9. Планування навчальної роботи з фізичного виховання в школі. Види планування з фізичної культури.

Уся робота з фізичного виховання в школі чітко планується та обліковується. У кожній школі складають плани навчальної роботи з фі­зичної культури для кожного класу, плани фізкультурно-оздоровчої та спортинно-масової роботи.

Правильно спланувати процес фізичного виховання - означає перед­бачити умови, засоби і методи розв"язання завдань навчання, вихован­ня та зміцнення здоров'я учнів. Планування навчальної роботи забезпе­чує систематичність, наступність і послідовність у роботі вчителя та набуття учнями потрібних навичок та вмінь.

Завдання фізичного виховання, визначені в програмах з фізичної культури, можуть бути успішно розв'язані лише за умови вдумливого і творчого планування навчально-виховних завдань на кожен семестр та урок, добір та використання програмного матеріалу з урахуванням умов роботи школи, індивідуальних можливостей дітей, їхньої фізичної під­готовленості та здоров"я.

Навчальний матеріал у програмах з фізичної культури подається за способами рухової діяльності та школами рухів. Програмою передбачено поступове, з кла­су в клас, підвищення вимог щодо рівня всебічної підготовки учнів. Для успішного засвоєння програмного матеріалу потрібний раціональний його розподіл за окремими періодами навчального року.

Основою для планування є державна програма, її матеріал та роз­поділ годин. Плануванню підлягають: завдання, засоби, організація та методи навчально-виховної роботи.

Планування навчальної роботи з фізичної культури здійснюетьоя в певній послідовності на першому етапі вчитель старанно вивчає про­граму з фізичної культури і основні завдання фізичного виховання уч­нів певного класу, які подано в пояснювальній записці; визначає про­відні педагогічні завдання і розподіляє програмний матеріал за семестрами навчального року, враховуючи умови, в яких будуть проводитись уроки /кліматичні умови, наявність місць занять, кількість спортивно­го інвентаря та ін./, склад учнів класу, кількість занять у чверті тощо; потім намічає навчальні нормативи, які учні повинні виконати протягом певної семестру.

Наступним етапом планування є складання графіка розподілу нав­чального матеріалу на уроки в кожному семестрі. Залежно від обсягу і складності навчального матеріалу, а також важливості цих вправ для успішного розв'язку освітніх, оздоровчих та виховних завдань установ­люється потрібна для його засвоєння кількість уроків. Орієнтиром у розподілі часу між розділами програми є мережа навчальних годин та строки тривалості кожного семестру.

У графіку треба враховувати наступність матеріалу в семестрі. У початкових класах рекомендується дотримуватись комплексного розподілу програмного матеріалу /за винятком лижної підготовки та плавання/ на всі семестри навчального року.

Передовий досвід учителів і експериментальні дослідження під­тверджують, що програмний матеріал за семестрами навчального року до­цільно розподіляти так: елементи строю, загальнорозвиваючі вправи, теоретичні відомості планують протягом усього навчального року. Про­те вивчення нових вправ з шикувань та перетикувань краще планувати в першому півріччі.

Біг на швидкість, стрибки в довжину та висоту з розбігу, метан­ня на дальність, деякі рухливі ігри та елементи спортивних ігор /футбол, гандбол/, які потребують багато місця для їх проведення /фізкультурний майданчик/, слід планувати на вересень-жовтень та квітень-травень.

Вправи з рівноваги та перелізання планують на листопад, березень, впра­ви з лазіння, акробатичні та танцювальні, стрибки в довжину з місця та в глибину - на листопад-грудень та січень-березень, лижну підготовку - на січень, плавання /в разі відсутності зимового басейну/ на вересень та травень. Рухливі ігри та елементи баскетболу розподіляють на протязі навчального року.

У школах, де з різних причин не може бути опрацьований матеріал з плавання та лижної підготовки, відповідні години відводять на ос­новну гімнастику, легку атлетику та ігри.

На основі графічного розподілу матеріалу програми складається календарний план на семестр /за чвертями навчального року/. В ньому конкретизуються навчально-виховні завдання кожного семестру, деталізую­ться засоби фізичної культури, визначається послідовність запровад­ження і поєднання їх при проведенні уроків. У цих планах докладніше, ніж у річних /графічних/, визначаються дозування фізичного наванта­ження, а також форми організації учнів.

Для виконання цього етапу планування вчитель розподіляє матері­ал так, щоб уроки фізичної культури були об"єднані у відповідні сис­теми. Основа розподілу програмного матеріалу за системами уроків за­кладається в плані-графіку, де вчитель враховує складність тих чи інших вправ, передбачає необхідну кількість повторень їх на уроках, визначає строки складання навчальних нормативів.

У педагогічній літературі поняття "система уроків" розкриваєть­ся як ряд послідовно проведених занять, що забезпечують успішне роз­в'язання навчально-виховних завдань, визначених для учнів даного кла­су на певний період навчання. Система уроків при цьому визначається не чергуванням різних типів уроків, а правильним урахуванням та застосу­ванням послідовних етапів навчання.

При плануванні систем уроків обов'язково враховується реаліза­ція дидактичних принципів навчання /послідовність, доступність, сис­тематичність/.

Навчальна програма передбачає певні теоретичні відомості з пи­тань фізичної культури.

Вчитель повинен знати, в якій формі він подаватиме учням ті чи інші теоретичні відомості, і обов'язково планувати їх у календарному плані та в плані-конспекті уроку з фізичної культури. Значне місце в програмах з фізичної культури в початкових класах посідають рухливі ігри, які слід проводити на кожному уроці фізичної культури.

Рухливі ігри за своїм змістом бувають простими і досить склад­ними, що визначає час на їх засвоєння. Тому складні ігри рекоменду­ється планувати на кількох /2-4/ уроках підряд, поступово ускладнюю­чи вимоги до гравців на кожному наступному уроці.

Під час уроків учні одержують завдання для самостійного виконання фізичних вправ. Їх зміст спрямований на розвиток фізичних якостей та удосконалення навичок виконання певних рухів, вивчених на уроках. Як правило, ці завдання вчитель дає водночас усім учням, але при цьому враховує можливість їх виконання в домашніх умовах. Ці завдання треба записувати безпосередньо в плани-конспекти уроків.

На початку календарного плану зазначаються основні педагогічні зав­дання на семестр(чверть), після цього записуються навчальні нормативи, вико­нання яких оцінюється під час контрольних уроків; далі наводиться програмний матеріал на кожен урок.

Процес планування навчальної роботи завершується складанням плану-конспекту уроку відповідно до програми з фізичної культури.

У плані-конспекті ставляться конкретні навчально-виховні зав­дання на даний урок з урахуванням наслідків попереднього заняття та визначається послідовність їх розв’язання. В ньому записуються теоретичні відомості, комплекси загальнорозвиваючих вправ із заз­наченням порядку їх проведення та кількість повторень і підвідних вправ із вказівкою на те, який елемент техніки вправи вивчаєть­ся, вони допоможуть засвоїти.

Складання плану-конспекту починають з визначення педагогічних завдань, які конкретизують на основі планів на семестр (чверть), записів у журналі або плану-конспекту попереднього уроку.

Як пра­вило, визначають 3-4 основних педагогічних завдання.

Навчальне завдання першого уроку, на якому розучується певний рух, - ознайомити учнів з виконанням руху.

На наступних уроках цей рух багато разів повторюють. Якщо вико­нання його пов’язане з певними труднощами, над оволодінням цим ру­хом треба працювати на кількох уроках /система уроків/.

Завдання системи цих уроків - навчання певного руху - конкре­тизується для кожного уроку.

Якщо ж нова вправа досить проста за своєю структурою або учні мають хорошу рухову підготовку і певний рух може бути засвоєний піс­ля кількох повторень /іноді протягом одного заняття/, завдання уро­ку формулюють так: навчити учнів певного руху.

На наступних уроках, коли учні вже оволоділи основами руху і працюють над удосконаленням вміння виконувати окремі елементи або рух в цілому, завдання уроку формулюють так: удосконалення вміння ви­конувати певний рух.

У планах уроків, на яких перевіряються та оцінюються знання і вміння учнів або проводиться заключна перевірка їхньої успішності, навчальне завдання можна формулювати так: перевірити і оцінити вмін­ня учнів виконувати певний рух.

Конкретизація педагогічних завдань є основою для визначення ме­тодів організації діяльності учнів на уроці, а також вибору методич­них прийомів навчання та виховання.

Шкільний урок фізичної культури складається з трьох частин: підготовчої, основної та заключної.

Підготовча частина, Тут розв"язують завдання організації учнів, пояснити завдання уроку, підготувати організм, учнів до майбутнього фізичного навантаження й виконання вправ.

Добір фізичних вправ для підготовчої частини в кожному конкрет­ному випадку має відповідати завданням уроку та навчальному матеріа­лу основної частини. Різноманітність вправ збагачує руховий досвід учнів, створює умови їхнього всебічного фізичного розвитку, поліп­шує координацію рухів тощо.

Методи організації та добір засобів для цієї частини залежать також від емоційного стану учнів перед початком уроку

До комплексів вправ, що використовують у підготовчій частині уроку, доцільно включати підвідні вправи з елементами рухів, подіб­них до тих, які вивчатимуться в основній частині.

Поряд із загальнорозвиваючими вправами необхідно також планувя ти коригуючі, які безпосередньо впливають на формування правильної постави і допомагають запобігти плоскостопості у дітей.

Основна частина уроку. Тут планують різноманітні засоби: вправи основної гімнастики /ходьба, біг, стрибки, метання, вправи з рівно­ваги, лазіння, перелізання, акробатичні вправи/, вправи з легкої ат­летики /починаючи з ІУ клвсу/, рухливі ігри, елементи спортивних ігор, лижна підготовка, плавання.

Добір фізичних вправ для основної частини уроку проводиться так, якщо на даному уроці вивчатиметься новий матеріал, то він плануєть­ся відразу після підготовчої частини.

Вправи, під час виконання яких треба виявити швидкість рухів, також доцільно планувати на початку основної частини. Вправи, вивчені на попередніх уроках і вже добре відомі дітям, планують після виконання нових рухів або після прове­дення вправ на розвиток швидкості.

Для успішного формування та удосконалення рухових навичок не­обхідно планувати кількість повторень вправ та застосування органі­заційних методів, що забезпечують високу моторну щільність уроку: фронтальне та потокове виконання вправ, поділ учнів на декілька під­груп тощо. Слід також передбачити доотатню кількість інвентаря.

У плані-конспекті необхідно планувати оптимальну кількість пов­торень фізичних впрев, виходячи при цьому із завдань навчання і вра­ховуючи особливості фізичних вправ /їх складність, навантаження , яке вони зумовлюють/ та рівень фізичної підготовленості учнів.

Слід зазначити, періодичне повторення учнями вивчених рухів потрібне не тільки для того, щоб учні їх не забували, а й для по­дальшого удосконалення раніше сформованих навичок на основі більш високого рівня фізичної підготовленості.

Заключна частина уроку. Тут планують повільну ходьбу, вправи на увагу танцювальні кроки, спокійні ігри та ін. Виконання зазначених вправ сприяє по­ступовому переходу від стану збудження, спричиненого вправами та іграми в основній частині, до відносно спокійного стану.

Важ­ливим елементом заключної частини є визначення домашніх завдань, які пропонують для виконання всьому класові або групі учнів /встигаючим і невстигаючим/. Ці завдання обов"язково зазначаються в плані-кон­спекті уроку.

Теоретичні відомості можна подавати в будь-якій частині уроку. Записувати тему теоретичного повідомлення в плані-конспекті уро­ку слід лаконічно, у відповідній частині уроку.

План-конспект уроку з фізичної культури складається за загально-становленою формою, рекомендованою в методиці фізичного виховання школярів.