1.1.2. Погляди вітчизняних та зарубіжних психологів на проблему особистості

Як показує аналіз літературних даних (К. Г. Юнг, Г. У. Олпорт, Айзенк, Р. Кеттел, Л. Зонді та ін.) існує значна кількість різноманітних типологій особистості. Одні з них в своїй основі мають властивості темпераменту, інші – певні поведінкові характеристики людини і т.д. Тому приналежність людини до того чи іншого особистісного типу має відносний характер, - в залежності від того, під яким кутом зору його розглядати. 

Зупинимося коротко на деяких з найбільш відомих типологічних характеристиках особистості, що зробили вплив на сучасні уявлення про особистість [2, с. 3-4].

К. Г. Юнг створив типологію особистості, в якій виділив два основних типи – інтровертів і екстравертів, а також чотири психічних процесу: мислення, відчування, інтуїція, відчуття [2, с. 12]. Інтроверти звертають увагу на внутрішній стан своєї душі, будують свою поведінку виходячи з власних ідей, норм і переконань. Екстраверти, навпаки, орієнтовані на зовнішню сторону душевних устремлінь, вони чудово орієнтуються в зовнішньому світі, у своїй діяльності виходять з його норм і правил поведінки [36, с. 370 - 374]. На думку К. Г. Юнга, у кожної людини домінує той чи інший процес, який у поєднанні з інтроверсією або з екстраверсією індивідуалізує шлях розвитку людини [36, с. 600]. 

Типологічна модель особистості К. Г. Юнга допомагає людині краще зрозуміти себе, оточуючих її людей, побачити труднощі, які виникають у неї в процесі міжособистісного спілкування, тобто служать своєрідним інструментом для психологічної орієнтації в суспільстві [36, с. 601].

За схемою Г. Ю. Айзенка, який створив модель особистості, засновану також на факторі «екстраверсія - інтроверсія» доповнену таким важливим елементом, як «особистісна адаптація» у вигляді емоційно-вольової «стабільності-нестабільності» [14, с. 240]. На одному полюсі знаходиться тип особистості, що відрізняється нервово-психічною стійкістю, емоційною зрілістю, чудовою адаптивністю. На іншому - емоційно нестійкий особистісний тип з низьким рівнем адаптації до соціальних умов.  Таким чином, по Г. Ю. Айзенком, кожному індивіду відповідає якась одна точка в цій системі координат, користуючись якою можна виділити чотири типологічні моделі особистості: інтровертований - стабільний, інтровертований - нестабільний, екстравертований - стабільний, екстравертований - нестабільний.

В даний час широке поширення одержала типологія особистісних типів залежно від провідних, найбільш яскраво виражених (акцентуйованих) властивостей характеру К. Леонгарда, А. Личко та ін. [32, с.175].

Як вважає німецький психіатр К. Леонгард, у 20 - 50% деякі риси характеру настільки загострені (акцентуйовані), що за певних обставин призводить до однотипних конфліктів і нервових зривів. Акцентуація характеру - перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим, у результаті чого погіршується взаємодія з оточуючими людьми. К. Леонгард виділяє 12 типів акцентуації, кожен з яких зумовлює виборчу стійкість людини до одних життєвих негараздів, при підвищеній чутливості до інших [32, с. 175].

Таким чином, узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити наступні основні висновки. Сьогодні існує значна кількість різноманітних типологій особистості, які дозволяють виділити найбільш головні, провідні властивості особистості і по них спрогнозувати поведінку людини. Грунтуючись на науково-практичних дослідженнях вчених та аналізі літературних даних, видно, що, тільки знаючи типологію особистості спортсмена, його індивідуальні особливості, можна найбільш повно розвинути і ефективно використовувати його можливості розвитку.