7. Рекомендації щодо вибору компенсаційних каналів

Як говорилося в розділі 1 і підтверджувалося в розділі 5, для захисту від завад сумарною ДС необхідно, щоб в якості одного з компенсаційних каналів був різницевий канал і, бажано, щоб інші три представляли окремі модулі.

 Для захисту ж різницевого каналу найкраще підходять компенсаційні канали з різниць модулів. Але які саме номери модулів найкраще підходять для цих цілей, і якими виявляються результуючі ДС при виборі тих чи інших модулів? Всебічне дослідження цього питання призвело до таких висновків:

1 . Придушення завад, розташованих несиметрично в першу бічних пелюстках сумарною ДС успішно відбувається при виборі компенсаційних каналів, як з окремих модулів, так і їх різниць. Цей висновок справедливий для захисту як сумарного каналу, так і для різницевого.

 Однак слід зазначити, що при захисті різницевого каналу при виборі в якості компенсаційних каналів різниці модулів, принаймні один з них повинен формуватися з модулів з ​​істотно рознесеними фазовими центрами. При цьому забезпечується якісне придушення завади. В іншому випадку результуюча ДС втрачає свою форму. Результати наведені на рис. 3.25.

а) б)

Рисунок 3.25 Результуючі ДС при захисті різницевого каналу: а) з номерами модулів для різниці: 9 і 10, 11 і 12, 13 і 14, 15 і 16; б) з номерами модулів для різниці: 1 і 8, 9 і 10, 11 і 12, 13 і 14.

Якість придушення і форма результуючих ДС, при впливі завад, розташованих симетрично в першу бічних пелюстках сумарною ДС, дуже сильно залежить від вибору компенсаційних каналів. У цьому випадку, при виборі "неправильних" компенсаційних каналів, алгоритм видає дуже великі вагові коефіцієнти, які "розвалюють" результуючу ДН, як сумарного, так і різницевого каналів (рис.3.26 а) і 3.27 а)). У процесі перебору різноманітних варіантів номерів компенсаційних каналів, для знаходження небудь закономірності для їх вибору, було відмічено, що в більшості випадків алгоритм видає адекватні вагові коефіцієнти при виборі компенсаційних каналів, розташованих симетрично щодо центру антени (рис. 3.26 б)). Цей висновок стосується захисту сумарною ДС з компенсаційними каналами з окремих модулів. Для захисту різницевої ДС номера модулів для різниці повинні бути симетричними відносно центру антени (рис. 3.27 б)).

 Повторимо, що ці висновки підходять не для всіх варіантів таких компенсаційних модулів при захисті як сумарного, так і різницевого каналів. Вони є попередніми рекомендаціями щодо їх початкового вибору.

На рис. 3.26 а) і б) показані результуючі ДН для захисту сумарного каналу при напрямку дії завад -1.20, -1.90, 1.20, 1.90. Результуюча ДН на рис. 3.26 а) отримана при формуванні компенсаційних каналів з ​​різницевого каналу та окремих модулів з номерами 2, 5, 8. Рис 3.26. б) отриманий при виборі в якості компенсаційних каналів різнецевого каналу та окремих модулів з номерами 3, 8, 14.

а) б)

Рисунок 3.26 Сумарна (синя) і результуючі (червоні) ДС для захисту сумарного каналу

На рис. 3.27а) і б) показані результуючі ДС для захисту разностного каналу при напрямку дії завад -1.2⁰, -1.9⁰, 1.2⁰, 1.9⁰. На рис. 3.27а) представлена ​​результуюча ДС, яка сформована при виборі в якості компенсаційних каналів різниці модулів 4 і 6, 2 і 5, 12 і 15, 11 і 16. Рис 3.27 б) отриманий при різниці модулів 1 і 16, 4 і 13, 6 і 11, 7 і 10.

а) б)

Рисунок 3.27 Різницева (синя) і результуючі (червоні) ДС для захисту різницевого каналу

Цікавим є випадок розташування завад в основному пелюстці сумарною ДН та аналіз адаптивних властивостей алгоритму в такій ситуації.

  Для початку розглянемо розташування однієї завади поблизу головної пелюстки. Напрями приходу завад -0.50, -1.90, 1.20, 2.70. Для розрахунку результуючої ДС виберемо як компенсаційних каналів різницевий канал і окремі модулі з номерами 4, 8 і 13. Результати розрахунку показані на рис. 3.28.

Рисунок 3.28 Сумарна (синя)-еталонна і результуюча (адаптивна) (червона) ДС для захисту основного каналу.

З рис. 3.28 видно, що даний алгоритм справляється з одного завадою, розташованої в головному пелюстці , глибина придушення становить -45 дБ. При цьому спостерігається зсув максимуму головного пелюстка ДС, але здатність виявлення цілі не зменшується.

Рис. 3.29 а) і б) демонструє можливості алгоритму з придушення двох завад , розташованих в головному пелюстці , симетрично і несиметрично щодо його центру. Номери компенсаційних каналів ідентичні попередньому розрахунку рис. 3.29 а) відповідають напрямку приходу завад -0.5⁰, -1.9⁰, 0.6⁰, 2.7⁰, а рисюнку 3.29 б) -1.2⁰, 0.6⁰, 0.7⁰, 1.9⁰

.

а) б)

Рисунок 3.29 Сумарна (синя) і компенсаційні (червоні) ДС для захисту основного каналу

З рис. 3.29 видно, що пеленгація і придушення двох завад у головному і бічних пелюстках алгоритмом здійснюється, але при цьому не зберігається форма ДС і втрачається можливість виявлення цілі.