5. Особливості соціальної ситуації, провідна діяльність та основні психологічні новоутворення у розвитку дитини немовлячого віку.

Соціальна ситуація в немовлячому віці – це ситуація повного злиття дитини з дорослим. Де дитина є цілком залежна від дорослого, і вона не може задовольнити жодної потреби без нього.

Пізнавальний розвиток включає:

1. Розвиток памяті

3-4місяці - Впізнає іграшку, обличчя знайомої і незнайомої людини .

8міс. – здатна відтворити в памяті образ предмета, який в даний час в полі зору не знаходиться, встановлюється зв'язок між словом і предметом, повертає голову до місця де знаходиться предмет.

10-11міс. – може вибрати названий предмет.

1рік – зявляється нова реакція на назву предмета: вказівний жест, здатність запам’ятовувати предмет.

2. Розвиток рухів:

• Повзання пів року

• Схоплення, на основі якого розвиваються маніпуляція, різні дії з предметами

• Маніпулювання яке сприяє переходу орієнтації від спрямованості на предмет до спрямованості на результат дії.

3. Розвиток орієнтації в оточуючому середовищі – носить нечіткий характер, нездатна сприймати предмети і їх властивості. Головним засобом розвитку цих властивостей є рухи і дії дитини. Вдосконалення зору і слуху завершується в 3-4 місяці: стежить за предметами які рухаються в будь-якому напрямку, зі швидкістю. Триває до 25хв.

Виникають ініціативні рухи очей – відводить погляд на інший предмет. Зір починає виконувати нову функцію: керувати і регулювати поведінкою дитини.

В 2-3міс. Реагує на новизну, проте увага затримується ненадовго і нові предмети викликають переляк або тривогу.

4-8міс. Відпрацювання координації зору і схоплення. Важливим є розвиток руки.

5-6міс. – вчиться схоплювати предмет.

В другому півріччі відбувається розвиток руки: схоплює, кидає, перекидає з руки в руку – кругові реакції ( Піаже).

7міс.- дії співвіднесення : вкладає маленькі предмети в більші.

7-8 міс. Збільшується кількість слів, пов’язаних з дією або враженням

8-9міс розвиток активної мови

10міс. Функціональні дії, які забезпечують використовувати предмети за призначенням, це відбувається через наслідування.

Стадії розвитку мови у немовлячий період:

• кін. 1- поч..2 міс. Слухове зосередження, як особливої реакції на мову людини.

• 3міс. Власні мовні реакції.

• 4міс. Починає вирізняти сказане дорослим за інтонацією.

• 6міс. Орієнтується не лише на емоційний тон, але й на ритм мови дорослого, характер висловлювання. З емоційного спілкування виділяє предметне.

• 8-9міс. Вимовляє звуки і слова за зразком дорослого.

• до 11міс. Вивчає 5-12 слів.

• 12-13міс. 20-45 слів. Період активного розвитку мови.

Розвиток мови залежить від індивідуального розвитку, статі. В розвитку мови важливим є гиготіння – вчиться користуватися губами, язиком, керувати диханням.

Після народження слух дитини відкритий для будь-якої мови, але коли починає сприймати рідну мову розвивається своєрідна глухота до сприймання інших мов.

Розвиток рухів і дій:

1 міс. – піднімає підборіддя

2 міс. – піднімає груди

3 міс. – тягнення за предметом

4 міс. – сидить з підтримкою

5-6 міс. – схоплює рукою предмети

7 міс. – сидить без підтримки

8 міс. – сідає без допомоги ін.

9 міс. – стоїть з підтримкою, повзає на животі

10 міс. – повзає спираючись на коліна і ходить з підтримкою

11 міс. – стоїть без підтримки

12 міс. – ходить тримаючись за руку дорослого

Провідна діяльність – міжособистісне спілкування в немовлячий період повинно бути емоційно позитивним. Завдяки цьому в дитини створюється емоційно позитивний тонус, що є ознакою її психічного та фізичного здоровя. Будь яка ситуація за якої дитина отримує позитивні емоції не менш важлива для життя ніж їжа,свіже повітря чи тепло.

Перші прояви спілкування дитини з мамою починаються без слів під час годування,коли вона кладе ручку мамі на груди і намагається заглянути їй в очі.В 6-7 міс. навіть плач набуває різноманітних відтінків:плач від страху,болю,плач-заклик тощо.

Наприкінці першого півріччя зявляється нова форма діалогу-виконання прохань немовляти,його звернень до дорослого. Для дитинки діалог –це можливість бачити світ очима інших людей,співпереживання,співчуття,спрямованість на іншу людину,спонукання її до взаємодії. Засоби:плач,заглядання в очі тощо.

Зародження щирості й відвертості між дитиною та мамою залежить від уміння дорослого слухати і брати участь в такому діалозі.Саме через маму дитя вступає в складний світ людських стосунків.

Згідно з Виготським під кін. 1 року в д. зароджується індивідуальне психічне життя. Воно проявляється в афективних реакціях у вигляді гіпоболічних реакцій – це сильні емоц. Вибухи(коли д. вимагаючи чогось кричить, падає на коліна, топчить ногами). Дефект спілкування, відрив дитини від мами в період немовляти породжує ефект госпіталізму-уповільнений емоційний розвиток дитини. За таких обставин відбуваються значні порушеня у психічному розвитку,травмується особистість,що позначається на її подальшому житті. Ознаки:запізнілий розвиток рухової активності,сильне відставання в розвитку мови,емоційна бідність,схильність до регресивних рухів. Явище госпіталізму було відкрите в 1945р. Рене Спітцем, розглядалось як синдром дитячої патології і особистісного розвитку.

Найнебезпечнішим та найуразливішим є вік 6-12 місяців,оскільки немовляті особливо необхідне спілкування,людське тепло. В цей період дитину аж ніяк не можна позбавляти спілкування з мамою.

Перехідний період між немовлячим і раннім дитинством назив. Криза 1 року. Виготський повязував цю кризу з розвитком самостійності, автономності мови і прямоходінням. В кін. 1 року д. здобуває біологічну незалежність, а психологічну здобуде в кін. Раннього дитинства.

Основними новоутвореннями дитячого періоду є хапання і ходьба. Приблизно у 5 місяців відбувається перелом в розвитку дитини, він пов'язаний з виникненням акту хапання - першого організованого направлення дії. Спочатку рука дитинки стиснута в кулачок. Поки рука не перетворилася на орган перцепції, вона не може стати органом хапання. Хватання здійснюється під контролем зору: дитина роздивляється свої ручки, стежить за тим, як рука приближається до предмету.

Акт хапання має надзвичайне значення для психічного розвитку дитини, оскільки активно розвивається сприйняття. На основі акту хапання розширюються можливості маніпулювання з предметом, а у віці від 4 до 7 місяців виникають результативні дії: просте переміщення предмету, рух ним.

У віці 7-10 місяців формуются співвідношувані дії: дитина може маніпулювати з двома об'єктами одночасно, віддаляючи їх від себе і співвідносивши їх між собою.

До кінця немовлячого віку (10-11 до 14 місяців) виникає етап функціональних дій: це досконаліші дії нанизування, відкриття, вкладання, тепер немовля намагається відтворити дію на всіх можливих об'єктах.

Хапання, напрям до предмету стимулює виникнення сидіння - коли дитина сідає, перед ним відкриваються інші предмети. З'являються предмети до яких доторкнутися не можна. З протягнутої до недосягнутого предмету руки виникає вказівний жест.

До 9 місяців (початок кризи 1-го року) дитина стає на ніжки, починає ходити. Як підкреслював Ельконін, головне в акті ходьби не тільки те, що розширюється простір дитини, але і те, що дитина відокремлює себе від дорослого. Вперше відбувається роздроблення єдиної соціальної ситуації «ми», тепер не мама веде дитину, а він веде маму, куди хоче. Ходьба - перше з основних новоутворень немовлячого віку, що знаменують собою розрив старої ситуації розвитку.

Інше основне новоутворення цього віку - поява першого слова. Особливість перших слів у тому, що вони носять характер вказівних жестів. Мова як і всі новоутворення віку, носить перехідний характер. Це автономна, ситуативна, емоційно забарвлена мова, зрозуміла тільки близьким.