4. Особливості розвитку дитини в період новонародженості. Криза новонародженості. Новоутворення критичного періоду та критерії кінця кризи новонародженості. Комплекс пожвавлення.

У психологічній літературі є певні розбіжності щодо тривалості періоду новонародженості: одні дослідники обмежують його до 10 днів, інші — до 2 місяців. Очевидно, аргументованішою є думка, згідно з якою новонародженістю вважають період від народження до двох місяців, оскільки на другому місяці життя відбувається не тільки адаптація дитини до нових умов, а й проявляється перша форма людської поведінки — «комплекс пожвавлення», що є дуже важливим у психічному розвитку дитини.

Період новонародженості є проміжним між внутріутробним і позаутробним способом життя, коли дитина адаптується до зовнішнього фізичного світу. З відносно постійного середовища організму матері вона потрапляє у світ, де є звуки, запахи, кольори, рух та різні несподіванки. У цей час відбувається зміна функціонування всіх процесів організму: дихання, кровообігу, харчування. З'являючись на світ, дитина наділена лише елементарними механізмами для підтримання життя, у неї відсутні будь-які самостійні форми поведінки. їх вона набуває у процесі подальшого життя.

Перехід організму новонародженого до нового типу функціонування забезпечують дорослі. Вони захищають дитину від яскравого світла, холоду, шуму, забезпечують харчуванням. У момент свого народження дитина цілком безпорадна. Якби поряд із нею не було дорослої людини, то через кілька годин вона б загинула.

Дитина народжується із готовою до функціонування системою безумовних рефлексів (вроджених реакцій організму на певні впливи): смоктальний, захисний, орієнтувальний. Однак їх недостатньо для того, щоб забезпечити її активну взаємодію з оточенням. Основою розвитку новонародженого є безпосередній контакт (взаємодія) з матір'ю, у процесі якого

починають вироблятися перші умовні рефлекси (набуті), зокрема положення тіла при годуванні. Етап новонародженості - це час адаптації дитини до нових, неутробних умов життя, подовження періоду неспання в порівнянні з періодом сну формування перших, необхідних для психічного розвитку реакцій - зорового і слухового зосередження (тобто уміння зосередитися на звуковому або зоровому сигналі), перших сполучних або умовних рефлексів.

Рівень адреналіну і норадреналіну в новонародженої д. вища від рівня дорослої л. під час сильного збудливого стану. Це сприяє встановленню тісного зв’язку між матірю і д. 1 емоція – це крик, вираження болю в результата спазми голосової щілини. При нормальному розвитку кри замінюється плачем, який є природним вираженням страждання. Посмішка зявиться на 2 міс., бо для позитивних емоцій недостатньо лише задоволення органічних потреб.

Період Н. є критичним періодом. Його особливість пов’язана з специфікою соц.. ситуації розвитку. Д. відділяється від матері фізично, але не біологічно. Д. знаходиться між внутроутробним і періодом постнатальго дитинства. Ця подвійність ситуації відображається у способі харчування, у формі існування (80% часу спить). Сон д. це щось середнє між снм і активністю. Вонв може спати з відкритими очима, легко збуджуватися. Це є психологічною нормою. Нормальний сон формується приблизно на 7 міс.

Приблизно до 4 міс. д зберігає ембріональну позу. Вона малорухлива.

Перші дні після народження пристосуватися до умов допомагають безумовні рефлекси дихання, кровообіг, температура тіла, рефлекси що регулюють внутріш. стан організму., рефлекс ссання, захисні – такі що реагують на подразники(атавістичні рефлекси, рефлекс чіпляння(Робінзон), рефлекс Моро (д розкладає руки і намагається схопити щось під час втрати рівноваги), рефлекс повзання (коли д. поставити на животик), рефлекс плавання (якщо покласти у воду, то робить рухи щоб плавати)) – ці рефлекси зникають швидко; операційні рефлекси –повернення голови в сторону світла.

Новонародженість – єдиний період в який можна спостерігати за вродженими інстинктивними формами поведінки. Ці рефлекси забезпечують виживання але не мають нічого спільного з психіч. розвитком. На основі безумовних рефлексів виникають умовні рефлекси. 1 умовним рефлексом д. є реакція на положення при годуванні. Основним пізнавальним органом є рот. Цей орган є дуже важливим, бо в ньому бере участь широкий комплекс рефлексів. Дитина володіє чутливістю: розрізняє солений, гіркий, солодкий смаки; реагує на звукові подразники. Важливі події в психічному житті дитини – виникнення слухового і зорового зосередження. Слухове зосередження з'являється на 2-3-му тижні. Різкий звук, наприклад, дверей, що хлопнули, викликає припинення рухів, дитина завмирає і замовкає.

Пізніше, на 3-4-му тижні, така ж реакція виникає на голос людини. В цей час дитина не тільки зосереджується на звуці, але і повертає голову убік його джерела. Зорове зосередження, появляється на 3-5-ей тижні, зовні виявляється так само: д. завмирає і затримує погляд (зрозуміло, недовго) на яскравому предметі.

За 2 тижні мозок збільшується 1,5 рази за рахунок мілєнізації. Перші позитивні емоц. Виникають в результаті спілкування., яке є провідним в розвитку д. протягом дитячи років.

Зорове і слухове зосередження фактично закладають основу переходу від відчуття до спиймання, до можливості побачити предмет цілком, у всій сукупності його властивостей, а також прослідкувати поглядом за рухомим предметом або повернути голову за рухаючим джерелом звуку. Ці реакції розвиваються за принципом домінанти, тобто у момент зосередження всі інші реакції д. зупиняються, він завмирає і зосереджується тільки на тому звуці або об'єкті, який привернув його увагу.

Криза новонародженості

Процес народження - важкий, переломний момент у житті дитини. Психологи називають цей період кризою новонародженості. Причини кризи новонародженості:

- фізіологічні (народжуючись, дитина фізично відділяється від матері. Він потрапляє в абсолютно інші умови: холод, яскрава освітленість, повітряне середовище що вимагає іншого типу дихання, необхідність зміни типу живлення);

-психологічні (психіка новонародженої дитини є набором природжених безумовних рефлексів, які допомагають дитині в перші години його життя). Які ж безумовні рефлекси має новорожденний? Це перш за все дихальні і смоктальні рефлекси, захисні і орієнтовні рефлекси.

Криза новонародженості - проміжний період між внутріутробним і зовнішім способом життя. Дитина найбільш безпорадна у момент свого народження.Все складається за життя. В ході антропогенезу практично зникли які б то не було інстинктивні функціональні системи. Перехід до нового типу функціонування забезпечується тільки дорослим. Спостерігаючи новонародженого, можна бачити, що навіть смоктанню дитина вчиться. Терморегуляція ще відсутня. Єдине, що може дитина, - це прийняти пренатальну позу (підібгати ніжки і притиснути до себе ручки) і цим зменшити площу теплообміну.

Основні новоутворення періоду новонародженості

Джерелом зорових і слухових вражень, необхідних для нормального розвитку нервової системи і органів відчуттів дитини, і, що ще важливіше, організатором таких вражень в новонародженому періоді стає дорослий. Дорослий підносить до обличчя дитини предмети нахиляє свою особу, розмовляє з дитиною, тим самим активізуючи його орієнтовні реакції. Новонароджений починає своє життя з крику, який у перші дні носить безумовний рефлекторний характер. Перший крик - результат спазму голосової щілини. Спазм супроводжує перші дихальні рефлекси. Вже у перші дні життя дитина криком відповідає на неприємні відчуття, пов'язані з потребою в їжі, сні, теплі.

При нормальному вихованні оглушливе .уа. новонародженого переходить в менш бурхливий вираз емоції - плач.

Спостереження за немовлятами протягом чотирьох годин у день в перші п'ять днів життя і протягом десяти годинників у шостий день життя виявили, що в період від двох до дванадцяти годинників після народження на обличчі немовляти відрізняються рухи, що морфологічно нагадують усмішку. Ці рухи виникали уві сні і розглядались як спонтанні і рефлекторні. Власне усмішка виникала на обличчі немовляти в перший тиждень у відповідь на різні звукові стимули, зокрема у відповідь на високий людський голос. Разом з тим до п'ятого тижня сам по собі людський голос не викликає у немовляти усмішку. До цього віку як актіваторов усмішки починають виступати різні зорові стимули, зокрема вид людської особи.

На другому місяці дитина завмирає і зосереджується на обличчі людини, що нахилилася над ним, усміхається, підкидає ручки, перебирає ніжками, з'являються голосові реакції.

Так поступово у дитини виробляється особлива емоц.-рухова реакція, звернена до дорослого, яка називається комплексом пожвавлення.

Це вираз потребі, що з'явилася, в спілкуванні з дорослим - першій соціальній потребі дитини. Психологи дитинства рахують це новоутворення основним показником завершення періоду новорожденння є усмішка на обличчі дитини і є кінцем кризи новонародженості. З цієї миті у нього починається індивідуальне психічне життя. Подальший психічний розвиток дитини є перш за все розвиток засобів його спілкування з дорослими. (Ельконін Д. Би.)