4. Методи проблемного навчання. Проблемна задача. Проблемне питання. Проблемне завдання.

Проблемне навчання – це система методів і засобів, що забезпечують можливість творчої участі студентів у процесі засвоєння нових знань, формування у них творчого мислення та пізнавальних інтересів. Головною функцією проблемного навчання є розвиток творчого мислення та творчого підходу до діяльності. Воно опирається на мотиви інтелектуального спонукання, ставлячи студента в позицію дослідника, творця. За таких умов психологія навчання ніби наближається до психології мислення, і в цьому одна з найбільших заслуг організації навчання, що грунтується на індивідуальному пошуку студентів.

Проблемне навчання не є чимось абсолютно новим. Ми натрапляємо на нього в педагогічних концепціях і практиці Сократа, Руссо, Дістервега, Толстого, Дьюї, «нових шкіл» і «нового виховання» кінця XIX – початку XX ст. У 20-х – 30-х роках у педагогіці ідеї проблемного навчання реалізувалися у вигляді дослідницького методу.

Сутність проблемного навчання у сучасних інтерпретаціях найдоцільніше розкривати через аналіз його вихідних категорій: проблемне запитання, проблема, проблемні завдання, проблемна ситуація.

Проблемне запитання – запитання, в якому є прихована суперечність; це запитання, що відкриває можливість одержання неоднотипних відповідей.

Проблемне завдання – завдання, для розв’язання якого необхідні нові знання, що здобуваються у самому процесі вирішення завдання.

Проблема – усвідомлена суперечність, подолання якої вимагає пошуків нових способів дій. У науці не кожна проблема є завданням: проблема може існувати, але не вирішуватися.

Проблемна ситуація – пізнавальна трудність, суперечливий матеріал, що вимагає таких певних мисленнєвих операцій, як аналіз, синтез, порівняння, аналогія, узагальнення. Прийнято виділяти дві сторони проблемної ситуації: предметно-змістову і мотиваційну. Перша полягає в суперечності між знанням і незнанням. Маючи певну основу для вирішення завдання, а також знання про власне незнання, той, хто пізнає, усвідомлює, що вихід із складного становища може бути знайдений. Мотиваційна сторона полягає в тому, що перша, предметно-змістова, сторона повинна містити в собі особистісний інтерес для студента. Тільки за наявності інтересу, пізнавальної потреби проблема може бути «прийнята» до наступного вирішення. Це означає, що проблемна ситуація за таких умов перетворилася для студента на проблему, проблемне завдання.

У змісті проблемної ситуації надзвичайно тісновзаємопов’язані питання інтуїції та знання, свідомого й підсвідомого. Слід зазначити, що творче мислення характеризується особливими процедурами, включаючи й інтуїцію у вигляді конкретних розумових операцій, що не підлягають опису. Розвиток творчого мислення, оволодіння його досвідом можливі лише у процесі вирішення творчих завдань. У вищій школі проблемне навчання може застосовуватися на різних етапах процесу навчання – на етапі здобування студентами нових знань(проблемні лекції), на етапі закріплення(на семінарських, практичних, лабораторних заняттях), у процесі виконання курсових і дипломних робіт