1. Постановка проблеми сімейних відносин у сучасній психології

У реаліях XXI століття ще гостріше стоять питання з приводу того, як нам знайти стійкий, гармонійний союз з іншою людиною і яким чином зберегти цей союз протягом всього життя.

Проблема психології сімейних відносин виникає в плані реалізації життєвої й особистісної ідеології людини, в плані становлення сімейного сценарію людини і в плані реалізації смислів і цілей сімейного життя. Найкраще це висловив С.Л. Рубінштейн: «Ставлення до іншої людини, до людей складає основну тканину людського життя, її серцевину. «Серце» людини все виткане з його людських відносин до інших людей; те, чого воно стоїть, цілком визначається тим, до яких людських відносин людина прагне, які відносини до людей, до іншої людини він здатний встановлювати. Психологічний аналіз людського життя, спрямований на розкриття відносин до інших людей, складає ядро справжньої психології ».

Сімейні відносини - це складний феномен, складна психічна реальність, що включає і міфологічні та сучасні рівні свідомості, і індивідуальні та колективні, онтогенетичному, соціогенетbxys і філогенетичні підстави. Поняття сімейних відносин як станe приналежності індивіда деякjve надіндівідуальному сімейному цілому охоплює суб'єктивний час, особистісну життєдіяльність, національну культуру і традиції.

Психологія сімейних стосунків сформувалася як наука , що вивчає закономірності , прояви, механізми відносин в сімї.

Психологічна сутність сімї – це узгоджуваність або не узгоджуваність психологічних властивостей членів сімії.

Обєктом є сімя, як соціальний інститут, як мала група, як система відносин.

Предмет: ззакономірності відносин у сімї, та їх вплив на розвиток особистості.

Завдання курсу психологія сімї:

• Розкрити психологічні особливості сучасної сімї, об’єктивні та суб’єктивні умови її розвитку

• Підготовка молоді до сімейного життя

• Сприяння адаптації сімї до складних змінних умов соціуму

• Діагностика, аналіз і прогнозування соціально-психологічних характеристик розвитку сімї

Відносини між людьми в психології розуміється як деяка система взаємодії, контактів, зв’язків і як оцінка суб’єктів цієї взаємодії і задіяних у неї партнерів. Ці 2 аспекти ( об’єктивний і оціночний) становлять реалії сімейного життя.

2. Стилі шлюбних стосунків. Альтернативні форми шлюбно-сімейних стосунків.

Існує чотири потенційно можливих подружніх стилю: 1) кращі друзі, 2) взаємодоповнюючі; 3) уникають конфліктів і 4) емоційно-експресивні пари. Слід відразу обмовитися, що зовсім чисті стилі зустрічаються досить рідко і, як правило, має місце їх деяке сполучення.

Кращі друзі. Добре працює шлюб за типом кращих друзів справляє глибоке враження на оточуючих. У таких парах найвищий рівень близькості. Цей подружній стиль найбільшою мірою відповідає широко поширеній ідеалу. Ці пари характеризує високий ступінь прийняття, близькості, поваги, довіри та безпеки. Така пара розділяє владу в рівноправній манері. Ці пари цінують дотику в спальні і поза нею і отримують задоволення від насолоди й еротизму. Як правило вони розвивають гнучкий сексуальний стиль, враховує почуття і переваги обох партнерів.

Взаємодоповнюючі. взаємодоповнюючими чи підтверджують один одного пари мають середній рівень близькості, зберігаючи баланс між автономією і почуттям єднання. Вони підтверджують компетентність і цінність один одного, дорожать подружніми відносинами.

Уникати конфліктів. Такі пари можуть також потрапити в пастку рутини. Секс може стати механічним. З роками пріоритет сексу в цих парах може знижуватися, мати місце пізно вночі після того, як завершені інші важливі справи: дітей поклали спати, вигуляли собаку, подивилися телевізор. Така пара може з тугою згадувати про часи романтичної любові і пристрасного сексу в дошлюбний період. У такій ситуації перед парою постає завдання пожвавлення сексуального бажання. Для цього необхідний гнучкий стиль, орієнтований на взаємодію та інтимність. Цього легше досягти, якщо жінка має свій власний сексуальний голос. Коли обидва партнери цінують близькість, доставлення задоволення й еротизм - вони забезпечені від сексуальної дисфункції.

Емоційно експресивні. Це найбільш бурхливий, вибухонебезпечний і нестабільний подружній стиль, але разом з тим найбільш втягує, повний веселого запалу й еротизму. Близькість подібна акордеон - то дуже тісний, то подібна непереборної прірви. Емоції, будь це радість або гнів, переживаються і виражаються в повну силу.

Альтернативні форми шлюбно-сімейних стосунків

Протягом кількох останніх десятиліть у західному суспільстві, а від недавнього часу і в Україні, з'явилося і набуло поширення багато альтернативних форм сімейних структур і способів життя.

Незареєстровані шлюби. Останнім часом зросла кількість дорослих людей, які живуть разом із особами протилежної статі, не будучи пов'язані з ними сімейними чи шлюбними зв'язками. Майже половина громадян віком від 26 до 36 років деякий час віддає перевагу подібному способу життя. Такий стиль життя не є новим, але раніше траплявся досить рідко. Різке збільшення числа незареєстрованих пар пояснюється тим, що подібна поведінка в останні роки стала соціально прийнятною, а також тим, що підвищився вік вступу у перший шлюб. Незареєстровані шлюби практикуються переважно серед молодих людей, які є мешканцями великих міст.

Серійна моногамія. Цей стиль життя передбачає декілька циклів шлюбу і розлучення. Скажімо, акторка Елізабет Тейлор виходила заміж 8 разів. Проте кількість осіб, які ведуть подібний спосіб життя останнім часом зростає і трапляється не лише в середовищі богеми. Це пов'язано, насамперед, із полегшенням процедури розлучення.

Неповні сім'ї. Найчастіше це сім'ї, які утримують жінки. Зростання кількості таких родин є наслідком зростання кількості розлучень, а також жінок, які народжують дітей поза шлюбом. Якщо у 1940 р. тільки 11 % всіх чорношкірих родин у США "очолювала" жінка-одиначка, то у 1991 р. їх було уже 58 % від загальної кількості. "Матері-одиначки" тепер не піддаються такій обструкції і зневазі, як колись. Такий стиль життя сьогодні є цілком соціально прийнятним. Більшість жінок, які є самостійні і можуть самі себе матеріально забезпечити, не хочуть ставати у залежність від чоловіків тільки тому, що цього вимагають соціальні традиції нуклеарної сім'ї.

Самотність. Самотні люди не становлять монолітної соціальної групи тому, що серед них є і неодружені, і розлучені, й овдовілі. Самотність — непостійний і неоднозначний статус. Між полюсами вільної і незалежної людини, і людини, яка знемагає від самотності є багато різних перехідних форм людей, які свідомо або внаслідок певних обставин залишилися самотніми.

Гомосексуальні пари. Гомосексуалізм — це надання переваги сексуальному партнерству із особою однієї статі. Згідно оцінок Інституту сексуальних досліджень Альфреда К. Кінсі, 5—6 % дорослого населення США має гомосексуальну орієнтацію. Очевидно таке співвідношення гомо і гетеросексуалів властиве не тільки для США.

Комуна — це своєрідна форма розширеної сім'ї. Члени комун вважають, що йдучи в комуни, вони втікають від філістерства (святенництва), самотності, матеріалізму і лицемірства суспільства і його сімейної основи. Норми стосунків між членами окремих комун — різні. У багатьох комунах головним завданням вважається виховання дітей батьківським колективом.