7. Розробка плану природоохоронних заходів

При розробці плану природоохоронних заходів можна керуватися зразковим переліком заходів.

7.1. Приблизний перелік заходів з охорони та раціонального використання водних ресурсів

- Будівництво споруд для очищення стічних вод підприємств;

- Впровадження систем оборотного і безстічного водопостачання;

- Здійснення заходів для повторного використання скидних і дренажних вод, поліпшення їх якості;

- Реконструкція або ліквідація накопичувачів відходів;

- Створення і впровадження автоматичних систем контролю за складом та обсягом скидання стічних вод.

7.2. Приблизний перелік заходів щодо охорони повітряного басейну

- Установка газопилеулавлівающіх пристроїв, призначених для уловлювання і знешкодження шкідливих речовин з газів, що відходять від технологічних агрегатів і з вентиляційного повітря перед викидом в атмосферу;

- Створення і впровадження автоматичних систем контролю за складом та обсягом викидів, оснащення стаціонарних дже-ників викиду шкідливих речовин приладами контролю, будів-будівництві, придбання і оснащення лабораторій з контролю за забрудненням атмосферного повітря;

- Установка пристроїв по допалювання та інших методів доочищення хвостових газів перед безпосереднім викидом в атмосферу;

- Оснащення установками для утилізації речовин з газів, що відходять;

- Придбання, виготовлення і заміна паливної апаратури при перекладі на спалювання інших видів палива або поліпшення режимів спалювання палива;

- Пристрій санітарно-захисних зон. Озеленення території санітарно-захисних зон підприємства.

8. Оцінка економічної ефективності природо-охоронних заходів

Розрахунок економічного ефекту природоохоронних заходів грунтується на зіставленні витрат на їх здійснюва-ня з народногосподарським економічним результатом, досягнутим завдяки цим заходам [9]. Цей результат виражається величиною ліквідованого (або предотвращенного) економічного збитку від порушення або втрат ресурсу.

Перевищення народногосподарського економічного результату над витратами на його досягнення свідчить про економічну ефективність природоохоронного заходу. Різниця між результатом і витратами характеризує економічний ефект, за величиною якого вибирають найкращий варіант. Наведені витрати на здійснення природоохоронного заходу можна визначити за формулою:

ПЗ=С+ЕнК, руб/год

Де С - експлуатаційні витрати, грн / рік;

К - капітальні вкладення,грн;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, величина зворотна терміну окупності, 1/рік.Якщо ПЗ < Упредот, то можна зробити висновок про те, що захід економічно вигідно. Для економічно вигідних заходів оцінюється ефективність капітальних вкладень:

Е = (Упредот – С)/К

Якщо Е > Ен, то можна зробити висновок про те, що мероприя-нення не тільки економічно вигідно, але і економічно ефективно.

Термін окупності капітальних вкладень

Токуп = 1/ Е, рік

9. Зони санітарної охорони (зсо)

Для забезпечення санітарно-епідеміологічної надійності та охорони всіх водопровідних споруд від порушень, які можуть шкідливо позначитися на якості та кількості поданого населенню води, для всіх проектованих і реконструйованих водопроводів господарсько-питного призначення повинні передбачатися зони санітарної охорони

9.1. Межі зон санітарної охорони джерел водопостачання

Зона джерела водопостачання в місці розташування водозабірних споруд складається з трьох поясів: першого - суворого режиму, другого і третього - режимів обмеження господарської діяльності.

9.1.1. Поверхневі джерела водопостачання

Кордони першого поясу ЗСО для поверхневих джерел водопостачання встановлюються на відстані від водозабору для річок та каналів по табл. 16, для озер і водосховищ у відповідності з даними табл. 17.

Таблиця 16

Напрямок від водозабору	Відстань , м	Примітки
Вверх по течії	 200
Вниз за течією	 100
По прилеглому березі	 100	От уреза воды при лет-не-осенней межени
До протилежного берега - при ширині во-дотоку £ 100 м - при ширині во-дотоку ³ 100 м	Вся акваторія + проти-лежний берег 50м смуга акваторії  100	Від урізу води при літньо-осінньої межені
На водозаборах ковшо-вого типу	Вся акваторія ковша і територія навколо нього-  100

Межі першого пояса ЗСО для річок і каналів

Таблиця 17

Межі першого пояса ЗСО для водосховищ та озер

Напрямок від водозабору	Відстань , м	Примітки
По акваторії	 100	У всіх напрямках
По прилеглому березі	 100	Від урізу води при нормальному підпірному рівні у водосховищі і літньо-осінньої межені в озері

Межі другого поясу ЗСО для річок і каналів встановлюються таким чином:

- Вгору за течією (включаючи притоки) - виходячи з усередненої по довжині і ширині водотоку швидкості течії води і часу її протікання від кордону поясу до водозабору при середньомісячному витраті води літньо-осінньої межені 95% забезпеченості: не менше 5 діб - для I (А , Б, В, Г) кліма-тичного району і II (A) кліматичного підрайону і не менше 3 діб - для решти кліматичних районів;

- Униз за течією - не менше 250 м;

- Бічні межі - на відстані від урізу води літньо-осінньої межені: при рівнинному рельєфі - 500 м, при гористому рельєфі - до вершини першого схилу, зверненого у бік водотоку, але не більше 750 м при пологому схилі і 1000 м при крутому схилі.

Межі другого поясу ЗСО для озер і водосховищ встановлюються:

- По акваторії на всіх напрямках на відстані 3 км - при кількості вітрів у бік водозабору до 10% і 5 км - при кількості вітрів більше 10%;

- Бічні межі - аналогічні зазначеним відстаням для водотоків.

Межі третього поясу ЗСО поверхневих джерел водопостачання:

- Вгору за течією або на всі боки по акваторії водойми збігаються з межами другого поясу;

- Бічні межі - по вододілу, але не більше 3 - 5 км від водотоку або водойми.