Білет 23

1.Кривошипно-шатунний механізм У сучасних приладах і машинах широке поширення отримали важільні механізми і в першу чергу кривошипно-шатунний механізм, що складається із стойки 1, кривошипа 2, шатуна 3 і повзуна 4, що рухається в тих, що направляють 5.

Кривошипно-шатунний механізм служить для перетворення обертального руху кривошипа в зворотно-поступальний прямолінійний рух повзуна, Навпаки, коли провідною ланкою є повзун, зворотно-поступальний прямолінійний рух повзуна перетворюється в обертальний рух кривошипа і пов'язаного з ним валу. Кривошипно-шатунні механізми широко застосовують в поршневих двигунах, компресорах, пресах, насосах і т. д. Якщо пряма хх, по якій рухається центр шарніра, проходить через вісь обертання кривошипа О, то механізм носить назву центрального. Якщо ця пряма не проходить через точку О, то отриманий кривошипно-шатунний механізм називається дезаксиальным або нецентральним. В деяких випадках необхідно знайти знайти аналітичні залежності переміщення, швидкості і прискорення повзуна кривошипно-шатунового механізму від кута повороту кривошипа. Переміщення повзуна залежно від кута повороту кривошипа

Швидкість повзуна v = ds/dt помножимо і розділимо на dα, тоді Прискорення повзуна а = dv/dt помножимо і розділимо на dα, тоді

2. Зубчаті передачі. Загальні відомості. Типи зубчастих передач.

2.1 Зубчастою (зубчатою) передачею називають три-ланковий механізм, у якому два рухомі зубчасті (зубчаті) колеса (або рухоме колесо і рейка) утворюють із нерухомою ланкою обертову (або обертову і поступальну) пару, а між собою — вищу пару. У таких механізмах передача руху здійснюється механічним зачепленням — зубів вхідного колеса за зуби вихідного колеса замість сил тертя, як це має місце у фрикційних передачах. Обидва колеса (рис. 9.1) мають виступи (зуби) і западини такої форми, що зуби одного колеса входять у западини другого, утворюючи при цьому вищу кінематичну пару. Кожний зуб колеса можна розглядати як окремі кулачки.

Зубчасте колесо передачі з меншим числом зубів (при їх рівності — вхідне зубчасте колесо) називають шестірнею, друге зубчасте колесо передачі — колесом.

У найпростішому випадку зубчасту передачу можна уявити собі як два циліндричні котки (поверхні) з радіусами r_w і r_w2 , що котяться один по

одному без ковзання, маючи точку дотику Я. Поверхні, що перекочуються відносно одна одної без ковзання, називаються початковими, відповідно й кола радіусами r_w і r_w2 називають так само.

Т очку П дотику цих кіл називають полюсом зубчастого зачеплення, а лінію, що проходить через точку П паралельно осям обертання коліс і яка є миттєвою віссю відносних швидкостей зубчастих коліс, називають полюсною лінією. Початкові поверхні зубчастих коліс є ак-соїдами у відносному русі (аксоїдами називають поверхні, які описує миттєва вісь відносного руху коліс передачі у системі координат кожного з коліс).

Відстань між осями обертання двох зубчастих коліс, що перебувають у зачепленні, називають міжосьовою відстанню. Як видно з рис. 9.1,

Значення кроку р залежить від діаметра (радіуса) кола, на якому його виміряють, а тому, щоб розрізняти значення кроку на різних колах, вказують нижні індекси, як це, наприклад, виконано для початкового кроку p_w.

Зубчасті передачі складають найбільш розповсюджену й важливу групу механічних передач. їх використовують у багатьох галузях і за різних умов роботи: від годинників і приладів до найскладніших машин, для передачі колових сил від мілі-ньютонів до кількох меганьютонів, для моментів до 10⁷ Η м і потужностей від безмежно малих до десятків тисяч кіловат, з коловими швидкостями від 2 м/хв до 140 м/с, з діаметрами від частки міліметра до 10 м і більше. Особливо доцільне використання зубчастих передач, коли необхідно забезпечити стале передаточне відношення або передати великі потужності. Отже, зубчасті передачі порівняно з іншими механічними передачами мають важливі переваги:

а) малі габарити;

б) високий ККД;

в) високу надійність у роботі та простоту в обслуговуванні;

г) сталість передаточного відношення через відсутність проковзування;

д) можливість використання у широкому діапазоні моментів, швидкостей і передаточних відношень.

До недоліків зубчастих передач можна віднести: вимоги високої точності виготовлення, шум при роботі з великими швидкостями обертання коліс і можливість появи вібрацій та ударних навантажень при недостатній точності виготовлення, неможливість плавного регулювання передаточного відношення.