12. Характеристика рослинності Лісостепу

Наявність більш родючих ґрунтів, достатнього рівня зволоженості сприяли розвитку в лісостеповій зоні лісів і лучно-степової рослинності, які чергуються між собою.

Здійснюючи екскурсії з дітьми в діброви, вихователі дитячих садків мають змогу показати їх красу і багатство. Перший ярус цих лісів складається з дуба черещатого, а у західних районах — з дуба скельного. У змішаних дібровах зустрічається ясен, лила, граб, клен гостролистий. Усі зони — цікаві об´єкти для ознайомлення під час проведення екскурсій.

Серед кущів поширені ліщина, глід, калина, малина, ожина.Багатий в лісах дібровного типу трав’янистий покрив. Особливо вражає в. них цвітіння ефемероїдів. Навесні в зміст екскурсій можна внести ознайомлення дітей з підсніжником, проліском, анемоною дібровною, рястом, медункою, печіночницею, цибулею ведмежою

У травні увагу дітей привернуть конвалій, зірочник, купина, веснівка. У червнівероніка дібровна, наперстянка, вороняче око тощо.

Наперстянка великоцвітна — висока рослина з пониклими дзвоникоподібними квітками, які неначе нанизані на квітконіс. Листя довгасте, опушене. Це цінна лікарська рослина, окраса природи. Проте слід попередити дітей, що рослина має отруйні властивості.

Вороняче око чотирилисте має чотири листки, які розміщені хрест-нахрест на верхівці стебла. Кожна рослина утворює лише одну квітку на рік, яка довго цвіте, а пізніше визріває куляста синювато-чорна з сизуватим нальотом ягода. Вона нагадує вороняче око, звідси і назва рослини. Вороняче око — отруйна рослина і для людей, і для тварин. У народній медицині її використовують як лікарську рослину.

Подекуди зустрічаються у дібровах орхідеї. Одна з рідкісних орхідей — черевички зозулині

Як рідкісну рослину, черевички зозулині занесено до Червоної книги України і вона потребує охорони.У липні і серпні в дібровах зустрічається звіробій, материнка, буквиця та інші рослини, цікаві для ознайомлення з ними дітей.Для лісостепової зони дуже характерні лугові степи. Сформувалися вони на черноземах, збереглися у природному вигляді у заповіднику «Михайлівська цілина» і подекуди на необроблюваних ділянках. Рослинний покрив тут складається з лучно-степових, степових і лугових рослин.

Серед них об’єктами спостережень під час екскурсій можуть бути злаки — тонконіг вузьколистий, стоколос, ковила. Серед бобових рослин —- конюшина альпійська і гірська. Серед різнотрав’я —-горицвіт весняний, анемона лісова і розлога, вероніка колосиста, гадючник, роман напівфарбувальний, звіробій тощо.У квітні — травні на лучно-степових ділянках зацвітає горицвіт весняний.У травні — червні зацвітають анемона лісова і анемона розлога. Це справжня чарівна окраса рідної землі, одна з найдекоративніших дикорослих рослин нашої флори. Подекуди квіток така безліч, що здається, ніби над зеленим ворсомтрав, на високих стеблах повисає серпанок ніжної тканини з білих оксамитових пелюсток.Анемона розлога несе на кінцях стебла цілий букетик великих сніжно-білих квіток. Обидва види анемони — прекрасні рослини, здатні прикрасити ділянку дитячого садка. Розмножують їх насінням і частинами кореневищ.

На початку червня виколошуються пірчаста ковила, стоколос безостий. Стоколос безостий — гарний стрункий гілак. Назву стоколос він носить недаремно: на його болоті багато колосків. Це цінна кормова рослина.Влітку привертають до себе увагу гадючник, вероніка колосиста, роман напівфарбувальний.Гадіочник виділяється своєю волоттю дрібних білих квіток, гарним пірчастим листям. Це не тільки окраса природи, але й лікарська рослина.