Записи, в яких по одній господарській операції кілька рахунків дебетується і одночасно кілька рахунків кредитуються – не складаються.

4.Синтетичний і аналітичний облік на рахунках

Групування об’єктів обліку на рахунках здійснюється з більшим або меншим ступенем деталізації. Залежно від цього рахунки бувають синтетичні, субрахунки та аналітичні.

Синтетичні рахунки – рахунки, які призначені для обліку економічно однорідних груп активів, капіталу і зобов’язань, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику.

Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків називається синтетичним.

Перелік синтетичних рахунків міститься в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.

Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку) складаються з двох цифр (10 “Основні засоби”, 20 “Виробничі запаси”, 31 “Поточні рахунки” і т.д.): перша цифра вказує до якого класу належить рахунок, а друга – це номер синтетичного рахунку.

Нові синтетичні рахунки можуть вводитись до Плану рахунків тільки Міністерством фінансів України.

Аналітичні рахунки – це рахунки, за допомогою яких дають деталізовану характеристику даних синтетичних рахунків.

Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних рахунків називається аналітичним (від лат. Analysis – розкладання цілого на складові елементи).

Аналітичні рахунки встановлюються підприємством самостійно.

Іноді у підприємств виникає потреба у додатковому групуванні однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного для одержання узагальнених показників. Таке групування здійснюють за допомогою субрахунків. Субрахунки, як правило, відкриваються до синтетичних рахунків, що мають багато рахунків аналітичного обліку.

Субрахунки - це спосіб додаткового групування однорідних аналітичних рахунків в межах синтетичного рахунку для отримання узагальнених показників (по групі аналітичних рахунків).

Перелік субрахунків (рахунків другого порядку) наведений в Плані рахунків, але підприємства можуть за потреби вводити за власним бажанням додаткові субрахунки. Субрахунки (рахунки другого порядку) складаються з трьох цифр (101, 202, 311 т.д.): перша цифра вказує до якого класу належить рахунок, друга – це номер синтетичного рахунку, третя – номер субрахунку.

Наприклад

Синтетичний рахунок	Субрахунок	Аналітичний рахунок
66 “Розрахунки за виплатами працівникам»	661 “Розрахунки за заробітною платою”	Антонов В.А.
		Бурдій В.В.
		Коваленко М.П.
		та ін.
	662 “Розрахунки з депонентами”	Бурдій В.В.
		Мітюшкін П.Т.
		та ін.

Між рахунками аналітичного та синтетичного обліку існує тісний взаємозв’язок:

1.на рахунках аналітичного та синтетичного обліку залишки містяться в тій самій частині рахунка;

2.коли дебетують або кредитують аналітичні рахунки, одночасно дебетують або кредитують відповідний синтетичний рахунок;

3.кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках – частковими сумами;

4.оборот і залишки аналітичних рахунків в сумі повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного рахунку, який їх об’єднує.