед людей.