Оцінка еколого-економічних збитків від забруднення води

№ п/п	найменування інгредієнта	Концентрація мг/л		Маса річного скидання, т/год		ГДКі р/х	приведена маса, усл.т/год
		початкова	кінцева	без очистки	після очистки	мг/л	­мож­лива	фак­тична
1.	Завислі речовини	8	13	0,003	0,009	7	0,0009	0,0000004
2.	Нафтопродукти	0,04	0,9	0,000003	0,000004	0,03	0,0000008	0,0000003
3.	ПАР	0,2	1,3	0,00013	0,00003	0,15	0,00006	0,0000001

Величина предотвращенного економічного збитку.

Упред=Увозм-Уфакт=γ σк(М1-М2) (20)

Упред=14760-2932 =2,4*3(14760-2932)=85161 грн

При необхідності відвернена збиток перераховується з урахуванням коефіцієнта інфляції в діючі на момент оцінки збитку ціни.

4.2. Визначення збитків від забруднення атмосфери

Економічна оцінка шкоди, завданої річними викидами забруднень в атмосферне повітря, для окремого джерела визначається за формулою:

У= γ* σ* f* M,грн./год

У=2,4*0,2*16,46*1,5=11,85 грн/год

γ - множник, чисельне значення якого приймається2,4 грн/ умв.т.;

σ - величина, значення якої визначається в залежно сті від типу території, над якою забруднюється повітря (табл. 6);

f - поправка, що враховує характер розсіювання домішок в атмосфері;

М - приведена маса річного викиду забруднень із джерела, умв.т / рік.

Якщо зона активного забруднення (ЗАЗ) неоднорідна і складається з територій різних типів, то значення а для всієї ЗАЗ визначається за формулою:

σ заз=(1/Sзаз)

де Sзаз- загальна площа ЗАЗ

і - номер частини ЗАЗ. що відноситься до одного з типів территорії зазначених у табл. ;

К - загальне число типів територій, що потрапили в ЗАЗ.

Таблиця 6

Значення показника а відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів.

Тип забруднювати територію	Значення
Курорти, санаторії, заповідники, заказники	10
Приміські зони відпочинку, садові і дачні коопера ¬ тиви та товариства	8
Населені місця з щільністю населення р, чол / га	(0,1 га/люд)
Території промислових підприємств (включаючи за ¬ Щитно зони) і промислових вузлів	4
Ліси: 1-я група 2-а група 3-я група	0,2 0,1 0.025
Ріллі: південні зони центральна частина, Сибір інші райони	0,25 0,15 0,1
Сади, виноградники	0,5
Пасовища, сінокоси	0.05

Форму і розміри зони активного забруднення для кожного джерела, збиток від викидів якого підлягає оцінці, можна визначити за допомогою табл. 7.

Таблиця 7

Визначення розміру площі СЗЗ

Назва забрудника	Форма ЗАЗ	Розрахункова формула	Визначення	Зауваження
Організовані джерела	Кільце	rзаз=2φh Rзаз=20φh rзаз=2*1,82*21=76,4м Rзаз=20*1,82*21=746м	h-висота джерела,м; φ-поправка на тепловий підйом факела викидів	Труби
Низькі не оргваанізовані джерела	Територія в середині замкнутої кривої	а=1 км	а-відстать від джерела до контура СЗЗ	Склади,вентиляьтори,вікна промислових будівль
Високоорганізовані джерела	Те ж	а=20h а=20*21=420 м	h-висота джерела,м	Терикони
Автомагістралі	Полоса	а=200м	а-ширина полоси	Вісь збігання з центральнаю магісталью

Значення множника f (поправки, що враховує характер розсіювання домішки в атмосфері) визначається наступним чином:

-для частинок зі швидкістю осідання 1-20 см / с приймається, що

f = f₂ =[ ^1/2 *

f = =26,5 м/с (23)

де h - геометрична висота гирла джерела по відношенню до середнього рівня ЗАЗ, м;

u - середньорічне значення модуля швидкості вітру на рівні флюгера, м / с; у тих випадках, коли значення u невідомо, воно приймається рівним 3 м / с.

- поправка на тепловий підйом факела викидів.

Безрозмірна поправка на теплової підйом факела викидів в атмосфері обчислюється за формулою:

φ= 1+ ∆Т/75^оС,

φ= 1+ 60/ 75=1,8 (24)

де Т - середньорічне значення різниці температур в гирлі джерела і в навколишній атмосфері, °С.

Якщо розподіл річної маси викиду частинок (пилу, золи, рідких аерозолів і т.п.) по фракціях в залежності від їх швидкості осідання невідомо, то аж до розробки відповідних галузевих банків даних можна приймати, що при викиді частинок після їх проходження через фільтри з фактичним експлуатаційним значенням коефіцієнта очищення (уловлювання) ή

при  90% має місце рівність f = f1;

при ή=70-90% f = f2;

при 70% f = f3.

При викиді частинок одночасно з парами води або інших речовин, що супроводжується швидкою конденсацією f = f₃.

При оцінці збитку від викидів аерозолів автотранспортними засобами f = f₃; у разі спалювання рідких та газоподібних палив, не супроводжується швидкою конденсацією частинок (відсутній одночасний викид парів і т.д.), використовується формула f = f₂.

Якщо значення параметра f для різних типів домішок (газів і аерозолів), що викидаються одним джерелом, виявилися різними, то загальна оцінка збитку дорівнює:

У=  - * [f₁- М₁ + f₂- М₂+ f₃- М₃ ], грн/рік

У=3,4-0,036 [23,5-2,94+22,5-0,054+21,5-0,0005]=216,9 грн/рік (27)

При оцінці збитку від викиду домішок об'ємними джерелами (териконами і т.п.) при розрахунку параметра f = f₁ або f = f₂ за формулами в якості h слід брати висоту центру тяжіння джерела (або центру області утворення викидів) щодо середнього рівня ЗАЗ.

Значення параметра f, обчислені за формулами при значені u = 3 м/с для деяких значень h, u і Т представлені в табл. 8.

Табл.8 Значення функцій f 1 і f2 .

ΔТ	ф	Висота h м.
0 1,0		0	10	20	50	100	150	200	250	300	350	400
		1,0 4,08	0,91 3,78	0,83 3,54	0,67 3,02	0,5 2,5	0,4 2,18	0,33 1,96	0,29 1,8	0,25 1,67	0,22 1,55	0,2 1,47
25	1,33	1,0 4,08	0,88 3,69	0,79 3,4	0,6 2,81	0,43 2,28	0,33 1,96	0,27 1,75	0,23 1,6	0,2 1,6	0,18 1,38	0,16 1,3
50	1,67	1,0 4,08	0,86 3,61	0,75 3,27	0,55 2,64	0,38 2,10	0,29 1,79	0,23 1,59	0,19 1,45	0,17 1,34	0,15 1,25	0,13 1,17
75	2,0	1,0 4,08	0,83 3,54	0,71 3,16	0,5 2,5	0,33 1,96	0,25 1,67	0,2 1,47	0,17 1,34	0,14 1,23	0,13 1,15	0,11 1,08
100	2,33	1,0 4,08	0,81 3,46	0,68 3,06	0,46 2,38	0,3 1,85	0,23 1,57	0,18 1,38	0,15 1,25	0,13 1,15	0,11 1,07	0,1 1,01
125	2,67	1,0 4,08	0,79 3,39	0,65 2,97	0,43 2,27	0,27 1,76	0,2 1,48	0,16 1,3	0,13 1,18	0,11 1,08	0,1 1,01	0,09 0,95
150	3,0	1,0 4,08	0,77 3,33	0,63 2,89	0,4 2,18	0,25 1,67	0,18 1,4	0,14 1,23	0,12 1,11	0,1 1,02	0,09 0,95	0,08 0,89

Якщо u не дорівнює 3 м/с то наведене в табл.. значення f слід помножити на поправку w (табл.9).

Табл.9

Значення поправки w при деяких значеннях u .

U,м/с	1,0	1,5	2,0	3,0	3,5	4,0	4,5	5,0
W	2,00	1,60	1,33	1,00	0,89	0,80	0,73	0,67

Значення наведеної маси М річного викиду забруднений в атмосферу з джерела визначається за формулою:

М=ΣАimi,ум. т/рік

М=101*74=7474 т/р (28) i=1 де Аi – показник відносної агресивності домішки i-го виду, ум. т/т; N –загальне число шкідливих домішок ,викидаються джерелом в атмосферу; mi-загальна маса річного викиду домішки i-го виду в атмосферу, т/рік. mi=СiQ, т/рік

mi=0,004*7000=34 т/рік

mi=0,003*7000=21 т/рік mi=0,0015*7000=10,5 т/рік

mi=0,001*7000=7т/рік (29) де Сi- фактична (середня за рік) концентрація i-го речовини, т /м С ; Q–обсяг річного викиду, м/рік.

Показник відносної агресивності А i різних домішок, викидаються в атмосферу визначається по формулою

Аi=аi αi δi

Аi=26*1*2=52

Аi=26*1*1,5=39

Аi=1*1*1=1

Аi=7,2*2*1*1,2=17,28 аi – показник відносної небезпеки присутності домішки в повітрі; αi-поправка, враховує ймовірність накопичення вихідної домішки або вторинних забруднювачів в компонентах навколишнього середовища і в цілях харчування,а також надходження домішок в організм людини ; δi-поправка,враховується дія на різні реципієнти,крім людини. В ряді випадків в формулу (30) для визначення Аi вводяться два додаткових множника: поправка λi на на на імовірність вторинного закидання домішок в атмосферу після їх осідання на поверхнях (вводиться для пилу) і поправка i i на ймовірність утворення за участю вихідних домішок, викинутих в атмосферу, інших (вторинних) забруднювачів, більш небезпечніших, ніж вихідні (вводиться для легких вуглеводнів).

Показник а_і і поправки αi, δі, λi, βi безрозмірні; показнику Аi при його обчисленні за формулою (30) присвоюється розмірність ум.т / т.

При виконанні контрольної роботи значення коефіцієнтів відносної екологічної агресивності домішок, що забруднюють атмосферу, а також значення поправок αi, δі, λi, βi для деяких речовин можна приймати за табл.10. Величина можливого екологічного збитку (шкоди привідсутності природоохоронних заходів):

Таблиця 10

Значення показника відносної агресивності А для деяких речовин, що викидаються в атмосферу

Речовина		ГДКсут мг/м3	ГДКр.з. мг/м3	аi	λi	αi	i	δі	Ai, ум.т/т
Оксид вуглецю		3	20	1	1	1	1	1	1
Сірчаний ангідрид		0,05	10	11	1	1	1	2	22
Сірководень		0,008	10	27,4	1	1	1	2	54,8
Сірчана кислота		0,1	1	24,5	1	1	1	2	49
Азоту оксиди		0,04	2	27,4	1	1	1	1,5	41,1
Аміак		0,04	20	8,7	1	1	1	1,2	10,4
Ацетон		0,35	200	0,93	1	1	5	1,2	5,55
Фенол		0,003	0,3	258	1	1	1	1,2	310
Ацетальдегид		0,01	5	34,6	1	1	1	1,2	41,6
3,4-безпірен		10-6	1,5.10-4	6,3.105	1	2	1	1	12,6.105
Хлор		0,03	1	44,7	1	1	1	2	89,4
Сажа		0,05	4	17,3	1	2	1	1,2	41,5
Деревний пил		0,15	6	8,16	1	2	1	1,2	19,6
Ванадію пяти-окис (пыль)		0,002	0,5	245	1	5	1	1	1225
Неорганічні з’єднання	Хром 6+	0,0015	0,01	2000	1	5	1	1	104
	Свинець	0,0003	0,01	4472	1	5	1	1	22400
	Ртуть	0,0003	0,01	4472	1	5	1	1	22400
	Марганець	0,001	0,03	1414	1	5	1	1	7070
	Кобальт	0,001	0,5	346	1	5	1	1	1730
	Никель	0,001	0,05	1095	1	5	1	1	5475
	Цинк	0,05	0,5	49	1	5	1	1	245
	Мишяк	0,003	0,2	316	1	5	1	1	1581

Форма 4

Оцінка збитків від забруднення повітря

№ п/п		Назва інгрідієнту	Концентрація мг/м3		Маса річного викиду, т/рік			А i	Приведена маса, ум.т/рік
			початкова	кінцева	Без очистки	Після очистки			можлива	фактична
1	NO2		0,015	0,018	0,0014	0,005	41,1		0,0064	0,005
2	SO2		0,004	0,007	0,01	0,003	54,8		0,0013	0,003
3	CO		0,015	0,021	0,037	0,016	1		0,053	0,016
4	Пил		0,09	0,019	0,031	0,012	19,6		0,043	0,012