13.Адаптація особистості до нового етнокультурного простору.

14.Етнокультурна варіативність соціалізації.

Кримінальна психологія

1Мотивація злочинної поведінки

Класифікація криміногенних мотивів:

1. Мотиви психологічного та соціального відчуження – виникає внаслідок неприйняття людини референтними для неї особами чи групами. Врезультаті у людини формуються такі якості як негативізм, заздрість, відчуття вини і страху, які в свою чергу обумовлюють зростання особистісної та ситуативної тривожності та поява ворожого ставлення до соціуму. Ці мотиви найчастіше проявляються у злочинах насильницького типу: хуліганство, нанесення шкоди.

2. Мотиви ствердження та самоствердження – виникають як результат гіпертрофованого рівня домагань, що є не реальним для задоволення виходячи з індивідуальних можливостей людини. Намагаючись зберегти самоповагу така людина не переглядає свої життєві плани, а обирає незаконний спосіб їх реалізації (олігархи).

3. Мотиви емоційної розрядки і компенсації – виникають як результат перенасичення людини негативними емоціями, конструктивного звільнення від яких вона не знаходить ( хулігани).

4. Мотиви ризику та гри:

• Мот ризику заради результату наприклад корисливі злочини , які відбуваються з метою отримання матеріальних цінностей у ситуації невизначеності

• Мот ризику заради ризику – передбачають скоєння певних злочинних дій з метою отримання гострих відчуттів ( телефонний тероризм)

5. Мот аморальності та збочення – виникають як результат аморальних та збочених потреб. Найчастіше у статевих злочинах: зґвалтування, збочення неповнолітніх.

2.Мотивація злочинної агресії

Мотивація агресивних злочинів ( Зелінський):

1. Ворожа мотивація – включає в себе мотиви, які зароджуються на основі індивідуальних потреб в безпеці, самоповазі і самоствердженні ( жертва і злочинець завжди знайомі між собою).

2. Інструментальна мотивація – пов’язана із прагненням зняти напруження викликане образами чи іншими неприємностями. Особистого зв’язку між злочинцем і жертвою нема. Вона лежить в основі хуліганства, багатьох статевих злочинах, а також приблизно половини всіх умисних вбивств скоєних на основі користі.

3. Негативіська мотивація - в її основі лежить патологічна потреба в негативних емоціях, типу переживання тривоги, ризику, нервового напруження. Тут спостерігається прагнення людини виділитися з маси, привернути до себе увагу, добитися слави і стати відомим будь якою ціною.

3.Психологічна характеристика різних типів злочинців.

Основні риси насильницького типу злочинця:

1. підвищена схильність до агресивності як домінуюча форма реакції на дію різних подразників ( хулігани, ґвалтівники).

2. високий рівень егоїзму та егоцентризму

3. збудливий тип нервової системи, але при цьому понижений самоконтроль

4. відсутність синтонності, тобто не живе в гармонії зі світом.

5. домінування фізіологічних потреб та примітивні форми їх задоволення.

6. деформація емоційної сфери – емоційна неврівноваженість, відсутність співчуття, жорстокість, черствість, емоційна тупість.

7. деформація когнітивної сфери – відсутність критичної оцінки своїх дій, низький рівень культури та освідченості.

8. неадекватна самооцінка – завищена або занижена.

9. акцентуації характеру – епілептоїдний, збудливий і застрягаючий типи.

10. використання механізмів психологічного захисту як способів самовиправдання

11. загальна десоціалізованість, яка на ранніх етапах була обтяжена схильністю до алкоголю, наркотиків чи інших токсичних речовин.

Для злочинців насильницького типу , але з категорії злісних і особливо злісних , характерними є наявність стійкої анти суспільної спрямованості особистості, а також властивість штучно створювати або активно шукати ситуації в яких можна реалізувати злочин. На відміну від злісних та особливо злісних злочинців випадкові злочинці насильницького типу володіють соціально- схвалюваною спрямованістю особистості, але не вміють конструктивно розв’язати конфлікти. Ні ціннісно-смислова ні емоційна сфера не є суттєво деформована.

Насильницькі злочини типу зґвалтування скоюються як правило особами які мали ранню сексуальну ініціацію у збоченій формі. Крім цього більшість ґвалтівників пройшли крізь асоціальний розвиток на фоні сімейних проблем. Багато злочинів цього виду скоюються при підвищеній кількості тестостерону в крові. Гвалтівникам притаманні такі особливості:

• примітивність інтересів

• жорстокість і цинізм

• нездатність встановлювати емоційні контакти з іншими

• зневажливе ставлення до жінок.

Основні риси злочинця корисливого типу:

1. наявність викривленої системи ціннісних орієнтацій в якій домінують матеріальні цінності як головний смислоутворюючий центр життєдіяльності.

2. поділяються на 2 види: накопичувальний ( гроші як самоціль), марнотратний ( прагнення до розгульного життя і безділля).

3. головною антисоціальною характеристикою є пошук неправомірних джерел задоволення своєї потреби в матеріальних цінностях.

4. в структурі особистості домінують такі риси як жадібність або скупість або ж марнотратство, бажання влади, жорстокість, егоїзм, здирницьке чи споживацьке ставлення до життя, заздрість, неадекватна самооцінка.