
- •Екологія і екологічна експертиза проектів
- •Склад розрахунково-пояснювальної записки
- •Склад графічної частини
- •Додаткові дані
- •Рекомендована література
- •1. Аналіз вихідних даних
- •Аналіз відповідності нормативним вимогам якості повітря в населеному пункті і на території підприємства
- •2. Прогноз рівня захворюваності у зв'язку з забрудненням середовища
- •Економічний збиток від захворювання 1 людину
- •3. Оцінка екологічного ризику
- •4. Визначення екологічного збитку народному господарству від забруднення навколишнього середовища
- •Економічна оцінка додаткових витрат
- •4.1. Визначення збитків від забруднення водойм
- •Оцінка еколого-економічних збитків від забруднення води
- •4.2. Визначення збитків від забруднення атмосфери
- •Значення показника а відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів.
- •5. Нормування забруднення навколишнього середовища
- •5.1. Розрахунок гранично допустимих скидів (гдс)
- •5.2. Розрахунок гранично допустимих викидів (гдв)
- •6. Розрахунок платежів за скидання забруднень у навколишнє середовище.
- •7. Розробка плану природоохоронних заходів
- •8. Оцінка економічної ефективності природо-охоронних заходів
- •9. Зони санітарної охорони (зсо)
- •9.1.2. Підземні джерела водопостачання
- •9.2. Межі зон санітарної охорони водопровідних споруд
- •9.3. Межі зон санітарної охорони водоводів
- •9.4. Санітарно-захисні зони (сзз) каналізаційних споруд
- •9.5. Водоохоронні зони
- •9.6. Санітарно-захисні зони підприємства
9.1.2. Підземні джерела водопостачання
Кордони першого поясу зони підземного водного джерела встановлюються від одиночного водозабору або від крайніх водозабірних споруд групового водозабору на відстанях, при-наведених у табл. 18.
Межі другого поясу ЗСО встановлюються залежно від кліматичних районів і захищеності підземних вод з урахуванням часу просування мікробного забруднення води до водозабору від 100 до 400 діб.
Таблиця 18
Розміри першого поясу ЗСО для підземних джерел
Типи підземних водозаборів |
Відстань, м
|
Примітки |
Використання захищених підземних вод |
30 |
Міжпластові підземні води |
Використання недостатньо захищених підземних вод |
50
|
Грунтові води
|
Інфільтраційні |
150
|
Від поверхневого джерела |
Підруслові |
Аналогично зоні першого поясу поверхневого джерела водопостачання
|
|
З штучним поповненням запасу підземних вод |
50
|
Від інфільтраційних споруд закритого типу |
100
|
Від інфільтраційних споруд відкритого типу |
Межі третього поясу ЗСО визначаються часом просування хімічного забруднення води до водозабору, яке повинно бути більше прийнятої тривалості експлуатації водозабору, але не менше 25 років.
При інфільтраційному харчуванні водоносного пласта розміри другого і третього поясів ЗСО слід приймати аналогічно кордонів для поверхневого джерела водопостачання.
9.2. Межі зон санітарної охорони водопровідних споруд
Зона санітарної охорони водопровідних споруд повинна складатися з меж першого поясу та санітарно захисної смуги навколо нього.
Кордон першого поясу ЗСО території водопровідних споруд збігається з огорожею майданчика і повинна бути на відстані:
- Від резервуарів чистої води, фільтрів, контактних освітлювачів 30 м;
- Від стін споруд і стовбурів водонапірних башт - 15 м. Санітарно-захисна смуга навколо огорожі водопровідних споруд, розташованих за межами другого поясу зони джерела водопостачання, повинна мати ширину 100 м.
9.3. Межі зон санітарної охорони водоводів
Зону санітарної охорони водоводів належить передбачати у вигляді смуги, шириною в обидва боки від крайніх ліній водоводів відповідно до табл.19.
Таблиця 19
Ширина санітарно-захисної смуги водоводів при їх прокладенні на незабудованій території
Наявність грунтових вод |
Діаметр водовода, мм
|
|
£ 1000
|
> 1000
|
|
Сухі грунти
|
10
|
20
|
Мокрі грунти
|
³50
|
50
|
При прокладанні водоводів по забудованій території у відповідності з п.10.20 СниП [5] ширину смуги зони санітарної охорони за погодженням з органами санітарно-епідеміологи-чеський служби допускається зменшувати.